справа № 732/1325/17
провадження № 3/732/483/17
13 жовтня 2017 року місто Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Березовський О.Д., за участі секретаря Подде А.В., Марченко Т.А., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня справу, яка надійшла з Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1,
за ч. 1 ст. 164 КпАП України, -
30 серпня 2017 року, об 11 годині 24 хвилин, громадянин ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів автобусом «Мерседес», р.н. НОМЕР_2, по маршруту «Чернігів-Городня», провадив господарську діяльність без державної реєстрації суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на такий вид діяльності, договору з органом виконавчої влади, чим порушив ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 164 КпАП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення не погодився. Зазначив, що він працював у фірмі «Комфорт-Автотранс», а можливо у фірмі «Чернігівавтотранс», особливо він цим не цікавився, оскільки його найняли для того, щоб він перевозив пасажирів. Він пропрацював всього 4 дні, а саме з 28.08.2017 року по 31.08.2017 року. В його обов'язки входило перевезення організованих груп пасажирів і він здійснював нерегулярні перевезення. В період роботи він здійснював 4 рейси на день від будинку культури в м. Городня до автостанції в м. Чернігів. В цей період він здійснював перевезення якихось пасажирів, а саме тих яких йому посадили в автобус. Пасажирів в автобус садив паркувальник як в м. Городня, так і в м. Чернігів. При цьому йому сказали їздити, а всі інші питання будуть вирішені за нього. Підтверджує, що 30.08.2017 року він здійснював перевезення пасажирів фірми «Комфорт - Автотранс» по маршруту «Чернігів - Городня». Він не мав права зупинятись під час руху та підбирати пасажирів, але цього дня він підвіз одного пасажира, який підсів в автобус під час його руху по маршруту. Від пасажира він отримав гроші в сумі 20 грн., які в послідуючому здав до каси. Наполягає на тому, що в період його роботи він здійснював нерегулярні перевезення організованих груп осіб, пасажирів під час руху по маршруту він не підбирав і грошей від них не брав. Це був лише єдиний випадок, коли він підібрав пасажира і взяв з нього 20 грн.. Після цього він був зупинений транспортною поліцією і щодо нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КпАП України. Ніяких табличок, в тому числі таблички з позначкою 20 грн., на його автобусі не було. З приводу візитних карток нічого сказати не може, йому про це нічого не відомо, у нього їх не було і пасажирам він їх не роздавав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні наполягав за закритті провадження в справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КпАП України. Надав суду письмові пояснення в обґрунтування своєї позиції у даній справі. Суть письмових пояснень зводиться до того, що ОСОБА_1 господарської діяльності з перевезення пасажирів не здійснював, а лише працював водієм на підставі цивільно-правового договору з ПП «Чернігівавтотранс» від 28.08.2017 року, яке в свою чергу, займається господарською діяльністю з надання послуг з перевезення пасажирів відповідно до ліцензії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та договору на транспортне обслуговування. Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» чітко визначає перелік документів, які водій має пред'явити при здійсненні нерегулярних пасажирських перевезень. Проте, серед необхідних документів для водія, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, відсутні вимоги щодо наявності у останнього тих документів, про які йдеться в протоколі про адміністративне правопорушення. Наявність у ОСОБА_1 як у водія всіх необхідних документів, що підтверджують правомірність дій останнього по перевезенню пасажирів та факт його офіційного працевлаштування в ПП «Чернігівавтотранс» вказує на те, що останній не є суб'єктом господарювання. Зазначені обставини виключають притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КпАП України, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, провадження по справі підлягає закриттю на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КпАП України.
Опитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, який обіймає посаду головного спеціаліста Управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області, дав пояснення про те, що на адресу їх установи надійшов лист Чернігівської обласної державної адміністрації щодо порушення вимог законодавства на маршруті Чернігів-Городня. Також надійшла скарга від фізичної особи щодо порушення законодавства при здійсненні перевезень пасажирів на цьому маршруті. Йому та ще одному працівнику ОСОБА_4 було видано направлення на проведення рейдової перевірки. 30.08.2017 року ними було зупинено мікроавтобус «Мерседес» під керуванням водія ОСОБА_1. Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що водій мав пред'явити їм документи на перевезення пасажирів. Натомість ОСОБА_1 дав лише посвідчення водія та зауважив, що послуг з перевезення пасажирів він не надає. Натомість пасажири з автобуса повідомили про факти оплати ними проїзду та було задокументовано факт отримання водієм грошей за проїзд. Після цього відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КпАП України, останньому було роз'яснено його права та обов'язки, він ознайомився з протоколом, але надавати пояснення або ж заперечення правопорушник відмовився. Зауважив, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 не надав їм жодних документів щодо законності здійснення ним пасажирських перевезень. Водій взагалі сказав, що він працює в фірмі «Комфорт - Автотранс». Порядок здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень регламентується Законом України «Про автомобільний транспорт» та Правилами надання послуг з перевезення пасажирів. Згідно цих нормативних документів в разі здійснення ОСОБА_1 нерегулярних пасажирських перевезень на його автобусі мав бути встановлений трафарет з написом червоною фарбою «Нерегулярні перевезення». Натомість на автобусі у ОСОБА_1 була встановлена табличка з маршрутом «Чернігів-Городня» та табличка з написом «20 грн.». Щодо наданих суду правопорушником ОСОБА_1 документів на підтвердження законності своєї діяльності зі здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, то в даному випадку ці документи не відповідають вимогам законодавства. Так, ПП «Чернігівавтотранс» мало укласти договір з замовником ОСОБА_5 на здійснення нерегулярних пасажирських перевезень. Наданий суду договір № 8 від 30.08.2017 року на транспортне обслуговування не відповідає встановленій формі такого договору, яка затверджена наказом Міністерства транспорту і зв'язку України. Також за укладеним договором перед початком перевезень перевізник повинен проінформувати відповідний орган - Укртрансбезпеку про здійснення нерегулярних перевезень за маршрутом та кількість пасажирів. Вся ця інформація заноситься до відповідного журналу і перевізник отримує відповідний номер, який проставляється у дорожньому листі та інформаційному листі, який є обов'язковим додатком до договору з перевезення. Крім цього, у разі здійснення нерегулярних перевезень агент перевізника - страхова компанія перед кожним перевезенням пасажирів повинна оформити поліс обов'язкового страхування кожного з пасажирів, який видається на окремому бланку. Основна вимога щодо здійснення нерегулярних перевезень - це заборона отримання водієм або іншою особою від пасажирів коштів за перевезення. При цьому при здійсненні нерегулярних перевезень перевозиться саме організована група пасажирів, яка визначена у договорі. Також при здійсненні нерегулярних перевезень заборонена посадка і висадка пасажирів в місцях не передбачених договором, а також здійснення перевезень більше ніж 2 рази на тиждень за одним і тим же маршрутом. У випадку ж недотримання вказаних вимог, перевезення мають здійснюватись як регулярні, що передбачає укладення відповідного договору з органом виконавчої влади ( облдержадміністрацією на внутрішньо обласних маршрутах ). Повторно наголошує на тому, що ОСОБА_1 при проведенні перевірки взагалі не надав ніяких документів, хоча саме він здійснював перевезення пасажирів та отримував від них за це гроші. Щодо наданих правопорушником документів, то ці документи ним надані лише для того, щоб уникнути адміністративної відповідальності і легалізувати незаконну діяльність зі здійснення регулярних перевезень пасажирів.
Опитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 дав пояснення, що він часто їздить до м. Городні і неодноразово користувався послугами цього перевізника. Автобуси якими здійснювались перевезення були в жахливому стані, а саме дірки в підлозі, резина зі зношеним протектором, обідрані крісла. З'їздивши кілька разів, він звернувся з відповідною скаргою до Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області. При цьому він просив провести перевірку автобусів та вказав, що 30.08.2017 року буде їхати з м. Чернігова до м. Городні та зможе підтвердити все викладене в скарзі. 30.08.2017 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забронювали квитки на автобус до м. Городні по візитці, які йому раніше дав водій. Сіли до автобуса вони біля Чернігівської районної лікарні. При посадці кожний з них заплатив водію по 20 грн.. По дорозі водій ще підбирав пасажирів і вони теж розраховувались з водієм. Після зупинки в м. Городні, до нього підійшов працівник поліції і він дав йому пояснення. Зазначив, що скаргу з приводу неналежного технічного стану автобусів на цьому маршруті він писав 29.08.2017 року. Підтвердив, що він декілька разів на місяць їздив у справах до м. Городні і гроші за проїзд завжди віддавав водію. Також вказав, що до 30.08.2017 року він ще один чи два рази їздив на автобусі саме з ОСОБА_1 і тоді він теж віддавав гроші цьому водію.
Опитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 дав пояснення, що 30.08.2017 року він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 їхав на мікроавтобусі до м. Городні в гості до друзів. Раніше він також їздив до м. Городні, але тоді вартість проїзду складала 15 грн. і квиток йому давали при відправленні з автостанції. Їх трьох водій підібрав вже по дорозі, розраховувався він з водієм і віддав йому 20 грн., але проїзного квитка не отримав. Автобус, яким вони їхали, перебував в не найкращому технічному стані ( відсутній протектор на колесах, пошарпаний салон ) і тоді йому стало цікаво хто несе відповідальність за перевезення та хто буде відшкодовувати шкоду в разі якщо щось станеться, але даних про перевізника в салоні автобуса не було. Це був не перший раз як він їздив до м. Городні. Їздив він і по 15 грн., але ця маршрутка відправлялась з автовокзалу і там йому давали квиток, а тут вартість проїзду складала 20 грн. і квитка йому не давали. Кілька разів він бронював місце за телефоном, який був у візитці наданій водієм, підбирав його автобус по дорозі в тому місці, яке він називав. У всіх випадках, коли він їхав за 20 грн., розраховувався він саме з водієм.
В судовому засіданні встановлено, що 30.08.2017 року на підставі відповідного направлення на перевірку № 020473 від 30.08.2017 року, виданого головним спеціалістам ВДК та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпекиу Чернігівській області ОСОБА_4 та ОСОБА_3, останніми проведено рейдову перевірку щодо додержання автоперевізниками на маршруті «Чернігів-Городня» законодавства України про автомобільний транспорт.
Підставою для проведення вказаної перевірки стали звернення ПП «ВЕТТОР», яке обслуговує автобусні маршрути загального користування «Городня-Чернігів», «Чернігів-Сеньківка» згідно з договорами, укладеними з обласною державною адміністрацією, щодо здійснення у даному напрямку перевезення пасажирів перевізниками без відповідних дозвільних документів, заява фізичної особи ОСОБА_6 від 29.08.2017 року щодо перевірки автобусів, що здійснюють перевезення пасажирів з м. Чернігова до м. Городня, та лист Чернігівської обласної державної адміністрації від 17.08.2016 року на адресу Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області щодо долучення до заходів з припинення регулярних пасажирських автоперевезень перевізниками без відповідних дозвільних документів на території області.
За результатами проведеної 30.08.2017 року працівниками Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області рейдової перевірки відносно водія автобуса «Мерседес», р.н. НОМЕР_3, ОСОБА_1, який надавав послуги з перевезення пасажирів по маршруту «Чернігів-Городня» та проводив господарську діяльність без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на такий вид діяльності та без укладення договору з органом виконавчої влади, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ІІ № 0006838.
Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, використовуючи автобус «Мерседес», р.н. НОМЕР_2, надавав громадянам послуги з перевезення по маршруту «Чернігів-Городня». При цьому ним здійснювались регулярні пасажирські перевезення, передбачалась можливість попереднього бронювання місць в автобусі, також водій на маршруті здійснював розрахунок пасажирів та отримував від них гроші. Той факт, що перевезення носили регулярний характер підтвердив в судовому засіданні і сам ОСОБА_1 вказавши, що в день ним здійснювалось чотири поїздки по маршруту «Чернігів-Городня», «Городня-Чернігів». Факт отримання коштів від пасажирів підтверджується і переглянутим в судовому засіданні відеозаписом на якому, як підтвердив сам ОСОБА_1, відображено як він розраховує пасажирі. При цьому правопорушник пояснив, що всі гроші, які він брав у пасажирів, здавав у касу.
Суд критично відноситься до наданих ОСОБА_1 документів за якими він нібито працював на ПП «Чернігівавтотранс» за цивільно-правовим договором та здійснював нерегулярні пасажирські перевезення організованих груп осіб на замовлення за маршрутом «Чернігів-Городня». Слід зазначити, що надаючи суду відповідні документи ОСОБА_1 не зміг навіть достеменно пригадати з якою саме фірмою він співпрацював, вказуючи, що працював на фірму «Комфорт-Автотранс», але надав при цьому документи від ПП «Чернігівавтотранс». Здійснюючи фактично регулярні пасажирські перевезення, ОСОБА_1 та його захисник за допомогою вказаних документів намагаються легалізувати діяльність правопорушника по перевезенню пасажирів, пояснюючи, що ці документи підтверджують законність здійснення останнім нерегулярних пасажирських перевезень. Однак пояснення як самого правопорушника, так і свідків, а також інші матеріали справи спростовують цю захисну позицію ОСОБА_1. В судовому засіданні встановлено, що надані документи не відповідають вимогам законодавства, що регламентують порядок здійснення нерегулярних пасажирських перевезень. Так, під час нерегулярних пасажирських перевезень заборонено брати до автобуса пасажирів, окрім організованих груп осіб, тим паче отримувати за перевезення гроші від пасажирів. ОСОБА_1, визнаючи свою помилку, стверджував, що взяв гроші лише з одного пасажира, які в послідуючому здав до каси ПП «Чернігівавтотранс» в сумі 20 грн.. Натомість в судовому засіданні встановлено, що 30.08.2017 року ОСОБА_1 здійснив перевезення принаймні трьох пасажирів від яких отримав 60 грн., тобто по 20 грн. з кожного. Стверджуючи про законність здійснення ОСОБА_1 нерегулярних пасажирських перевезень, останній та його захисник натомість не спростували встановленого в судовому засіданні факту того, що під час проведення рейдової перевірки правопорушник взагалі не надав перевіряючим яких-небудь документів, що підтверджували б законність здійснення ним перевезень пасажирів автобусом.
Відповідно до приписів частини 1 статті 164 КпАП України, відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Заслухавши пояснення правопорушника, опитавши свідків та дослідивши докази у справі, суд прийшов до об'єктивного висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 221, 251-252, 268, 279-280, 283-285, 294 КпАП України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 КпАП України і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 ( однієї тисячі ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34000 ( тридцять чотири тисячі ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 320 грн. 00 коп. ( триста двадцять гривень 00 копійок) для зарахування на рахунок № 31215256700001 ГУК у м. Києві ( м. Київ ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до апеляційного суду Чернігівської області через Городнянський районний суд Чернігівської області.
Суддя О.Д.Березовський