04 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 472/204/17
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Орленко Л.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,
за участю секретаря Апексімова І.С.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії, -
28.02.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вознесенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахування підвищення заробітної плати державним службовцям з 01.05.2016 року та з 01.01.2017 року.
Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2017 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом першої інстанції, при вирішенні справи, вимог закону, внаслідок чого просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з жовтня 2008 р. перебуває на обліку в Вознесенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Миколаївської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
17 лютого 2017 року позивач звернулася з заявою до відповідача, в якій просила на підставі довідок управління Державної казначейської служби України у Веселинівському районі Миколаївської області №03.1-30/1/118; № 03.1-30/1/118/1 від 09.02.2017 року здійснити перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям за відповідною посадою з 01.05.2016р. та з 01.01.2017р. /а.с.9/
22.02.2017 року відповідач відмовив в задоволенні зазначеної заяви, з посиланням на відсутність правових підстав для перерахунку пенсії. /а.с.8/
Не погоджуючись з відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом. Позивач вважає, що дії відповідача не відповідають вимогам Закону України «Про державну службу» в редакції 1993 року і порушують її право на отримання пенсії у відповідному до Закону розмірі.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про державну службу», яким визначаються загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Отже, з наведених норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено можливість, умови та порядок перерахунку пенсії особам, які знаходились на посаді державного службовця.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набув чинності 01 січня 2015 року, положення ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» викладені у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям був визначений у п. п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Вказані норми права передбачали, що перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» норми і положення, які встановлювали порядок і умови перерахунку пенсії були виключені.
Отже, враховуючи наведене, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії норми законодавства, на які посилається позивач, та які визначали право позивача на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, були фактично скасовані, а порядок та умови перерахунку призначених пенсій державним службовцям закріплено за Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, Кабінетом Міністрів України умови та порядок проведення такого перерахунку пенсії визначені не були.
Таким чином, суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, законодавством визначено не було, а правові підстави здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі поданих нею довідок були відсутні.
З 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889), відповідно до ст.90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №889 визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
У свою чергу, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Отже, на час звернення позивача за перерахунком пенсії втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців.
Таким чином, на момент звернення позивача за перерахунком пенсії Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016р., не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 червня 2014 року у справі «Великода проти України» суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
З врахуванням викладеного, пенсійний орган, відмовляючи у перерахунку пенсії діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, внаслідок чого не підлягають задоволенню позовні вимоги.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін,
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: Н.В. Вербицька
Суддя: О.В. Джабурія