Справа № 742/983/17 Провадження № 22-ц/795/1400/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Гумен В. М. Доповідач - Тагієв С. Р.
05 жовтня 2017 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіТагієва С.Р.,
суддів:Бобрової І.О., Онищенко О.І.,
при секретарі:Покладі Д.В.,
за участю:представників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, прокурора-Кравченко А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2017 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_7 про стягнення неодержаного доходу та зустрічним позовом ОСОБА_7 до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання недійсним рішення,
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2017 року позов заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_7 про стягнення неодержаного доходу - задовольнено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь місцевого бюджету м. Прилуки упущену вигоду від оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 за період з березня 2014 року по листопад 2016 року включно в розмірі 115448 грн. 64 коп. В решті позову заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах Прилуцької міської ради Чернігівської області відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_7 до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання недійсним рішення Прилуцької міської ради - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_7 ставить питання про скасування зазначеного рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову. ОСОБА_8 зазначає, що він ніколи не був власником нежитлових приміщень, розташованих на спірній земельній ділянці та нею не користувався, а тому відсутні правові підстави для його відповідальності за даним позовом, а Прилуцька міська рада незаконно виносила рішення щодо нього та спірної земельної ділянки. Тому, на думку ОСОБА_7, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим його висновки не відповідають обставинам справи та чинному законодавству.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу державного майна регіональне відділення Фонду державного майна України у Чернігівській області продало фізичній особі ОСОБА_9 (батько первісного відповідача) нежитлові будівлі загальною площею 169,6 м.кв., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з житлової будівлі, гаражу, ями оглядової, огорожі, убиральні. 19 червня 2003 року ОСОБА_9 провів державну реєстрацію придбаних за даним договором об'єктів нерухомого майна, а також самовільно побудованих прибудов та господарських будівель, згода на оформлення документів на які була надана йому рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 10 червня 2003 року за № 359 ( а.с.19), що підтверджується витягом з реєстру права власності та відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.18,89).
17 березня 2007 року ОСОБА_9 подарував своєму сину - первісному відповідачу ОСОБА_7 - належні йому на підставі зазначеного договору купівлі-продажу державного майна вказані нежитлові будівлі площею 169,6 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 (договір дарування від 17 березня 2007 року, а.с.127-128).
Відповідно даних КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради ОСОБА_7 з часу укладення договору дарування та станом на кінець 2012 року з приводу реєстрації права власності на подаровані йому нежитлові об'єкти не звертався (а.с.228).
За повідомленням Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в період з 2006 по 2016 роки договір оренди земельної ділянки площею 1984 у АДРЕСА_1, не був зареєстрований відповідно до норм чинного законодавства (а. с. 200).
ОСОБА_7 у 2010 році особисто звернувся до Прилуцької міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під нежитлові будівлі по АДРЕСА_1, а у 2011 році - він звернувся із заявою про надання даної земельної ділянки в оренду терміном на 5 років для обслуговування нежитлових будівель (а.с.11, 13).
Відповідними рішеннями Прилуцької міської ради Чернігівської області від 24 червня 2010 року за № 6 (а.с.10) та від 5 травня 2011 року за № 5 (а.с.12) ОСОБА_7 надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки , затверджено проект землеустрою щодо відведення та надано в оренду відповідачу земельну ділянку площею 1984 кв.м. для обслуговування нежитлових будівель по АДРЕСА_1, терміном на 5 років.
Як вбачається з матеріалів справи Прилуцькою міською радою неодноразово надсилалися листи ОСОБА_7 з вимогою невідкланого здійснення заходів щодо оформлення відповідного договору та державної реєстрації права оренди на землю, а саме: листи від 08 серпня 2014 року за № 013-21/51, від 6 лютого 2015 року за № 013-21/4, від 3 листопада 2016 року за № 013-27/68 ( а.с.21,23,27). На усі ці вимоги ОСОБА_7 не відреагував, договір оренди у встановленому законом порядку не уклав.
Також поза його реагуванням залишились повідомлення міського голови від 20 липня 2015 року за № 013-21/32, від 5 грудня 2016 року за № 013-21/14 та від 27 лютого 2017 року за № 013-21/15 ( а.с.25,30,32), а також Акт постійно-діючої робочої комісії від 16 грудня 2016 року, затверджений рішенням Прилуцької міської ради від 21 лютого 2017 року за № 65 (а.с.34-35), яким визначено збитки (неодержаний доход), нанесені територіальній громаді міста Прилуки в особі Прилуцької міської ради громадянином ОСОБА_7 у зв'язку з фактичним використанням спірної земельної ділянки без наявності документів, що посвідчують право на неї, у розмірі 136767 грн. 16 коп., за період з грудня 2013 року по листопад 2016 року включно.
ОСОБА_7 було надано місячний термін для добровільного відшкодування збитків до 21 березня 2017 року, однак він цього не зробив.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що первісний відповідач ОСОБА_7 був законним власником нерухомих об'єктів у АДРЕСА_1, та користувався земельною ділянкою для її обслуговування з урахуванням строку позовної давності з березня 2014 по листопад 2016 року без укладення договору оренди, орендну плату не сплачував, чим завдав міській громаді в особі Прилуцької міської ради збитки у виді упущеної вигоди.
З таким висновком суду повністю погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Для врегулювання даних правовідносин суд першої інстанції правомірно застосував ст. 13 Конституції України, ч. 1 ст. 124, ст. 125, 126, 152, 156 Земельного кодексу України, ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 22, ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Виходячи із результатів системного аналізу наведених норм права та викладених обставин справи, колегія суддів апеляційного суду вважає доведеним, що ОСОБА_7 мав намір користуватись спірною земельною ділянкою для обслуговування нежитлових приміщень, для чого особисто звертався до міської ради із заявами про оренду, а отримавши - користувався у власних інтересах, що підтверджується поданням ним як ФОП податкових декларацій з плати за землю починаючи з 2012 року в розмірі 4670 грн. на рік (а.с.41-87), укладанням особисто ним Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, однак оренду належним чином він не оформив, завдані збитки (упущену вигоду) міській раді добровільно не відшкодував.
Поважних причин, через які ОСОБА_8 не зареєстрував подаровані йому нежитлові об'єкти, не встановлено.
Доводи апелянта про те, що фактичним власником нежитлових приміщень у АДРЕСА_1, є не він, а його батько ОСОБА_9, спростовуються нотаріально посвідченим договором дарування від 17 березня 2007 року. Не заслуговує на увагу і твердження про те, що він не укладав договір оренди, бо не вважав себе власником нерухомих нежитлових об'єктів: це не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи та спростовуються власноруч поданими заявами про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під нежитлові будівлі та про надання даної земельної ділянки в оренду терміном на 5 років. Рішеннями сесій Прилуцької міської ради від 24 червня 2010 року за № 6 (а.с.10) та від 5 травня 2011 року за № 5 задоволено його заяви, підстави для визнання їх пунктів 3.1 та 14.2 (відповідно) і задоволення зустрічного позову - відсутні.
Відповідно до ст.152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, а пунктом "д" ст. 156 ЗК України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. За змістом ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до п. 3 цього Порядку відшкодуванню підлягають збитки, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з п. 2 Порядку, визначаються відповідними комісіями.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Зважаючи на обставини справи, користування ОСОБА_7 земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавило орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.
Згідно викладеного, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 червня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: