Справа № 743/1154/17
Провадження №1-кп/743/83/17
17 жовтня 2017 року
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - суддіОСОБА_1 ,
при секретарі :ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження (внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017270220000360 від 26.07.2017 р.) по обвинуваченню
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця смт. Ріпки Ріпкинського району
Чернігівської області,
громадянина України,
паспорт серії НОМЕР_1 ,
з повною загальною середньою освітою,
не працюючого,
одруженого,
зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,
раніше судимого:
1) 14 червня 1989 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст.ст. 42, 14 КК УРСР (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, покарання відбув;
2) 21 липня 1994 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 215-3, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 215-3, ст.ст. 42, 14 КК УРСР (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, покарання відбув;
3) 30 вересня 1996 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 140 КК УРСР (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, покарання відбув;
4) 3 квітня 2001 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 140 КК УРСР (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, покарання відбув;
5) 19 липня 2004 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 26.05.2008 р. умовно-достроково, на підставі постанови Коростенського міського суду Житомирської області від 17 травня 2008 року, не відбутий строк 1 місяць 26 днів;
6) 14 грудня 2011 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту 3 місяці, покарання відбув;
7) 24 жовтня 2013 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 297, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
8) 18 грудня 2013 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ст. ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяці позбавлення волі, звільнений умовно- достроково, на підставі ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 30 грудня 2015 року, тобто на момент вчинення злочину покарання відбув повністю,
за ч. 3 ст. 297 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора Ріпкинського відділу
Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
23 липня 2017 року, близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_6 , знаходячись на території цвинтаря, що розташований в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області по вул. Любецькій, маючи умисел на незаконне заволодіння металевими предметами з могил, повторно, діючи з корисливих мотивів, підійшов до могили, де похований ОСОБА_7 , та за допомогою металевого лому, підняв надгробну плиту на цій могилі, після цього з-під надгробної плити витягнув одну металеву рейсу, таким чином, незаконно заволодівши нею.
24 липня 2017 року, близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_6 , знаходячись на території цвинтаря, що розташований в смт. Ріпки Ріпкинського району Чернігівської області по вул. Любецькій, маючи умисел на незаконне заволодіння металевими предметами з могил, повторно, діючи з корисливих мотивів, підійшов до могили, де похований ОСОБА_7 , та за допомогою металевого лому, підняв надгробну плиту на цій могилі, після цього з-під надгробної плити витягнув одну металеву рейсу, таким чином, незаконно заволодівши нею.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 визнав вину в повному обсязі, щиро кається у вчиненому, просив суворо не карати та волі не позбавляти. Підтвердив, що в час зазначений в обвинувальному акті, а саме зранку 23 липня 2017 р., він перебував на цвинтарі по вул. Любецькій, в смт. Ріпки, куди прийшов провідати могили батьків. На одній з могил побачив, що з-під пам'ятнику видніються дві металеві рейси, одну з яких він вирішив дістати. З цією метою за допомогою лома, який був з ним з собою, підняв надгробну плиту та витягнув одну рейсу, яку поклав на велосипед та повіз здавати до пункту прийому металобрухту. Але до пункту не доїхав, оскільки побачив невідомого чоловіка, якому продав рейсу за 65 грн., не повідомляючи, що вона викрадена. При цьому, гроші використав для власних потреб. На наступний день, він зранку також перебував на вказаному цвинтарі та вирішив забрати ще одну рейсу, яка там залишилась, на тій же могилі. З цією метою за допомогою лома, який був з ним з собою витягнув другу рейсу, яку також поклав на велосипед, та пішов до пункту прийому металобрухту. Вказану рейсу він збув на пункті прийому металобрухту за 123 грн., які витратив на власні потреби.
На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_8 правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає, а також йому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд прийшов до висновку про наявність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , що таке діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, про доведеність винності ОСОБА_5 у незаконному заволодінні предметами, що знаходяться на могилі, вчинені повторно та з корисливих мотивів.
Вирішуючи питання про визначення міри покарання, що може бути призначена обвинуваченому та потреби у його відбуванні, суд керується загальними засадами призначення покарання (ст.. 65 КК України), враховує досудову доповідь на обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність/відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, позицію потерпілої ОСОБА_9 ..
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, а обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 відсутні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 одружений, не працює, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху пішоходами (ч. 1 ст. 127 КУпАП), за придбання самогону та інших спиртних напоїв домашнього виробництва (ст. 177 КУпАП), за куріння тютюнових виробів у місцях, де заборонено законом (ч. 1 ст. 175-1 КУпАП), за розпивання спиртних напоїв в громадських місцях і поява в громадському місці в п'яному виді (ч. 1 ст. 178 КУпАП), посередньо характеризується за місцем проживання, має непогашені судимості за вчинення майнових злочинів, за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого, за порушення правил адміністративного нагляду, злочин вчинив після закінчення умовно-дострокового звільнення.
Враховуючи:
- те, що ОСОБА_8 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, в т.ч. незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, те, що його поведінка свідчить про вперте небажання дотримуватися норм закону, моралі та загально встановлених правил суспільної поведінки;
- те, що ОСОБА_8 грубо порушив моральні принципи і традиції щодо поховання померлих і повагу до пам'яті покійних, що в найбільшій мірі завдає моральної шкоди рідним і близьким померлих, а також шкодить належному вихованню людей щодо їхнього ставлення до загальнолюдських цінностей;
- позицію потерпілої ОСОБА_10 , яка при призначенні покарання ОСОБА_11 , поклалась на розсуд суду;
- те, що в досудовій доповіді на ОСОБА_5 органом пробації зазначено, що ризик вчинення нового злочину є дуже високим, що високим є ризик небезпеки його для суспільства, що виправлення останнього без реального позбавлення волі на певний строк не можливо;
- те, що підстави для застосування ст.ст. 69, 75, 76 КК України відсутні,
суд приходить до переконання, що покарання у виді обмеження волі не відповідатиме меті виправлення і перевиховання ОСОБА_5 , що такій меті відповідатиме покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 297 КК України, відбування якого неможливе без ізоляції від суспільства.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
При обранні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, судом враховується те, що прокурор ОСОБА_4 , заявляючи в судових дебатах про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, належним чином не довела неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, враховується те, що сама тяжкість покарання, яке призначається обвинуваченому не є підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховується те, що під час судового розгляду мали місце випадки неявки обвинуваченого до суду, що потягло за собою необхідність застосування до нього примусового приводу, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд знаходить, що, до набрання вироком чинності, відносно ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло, у період з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, без дозволу суду, поклавши на останнього також певні обов'язки.
Долю речову доказу вирішити в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні, в ньому не заявлявся цивільний позов.
Керуючись ст. ст. 370, 374-376 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, призначивши покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_12 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.
Обрати відносно ОСОБА_3 , до вступу вироку в законну силу, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, без дозволу суду.
Крім цього, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну місця проживання, а також про виїзд за межі смт.Замглай Ріпкинського району Чернігівської області.
Роз'яснити ОСОБА_12 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні, в ньому не заявлявся цивільний позов.
Речовий доказ: залізну рельсу (а.к.п. 24, 27) - повернути ОСОБА_13 , як законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом 30-ти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору,а в частині обрання запобіжного заходу - направити до Ріпкинського ВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області.
Суддя ОСОБА_14