Справа: № 359/4777/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавський В.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
03 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря Цюпка Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2017 року за заявою Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про роз'яснення постанови у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії
У червні 2016 року позивач звернулась в Бориспільський міськрайонний суд Київської області з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2016 року позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст.54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язано Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50 процентів від пенсії померлого ОСОБА_3, розмір державної пенсії якого складає 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 100 процентів від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02 липня 2015 року згідно з ст.ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 66-68).
Також, відповідачем було подано заяву від 16.11.2016 № 11184/03, в якій посилаючись на необхідність доопрацювання та додаткового збору матеріалів, він просив повернути подану апеляційну скаргу (а.с. 76).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року заяву Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задоволено, апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2016 року повернуто заявнику (а.с. 87).
13 грудня 2016 року Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подало другу апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 91-93).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 20116 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою (а.с. 98, 103).
31 березня 2017 року Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулося в Бориспільський міськрайонний суд Київської області з заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просило роз'яснити порядок виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 359/4777/16-а (а.с. 109-111). В обгрунтування вимог заяви зазначає, що чинним законодавством не передбачено визначення розміру пенсії по втраті годувальника з урахуванням додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю померлого годувальника.
Крім того, 06 квітня 2017 року відповідачем подано третю апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову (а.с. 117-120).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою (а.с. 125).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2017 року у задоволенні заяви Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про роз'яснення судового рішення відмовлено (а.с. 138-140). Рішення суду вмотивовано тим, що зміст резолютивної частини постанови є чітким і зрозумілим (а.с. 138-140).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін, з таких підстав.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порядку ст. 170 КАС України звернувся з заявою про роз'яснення рішення.
Відповідно до ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а обов'язковою умовою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість. При цьому, роз'яснюючи рішення, суд не повинен змінювати його змісту.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Як вбачається зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, саме судове рішення - постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2017 року є зрозумілою та не потребує роз'яснення, натомість заявник у свої заяві просить роз'яснити саме порядок виконання зазначеної постанови.
Із змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що відповідачу зрозуміла суть судового рішення, однак, не зрозумілий порядок та механізм виконання його, що виключає можливість його роз'яснення в порядку ст.170 КАС України.
Отже доводи, викладені заявником в заяві про роз'яснення судового рішення, не є підставою для такого роз'яснення.
Враховуючи викладене, а також те, що текст постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2017 року є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст.160, 165, 170, 196, 199, 200, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2017 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.