Справа: № 810/2034/17 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
05 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі, -
У червні 2017 року, ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачами подано апеляційну скаргу, в якій просив дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 серпня 2017 року об 12 год. 25 хв.
У відповідності до ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Положеннями ч. 3 ст. 49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема: заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З метою дотримання процесуальних строків розгляду справи та з метою забезпечення апеляційного розгляду справи необхідно провести певні дії, а розгляд даної справи може перевищувати межі строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зупинення апеляційного провадження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року було зупинено апеляційне провадження у справі за розглядом вищевказаної апеляційної скарги до 05 жовтня 2017 року до 10 год. 40 хв.
Відповідно до частини 5 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів протокольною ухвалою постановила, провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі, поновити та призначити до розгляду у судовому засіданні на 05 жовтня 2017 року о 10 год. 40 хв.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що останньою пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних на те причин.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у цитованій нормі не вказано час, з якого починає обчислюватись вказаний строк. Так, строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин. Тому, на моє глибоке переконання, дана норма викладена законодавцем саме в такій формі для кореляції з: спеціальною нормою, якою регулюється строк звернення до суду у справах про звільнення. Оскільки громадяни, які проходять публічну службу, мають рівні трудові права з іншими найнятими особами, то на них так само поширюються спеціальне законодавство, яке регулює трудові правовідносини в державі. Воно складається, насамперед, з Кодексу законів працю України, і спеціальною нормою, якою врегульовано строк звернення до суду для вирішення трудових спорів, є стаття 233 КЗпП України.
Згідно ч.1 ст.233 України встановлено факт, з яким пов'язується початок перебігу строку та встановлює, що у справах про звільнення працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
За загальними правилами визначення пріоритетності змісту норми висновки, що прямо випливають з норми, мають пріоритет над висновками, що непрямо випливають з норми.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що норми ч.1 ст.233 КЗпП України є спеціальними, прямо встановлюють факт, з яким пов'язується початок перебігу строку на судовий захист, то вони мають пріоритет над нормами частини третьої статті 99 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення з публічної служби.
Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частина 1 ст. 8 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, застосування ч. 3 ст. 99 КАС України у публічних спорах про звільнення і, відповідно, обмеження права на звернення до суду часом, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, може призвести до дискримінації за ознакою місця роботи, оскільки працівники інших установ та організацій, на яких не поширюється частина третя статті 99 КАС України, можуть захистити своє право з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем зазначено, що копію оскаржуваного наказу № 7 о/с від 07.04.2016 року було видано під розпис лише 19 травня 2017 року за особистою заявою.
Та зазначено, що трудову книжку до цього часу позивачу ще не видано.
На підставі вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що позовну заяву подано 15 червня 2017 року, тобто в межах строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви без руху, чим порушив норми процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 41, 156, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити.
Ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
(Повний текст виготовлено - 10 жовтня 2017 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.