Справа: № 826/14446/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
Іменем України
09 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Чаку Є.В., Шелест С.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича щодо визнання нікчемними договорів банківського вкладу, укладених між кожним із позивачів та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; зобов'язання повноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивачів, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду; зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивачів до Загального реєстру вкладників, які мають право а відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04 липня 2014 року №44664, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 06 серпня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Між ОСОБА_3 (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 10 липня 2014 року №45195, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16 000,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 11 серпня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Між ОСОБА_4 (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 10 липня 2014 року №45491, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 11 серпня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Між ОСОБА_5 (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 03 липня 2014 року №43662, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16 000,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 08 серпня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Між ОСОБА_6 (вкладник) та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 10 липня 2014 року №45336, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 11 серпня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.
Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договорів банківського вкладу банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути вкладнику суму вкладу та нараховані проценти; у разі якщо вкладник не звертається до банку за отриманням вкладу при настанні дати повернення вкладу цей договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий строк.
Як підтверджує квитанція від 10 липня 2014 року №TR.58962.1586.35, ОСОБА_2 вніс на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 190 000,00 грн.
Згідно з квитанцією від 10 липня 2014 року №TR.59501.612.298, ОСОБА_3 внесла на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 16 000,00 доларів США, еквівалентно 187 131,86 грн.
Згідно з квитанцією від 10 липня 2014 року №TR.59792.1654.355, ОСОБА_4 вніс на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі у розмірі 190 000,00 грн.
Згідно з квитанцією від 03 липня 2014 року №TR.57959.978.298 ОСОБА_5 вніс на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 16 000,00 доларів США, еквівалентно 189 457,74 грн.
Згідно з квитанцією від 10 липня 2014 року №TR.59638.1298.355, ОСОБА_6 вніс на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі у розмірі 190 000,00 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ", згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" - Гончарова Сергія Івановича.
Постановою Правління Національного банку України від 10.10.2014 № 717 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".
13.11.2014 згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 та призначено Гончарова Сергія Івановича уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" строком на 1 рік з 13.11.2014 по 12.11.2015.
На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.11.2015 № 198 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" та делегування повноважень ліквідатора банку" призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" - Оберемка Романа Анатолійовича.
У листі від 30 грудня 2014 року №001/4646 "Про визнання правочинів нікчемними" Уповноважена особа Фонду Гончаров С.І., правонаступником якого фактично є Оберемко Р.О., повідомлено ОСОБА_2, що договір банківського вкладу, укладений між ним та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання цього договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
Листи аналогічного змісту Уповноваженою особою Фонду Гончаровим С.І. було надіслано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а саме: від 19 грудня 2014 року №001/2642, від 22 грудня 2014 року №001/3073, від 19 грудня 2014 року №001/2644 та від 30 грудня 2014 року №001/4677 відповідно.
Як свідчать обставини справи, позивачів не включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі по тексту - Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону України № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
При цьому частиною 8 вказаної статті Закону № 4452-VI визначено, що керівними органами Фонду є адміністративна рада та виконавча дирекція. Приписи ст. 11 Закону № 4452-VI закріплюють, що виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду. Виконавча дирекція Фонду складається з п'яти членів. Директор - розпорядник Фонду та його заступники входять до складу виконавчої дирекції Фонду за посадою.
Рішення виконавчої дирекції Фонду приймаються на засіданнях простою більшістю голосів за умови участі в засіданні не менше ніж чотирьох членів виконавчої дирекції. У разі рівного розподілу голосів голос директора - розпорядника Фонду є вирішальним.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Наведене свідчить, що до виключної компетенції виконавчої дирекції ФГВФО, яка є колегіальним органом, належить повноваження щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина перша статті 26 Закону № 4452-VI визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі по тексту - Положення № 14) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Як вбачається зі змісту листа Уповноваженої особи від 19.12.2014 р. №001/2477 позивача повідомлено про визнання договору банківського вкладу № 44031 від 04.07.2014 нікчемним на підставі статті 38 Закону № 4452-VI та статті 228 Цивільного кодексу України, посилаюсь на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону № 4452-VI; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Уповноваженою особою Фонду не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI, та не наведено, що договори банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року №44664, укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; від 10 липня 2014 року №45195, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; від 10 липня 2014 року №45491, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; від 03 липня 2014 року №43662, укладеного між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; від 10 липня 2014 року №45336, укладеного між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" мають ознаки нікчемних правочинів.
Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування наслідків, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Водночас, в контексті зазначеної статті, суд зазначає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 березня 2017 року у справі №К/800/37760/15.
Отже, відповідачами не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемним договорів банківського вкладу (депозиту) від 04 липня 2014 року №44664, укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; від 10 липня 2014 року №45195, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; від 10 липня 2014 року №45491, укладеного між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; від 03 липня 2014 року №43662, укладеного між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; від 10 липня 2014 року №45336, укладеного між ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб; відповідачами також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідного судового рішення про визнання недійсними вищевказаних договорів банківського вкладу (депозиту) матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, кошти позивачами були внесені через касу банку - ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до запровадження тимчасової адміністрації банку.
У той же час, пунктом 6 р. ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивачів, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, є обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання Фонду включити позивачів до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зобов'язання Уповноваженої особи надати до Фонду додаткову інформацію про щодо позивачів, як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивачів до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Аналогічної правової позиції щодо необхідності включення особи до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, дотримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 09 червня 2015 року №К/800/16057/15 від 28 січня 2016 року №К/800/34675/15 та у постановах від 21 січня 2016 року №К/800/26658/15, від 27 січня 2016 року №К800/1551/15.
При цьому суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження Фонду, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, та враховує, що у межах спірних правовідносин відповідачами не доведено існування підстав для не відшкодування коштів за вкладом, що передбачені у частині четвертій статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Враховуючи викладене, оскільки відповідачами не доведено у повному обсязі правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев
суддя Є.В.Чаку
суддя С.Б.Шелест
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Чаку Є.В.