11 жовтня 2017 р. Справа № 902/793/17
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання О. Матущак
за участю представників:
позивача : Ральченко Ю.Г.- за довіреністю;
відповідача : не з'явився.
Місце розгляду справи : приміщення суду, зал судових засідань №3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Приватного акціонерного товариства "Київстар" (поштова адреса: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська,53)
до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (поштова адреса: 21022, АДРЕСА_1)
про стягнення 39 475,22 грн. боргу за телекомунікаційні послуги
Відповідач вимог ухвали суду від 22.08.2017 про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог не виконав. Копія вказаної ухвали направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві.
Копія вказаної ухвали, яку було направлено на адресу відповідача, повернута до суду разом із довідкою органу поштового зв'язку ф.20 із зазначенням причини повернення:"За закінченням терміну зберігання".
Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.
Представником позивача в судовому засіданні 11.10.2017 заявлено усне клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.
Оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання, неподання відповідачем витребуваних судом доказів, в тому рахунку відзиву на позов, контррозрахунку позовних вимог не перешкоджає вирішенню спору, та, з огляду на графік відпусток суду на підставі ст.75 ГПК України прийшов до висновку про задоволення вказаного клопотання представника позивача та про розгляд справи за наявними в справі доказами у відсутність представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 612, 901 ЦК України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 39 475,22 грн. боргу за телекомунікаційні послуги.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
05.05.2014 між Приватним акціонерним товариством "Київстар" (Оператор, Позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Абонент, Відповідач) була укладена Угода № 6430899 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (надалі - Угода) відповідно до п.2.1 якої, Оператор надає Абоненту послуги рухомого (мобільного) зв'язку (надалі - Послуги зв'язку), а Абонент користується вищенаведеними послугами зв'язку та своєчасно оплачує їх вартість Оператору на умовах, викладених в Угоді.
Згідно п. 3.4.1 Угоди після укладання замовлення оператор надає абоненту SIM-карту, вказаний у замовленні телефонний номер в мережі оператора і послуги зв'язку.
Відповідно до п. 3.2.1 Угоди абонент зобов'язується своєчасно оплачувати послуги зв'язку оператора згідно з чинними тарифами, підтримувати авансовий платіж не нижче мінімального рівня, встановленого діючими тарифами, та сплачувати щомісячну абонентну плату. Абонентна плата сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг зв'язку призупинено, за неоплату наданих оператором послуг зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг зв'язку, абонент зобов'язаний погасити таку заборгованість протягом 5 днів з моменту , який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення або (б) припинення надання послуг зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.
Пунктами 4.1-4.3 Угоди сторони погодили, що Абонент здійснює оплату замовлених послуг зв'язку згідно з обраним ним тарифним планом. Оплата Абонентом послуг зв'язку здійснюється згідно з чинними тарифами. Абонент має один особовий рахунок, за яким здійснюються розрахунки за надання послуг зв'язку щодо всіх наявних у абонента телефонних номерів у мережі оператора.
Відповідно до п. 3.4.2 Угоди оператор щомісяця, способом інформування, погодженим сторонами, що фіксується в замовленні або в письмовій заяві абонента, може надавати абоненту інформацію щодо стану його особового рахунку та документи щодо наданих послуг зв'язку, здійснених платежів, а також за запитом абонента, інформує його про використання авансового платежу до суми мінімального рівня, встановленої у чинних тарифах.
В період з 05.05.2014 по 14.07.2016 сторонами Угоди підписано 47 замовлень (а.с.8-31), відповідно до яких було визначено телефонні номери за якими надаються послуги мобільного стільникового зв'язку та особові рахунки за яким здійснюються розрахунки.
По відповідному абонентському номеру позивачем були виписані до оплати рахунки-фактури (а.с. 32-55).
Також між сторонами було укладено 47 додаткових угод щодо надання комплексного Пакету послуг по кожному телефонному номеру, який відповідно до п.1 Додаткових угод включає в себе надання 5 Мегабайт Інтернет - Трафіку щомісяця та разової знижки на придбання мобільного терміналу розміром 400 грн., а абонент за користування Пакетом послуг зобов'язується сплачувати оператору абонентну плату, розмір якої визначається цією угодою.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів: угоди від 05.05.2014, замовлень, рахунків-фактур, внаслідок невиконання відповідачем обов'язку щодо внесення плати за надані послуги, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 39 475,22 грн..
Наведене також стверджується наданим позивачем розрахунком (а.с.80) з якого вбачається сума основного боргу 39 475,22 грн..
Зміст договору взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини які регулюються главою 63 ЦК України "Послуга. Загальні положення".
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статті застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 525, ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.І ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів проведення розрахунку з позивачем в сумі 39 475,22 грн.- боргу за телекомунікаційні послуги згідно Угоди № 6430899 від 05.05.2014.
З наведеного вбачається, що відповідач відповідно до умов Угоди мав здійснити оплату в сумі 39 475,22 грн.- за телекомунікаційні послуги, проте не вчинив цього.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 39 475,22 грн. боргу за телекомунікаційні послуги.
В силу ст. ст.4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на задоволення позовних вимог суд на підставі ч.5 ст.49 ГПК України судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн. підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити в сумі 39 475,22 грн.- боргу за телекомунікаційні послуги згідно Угоди № 6430899 від 05.05.2014. Судові витрати на судовий збір в сумі 1 600 грн. покласти на відповідача.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. код НОМЕР_1 (21022, АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар", код ЄДРПОУ 21673832 (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська,53) 39 475,22 грн.- боргу, 1 600 грн. для відшкодування судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
3. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом або вручити його повноважному представнику під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 11.10.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 17 жовтня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (21022, АДРЕСА_1)