Справа: № 754/10586/17 Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
04 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бєлової Л.В..,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Оспірольського Василя Васильовича про визнання протиправними дій та визнання нечинним рішення, -
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Оспірольського Василя Васильовича та просив визнати дії відповідача щодо невстановлення дійсних обставин ДТП протиправними, а також визнати нечинним рішення, викладене у формі протоколів БР №135417 та БР №135418.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 серпня 2017 року у відкритті провадження за вказаним позовом відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в поряду адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом даної справи є незаконні дії відповідача як посадової особи органу державної влади, а тому вважає, що дану справу слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів та ін.
Відповідно до ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується.
Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, і т.д., належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише факт виявлення порушення, однак, сам по собі не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків позивача, а тому не може бути предметом окремого судового розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В свою чергу, питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і діям співробітників патрульної поліції з його складання здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності на загальних підставах.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та дії співробітника патрульної поліції з його складання самостійним предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під дію положення ст. 17 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, даний спір виник у зв'язку зі складанням відповідачем протоколів протоколів БР №135417 та БР №135418 про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Оскільки, спеціальними нормами КУпАП визначена підвідомчість та порядок розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, обставини та доводи, на які посилається позивач у своїй скарзі підлягають розгляду в порядку, визначеному КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що скаргу позивача не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення питання колегією суддів не виявлено, суд правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, - з огляду на що підстави до скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 серпня 2017 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Бєлова Л.В.
Парінов А.Б.