Справа: № 711/2702/17 Головуючий у 1-й інстанції: 711/2702/17 Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
09 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.06.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Черкаський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення (протокол № 100 від 25.11.2016) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 02.03.2015; зобов'язання прийняти рішення щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМ України № 975 від 25.12.2013 та виплатити призначену грошову допомогу через Черкаський обласний військовий комісаріат з 02.03.2015.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.06.2017 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач в період з 12.05.1986 по 03.11.1986 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військової служби в Збройних Сил України, отримавши при цьому захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в результаті чого отримав 2 групу інвалідності та має статус інваліда війни, що підтверджується копією архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 15.03.2004 та копією військового квитка.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв висновку Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 441 від 11.02.2015, захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії 10 ААВ № 948612 позивачу за наслідками повторного огляду встановлено ІІ групу інвалідності з 23.02.2015, причина інвалідності - виконання обов'язків військової служби з ліквідації на ЧАЕС.
Позивач звернувся з відповідним пакетом документів щодо призначення допомоги, проте 25.11.2016 Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби відмовила в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, що вбачається з протоколу № 100 від 25.11.2016.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини другої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України № 975 від 25.12.2013 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозаконом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
В свою чергу, у відповідності до п. 7 ст. 163 Закону № 2011 якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.
Так, у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон № 796) компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім'ям у зв'язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення.
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали інвалідами внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім'ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
У відповідності до ст. 60 вказаного Закону особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.
Відмовляючи у призначенні та виплаті одноразової допомоги відповідач зазначив, що позивач скористався своїм правом вибору, та отримав компенсацію за статтею 48 Закону № 796.
В свою чергу, як вбачається з довідки УСЗН Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради № 3283/28-2/05 від 15.09.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в УСЗН Придніпровського району Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, як отримувач компенсації за продукти харчування та допомоги на оздоровлення. Одноразова компенсація при встановленні інвалідності відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була призначена та виплачена у розмірі 284,40 грн відповідно до заяви № 219 від 07.04.2016. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 виявив бажання отримати одноразову компенсацію при встановленні інвалідності, яка виплачується Обласним військкомісаріатом, ним було повернуто одержану в Управлінні компенсацію у розмірі 284,40 грн.
З 01.01.2003 постановою КМ України «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги» № 1146 від 17.08.2002 запроваджено призначення всіх видів соціальної допомоги місцевими органами праці та соціального захисту населення за єдиною заявою.
Форма заяви у спірні періоди була затверджена наказами Міністерства праці та соціальної політики України № 215 від 08.06.2006 та Міністерства соціальної політики України № 96 від 22.02.2012.
Вказані форми передбачали заповнення та підписання особисто заявником (уповноваженим представником).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що правом вибору допомоги позивач скористався при поданні вказаної заяви, відтак, відмова відповідача є правомірною.
Зазначене в довідці № 3283/28-2/05 від 15.09.2016 про повернення позивачем одержаної в Управлінні компенсації у розмірі 284,40 грн не спростовують позиції колегії суддів оскільки, можливість такого повернення в якості підстави для регресу правовідносин, чинним законодавством не передбачена.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.06.2017 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Аліменко В.О.