13 березня 2014 р. Справа № 2а/1570/3033/2011
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Єщенка О.В.
суддів - Димерлій О.О.
- Романішина В.Л.
за участю секретаря судового засідання - Вишневської А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року про зміну способу виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністр оборони України, Командування Повітряних Сил Збройних сил України, про визнання назаконним та скасування наказу,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду першої інстанції з клопотанням про зміну способу виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року клопотання задоволено частково, змінено спосіб і порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року, стягнено з військової частини на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 668 від 03.12.2009 року в сумі 13 334,03 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, військова частина НОМЕР_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржену ухвалу, стягнути з військової частини не 13 334,03 грн., а 10987,24 грн.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано сум утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 346,88 грн. та суми утриманого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2000,10 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року змінено ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року, стягено з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 668 від 03.12.2009 року.
Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулось до Одеського апеляційного адміністративного суду з заявою про роз'яснення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року.
У заяві про роз'яснення судового рішення заявник ставить питання щодо роз'яснення резолютивної частини ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та просить зазначити суму, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткової ухвали.
Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи, постановляючи ухвалу про зміну порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо зміни способу і порядку виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року, а саме: стягнення з військової частини на користь ОСОБА_1 різниці між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 668 від 03.12.2009 року в сумі 13 334,03 грн. згідно довідки розрахунку грошового забезпечення згідно рішення суду від 24 жовтня 2011 року ( а.с.128-130).
Війська частина НОМЕР_2 і в заяві про зміну способу виконання судового рішення, і в апеляційний скарзі просить стягнути не 13 334,03 грн. за рішення суду першої інстанції, а 10987,24 грн., обґрунтовуючи таку вимогу тим, що заявник є податком агентом та має утримати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 346,88 грн. та суму утриманого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2000,10 грн.
В ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року суд вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.
Згідно довідки розрахунку грошового забезпечення підполковнику запасу ОСОБА_2 згідно рішення суду від 24 жовтня 2011 року загальна сума доплат становить 13334,03 грн., утримання єдиного соціального внеску до пенсійного фонду становить 2,5 % ( 346,68 грн., що сторонами не заперечується та оскаржується.
Крім того, згідно довідки, відповідач розрахував утримання прибуткового податку в розмірі 15 % ( 2000,10 грн.), з чим апеляційний суд не погоджується та зазначає наступне.
Платниками податку з доходів фізичних осіб, відповідно до вимог Податкового кодексу України є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України встановлено, що обов'язок податкового агента щодо утримання податку з доходів фізичних осіб виникає при нарахуванні, виплаті та видачі сум оподатковуваного доходу на користь платника податку.
Доводи військової частини НОМЕР_1 стосовно того, що на момент виплати ОСОБА_1 не відноситься до категорії військовослужлубовців, а тому утримання сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється на загальних підставах та компенсації не підлягає суд не буду до уваги, оскільки правовідносини між сторонами виникли підчас проходження ОСОБА_1 військової служби, а тому позивач має право на грошове забезпечення, визначене для військовослужбовців.
Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (Пункт 168.5 статті 168 ПК України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року мають бути вирішені шляхом постановлення додаткової ухвали про зміну способу виконання рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністр оборони України, Командування Повітряних Сил Збройних сил України про визнання незаконним та скасування наказу шляхом зазначення суми, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 160, 168 КАС України, суд, -
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням з урахуванням розміру посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України № 707 від 30.12.2007 року та наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 668 від 03.12.2009 року в сумі 12987,35 грн.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В. суддя /підпис/ Димерлій О.О. суддя /підпис/ Романішин В.Л.