12.10.2017 Справа № 904/8816/16
За позовом Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція", м. Маріуполь, Донецька область
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення 71 744,21 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Секретар судового засідання Батова Р.Р.
Представники:
від позивача: Костраш К.Д., представник за довіреністю № 4 від 01.03.2017
від відповідача: ОСОБА_3, представник за договором про надання правової допомоги №б/н від 08.11.2016
Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 71 744,21 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016 порушено провадження у справі № 904/8816/16, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено до розгляду в засіданні на 10.11.2016.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2016 продовжено строк розгляду спору до 20.12.2016 включно.
Ухвалами господарського суду від 20.12.2016 призначено у справі № 904/8816/16 судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 904/8816/16 до вирішення експертом поставлених перед ним питань та надходження до суду висновку експерта.
22.08.2017 до суду від Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшли матеріали справи № 904/8816/16 з висновком експерта.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.10.2017.
12.10.2017 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження зміни типу товариства.
12.10.2017 в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
В свою чергу, повноважний представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, повноважений представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з висновком експерта.
Дослідивши матеріали справи, подане клопотання та заслухавши пояснення повноважних представників сторін у судовому засіданні оголошено перерву до 14 години 30 хвилин 12.10.2017 для надання можливості повноважному представнику відповідача ознайомитися з висновком експерта.
Після перерви повноважний представник відповідача, ознайомившись з висновком експерта, заявив клопотання про відкладення судового засідання для допиту експерта в зв'язку з тим, що в висновку не вказано ціну необхідних для заміни запчастин. Як вважає повноважний представник відповідача, експерт при визначенні ціни матеріалів керувався рахунком ТОВ "Автоцентр-Україна" та вартістю, зазначеною в рахунку цього підприємства. Крім того, за твердженням повноважного представника відповідача, в висновку не вказана, яка вартість запчастин на момент викрадення та пошкодження автомобіля, окремо не зазначені марка та вартість магнітоли.
Господарський суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання повноважного представника відповідача з наступних підстав.
По-перше, у відповідача було більше місяця для ознайомлення з висновком експерта та заявлення клопотання про його допит в судовому засіданні, оскільки ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2017 про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 12.10.2017 була отримана відповідачем 01.09.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4903809725418.
Суд враховує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
По-друге, з висновку №11-41 від 15.08.2017 вбачається, що експерт при проведенні експертизи керувався, зокрема, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України за №142/5/2092 від 24.11.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395 (в редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159) та довідником "Бюлетень автотоварознавця" (Електронна версія) "БА-DVD". Випуск №85. Донецький НДІСЕ, ІОЦ СЕУ, Донецьк, 2017. Натомість рахунок СТО був витребуваний експертом для визначення каталожних номерів запасних частин з метою ідентифікації складових частин, які були продефектовані. Саме на необхідності врахування Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 звертає увагу відповідач у відзиві на позовну заяву.
Крім того, суд зауважує, що об'єктом експертного дослідження був автомобіль "Volkswagen Caddy", державний номер АН 1287 IP, метою дослідження було визначення вартості матеріального збитку, завданого цьому транспортному засобу в цілому.
У судовому засіданні 12.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
Транспортний засіб "Volkswagen Caddy" державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ПрАТ "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція", був наданий для службового користування заступнику директора Костраш Костянтину Дмитровичу.
Як зазначає позивач, 08.11.2015 Костраш К.Д. залишив автомобіль на автостоянці, розташованій за адресою: пр. Аношкіна, 128 у м. Дніпродзержинську, власницею якої є фізична особа - підприємець ОСОБА_1, на підтвердження чого працівником автостоянки була надана розрахункова квитанція серії ЕААА №301073.
За твердженням позивача, 09.11.2015 на автостоянці було виявлено, що бокове скло на лівій двері транспортного засобу було розбито, із салону автомобіля викрадено магнітолу, при цьому передня приладова панель автомобіля розібрана, що унеможливлювало пересування на транспортному засобі.
За фактом таємного викрадення майна з автомобіля "Фольцваген Каді", державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився на автостоянці по пр. Аношкіна, 128 у м. Дніпродзержинську, Баглійським відділом поліції Дніпродзержинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015040780001153. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 185 КК України.
09.11.2015 вищезазначений транспортний засіб був доставлений евакуатором на адресу ТОВ "Автоцентр-Україна" у м. Дніпропетровську для визначення суми відновлювальних робіт та заміни пошкоджених деталей на автомобіль. Після проведення огляду автомобіля 11.11.2015 сервісним центром ТОВ "Автоцентр-Україна" виставлений рахунок С000046261 на суму 70 244, 21 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача спричинені збитки в розмірі 71 744,21 грн., які складаються з: 70 244,21 грн - сума відновлювальних робіт та заміни пошкоджених деталей автомобіля; 1 500,00 грн. - послуги евакуатора.
З метою досудового врегулювання спору 16.11.2015 позивач направив на адресу відповідача претензію про необхідність відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу "Фольцваген каді", державний номерний знак НОМЕР_1. Відповідач отримав претензію 18.11.2015, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення рекомендованого листа.
Позивач у позовній заяві стверджує, що жодної відповіді від відповідача на претензію не отримано, збитки у розмірі 71 744,21 грн. не відшкодовані, що є причиною виникнення спору.
Відповідач у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів про прийняття на зберігання майна, яке знаходилося в салоні транспортного засобу в момент передачі працівниками автостоянки, тому відсутні підстави для відшкодування відповідачем матеріальної шкоди за несхоронність речей в автомобілі.
В запереченнях на відзив позивач зазначив, що відповідно до п. 25 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках відсутні підстави для внесення до журналу "Облік транспортних засобів" магнітоли, оскільки магнітола - радіо "РСД 210" з MP3-програвачем віднесена заводом-виробником до комплектації автомобіля.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 977 ЦК України прийняття транспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією.
Згідно з ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Організація та порядок надання послуг щодо збереження транспортних засобів на автостоянках передбачений Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №115 від 22.01.1996. Згідно з пунктом 8 даних Правил, відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, інших вимог несуть працівники автостоянки.
Згідно з пунктом 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а в разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.
Згідно із ч.1 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України: збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала праве розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами виник публічний договір щодо оплатного зберігання автотранспорту, на підставі якого працівниками автостоянки повинні були вжиті заходи схоронності автотранспорту.
Доводи позивача підтверджуються матеріалами справи, а саме: витягом з кримінального провадження №12015040780001453 (арк.с. 53), протоколом огляду від 09.11.2015 (арк.с. 55), письмовими поясненнями Костраша К.Д. (арк.с. 57), згідно з якими 09.11.2015 до чергової частини Баглійського ВП надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 09.11.2015 в період часу з 01:00 години до 05:30 годин невстановлена особа таємно викрала майно з автомобілів, які знаходяться на автостоянці, розташованій за адресою: м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, 128.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтверджує ці обставини та зазначає, що пошкодження автомобіля позивача відбулося вночі з 08 листопада на 09 листопада 2015 року, про що відповідач дізнався тоді, коли на автостоянку прибули працівники міліції.
Разом з цим господарський суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування збитків, викладеними у відзиві на позовну заяву, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 942, ч.ч. 1, 2 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Згідно з висновком експерта №11-41, складеного 15.08.2017 судовим експертом Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, нанесений в результаті протиправних дій, станом на 09.11.2015 року, може складати: 68 491 грн. 25 коп. (шістдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто одна грн. 25 коп).
Господарський суд зауважує, що судова експертиза була призначена для винесення повного та обґрунтованого рішення по даній справі, виходячи з необхідності спеціальних знань для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. Також суд враховує твердження відповідача про необ'єктивність визначення матеріального збитку без огляду транспортного засобу експертом та без проведення судової товарознавчої експертизи. Таким чином, суд вважає, що висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, висновок судового експерта №11-41 від 15.08.2017 та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 68 491,25 грн.
Згідно з наказом ПрАТ "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" №71 від 11.05.2017 у зв'язку зі змінами в Законі України "Про акціонерні товариства", що набрали чинності з 01.05.2016, та рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" від 21.04.2017, змінений тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" на Приватне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція".
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За приписами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Аналогічна правова позиція підтримана Вищого господарського суду України від 24.12.2014 у справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 936, 937, 942, 949, 950, 951 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51900, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №112 "Стальконструкція" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Євпаторійська, будинок 49, код ЄДРПОУ 01413767) суму збитків у розмірі 68 491,25 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто одна грн. 25 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 315,52 грн. (одна тисяча триста п'ятнадцять грн. 52 коп.), витрати на проведення експертизи у розмірі 1 015,20 грн. (одна тисяча п'ятнадцять грн. 20 коп.)
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 17.10.2017.
Суддя Н.Е. Петренко