Справа: № 810/2263/17 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
04 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Приватного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ» про стягнення заборгованості, -
Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ» та просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 8276,38 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ПрАТ «ТЕХМАШРЕМОНТ» зареєстроване як юридична особа 10.06.1993, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як платник страхових внесків відповідач перебуває на обліку в Білоцерківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У червні 2017 року Білоцерківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області понесено витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 у розмірі 8276,38 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
До розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 позивачем було включено наступних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
На думку позивача, саме відповідач має сплачувати суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених цим особам на пільгових умовах за списком № 1, що останнім зроблено не було та стало підставою до звернення позивача з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «ТЕХМАШРЕМОНТ» не є правонаступником підприємства - Білоцерківського комбінату шин та гумово-асбестових виробів, на якому працювали особи, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по яких вимагає здійснити позивач, а відтак, - не зобов'язане відшкодувати фактичні витрати на їх виплату та доставку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом (абзаци 1-3 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV).
Відповідно до приписів абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до положень абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення цими особами пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом України №1058-IV витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту "а" частини першої Закон України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.
Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).
Так, відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період є підставою для відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених територіальним органом Пенсійного фонду України.
У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (пункту 6.3 Інструкції).
Отже, Законом прямо визначено обов'язок підприємств та організацій стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Однак, тягар такого відшкодування у разі ліквідації підприємства, на якому працювали особи, покладається виключно на правонаступника.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, питання наявності у відповідача обов'язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, неодноразово досліджувалось судами різних інстанцій, зокрема, в рамках адміністративної справи №810/3135/15.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 в адміністративній справі № 810/3135/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016, територіальному органу Пенсійного фонду України відмовлено у задоволенні адміністративного позову про стягнення з ПрАТ «ТЕХМАШРЕМОНТ» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наведеним вище особам, з огляду на те, що ПрАТ «ТЕХМАШРЕМОНТ» не є правонаступником підприємства - Білоцерківського комбінату шин та гумово-асбестових виробів, на якому працювали особи, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по яких вимагає здійснити позивач та, відповідно. не зобов'язане відшкодувати фактичні витрати на їх виплату та доставку.
В силу приписів частини першої статті 72 та частини другої статі 255 Кодексу КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, зважаючи на те, що таким, що набрало законної сили рішенням суду встановлена відсутність правонаступництва відповідача та, як наслідок, обов'язку відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав до задоволення позовних вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Парінов А.Б.
Бєлова Л.В.