Справа: № 757/38107/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильева Н. П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
05 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, за апеляційною скаргою Рівненської митниці ДФС на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2017 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Рівненської митниці ДФС у справі за порушення митних правил номер 0392/200407/16 від 28 липня 2016 року за ст. 485 Митного кодексу України.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2017 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, дав правильну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2016 року близько 13.15 годин у зону митного контролю МП «Городище» Рівненської митниці ДФС на смугу руху «зелений коридор» у напрямку «виїзд за межі митної території України» заїхав легковий автомобіль марки «ALFA ROMEO» реєстраційний номер НОМЕР_1 /країна реєстрації Литва/, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що слідував з України до Республіки Білорусь у приватних справах. В ході здійснення митного контролю, а саме: перевірки інформації, наявної в ЕБД ЄАІС, розділ «Автотранспортні засоби» та АСМО «Інспектор» було встановлено, що даний транспортний засіб був ввезений на митну території України позивачем через ПП «Краківець» Львівської митниці ДФС 10 липня 2015 року в режимі «тимчасове ввезення до 1 року» по смузі руху «зелений коридор».
Під час вивчення паспортних та інших документів, які надають право на перетинання державного кордону України, поданих позивачем для здійснення митного контролю було встановлено, що на момент в'їзду на територію України 10 липня 2015 року позивач, згідно інформації яка міститься у посвідці на постійне проживання номер НОМЕР_3, виданої 05 грудня 2014 року, мав постійне місце реєстрації на території України за адресою: АДРЕСА_1 з 19 липня 2012 року. При цьому паспорт громадянина Литовської Республіки номер НОМЕР_4 виданий 14 листопада 2012 року не містить відмітки про отримання посвідки на постійне проживання, чим порушено вимоги ПКМУ від 28 березня 2012 року номер 251 «Про затвердження порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до ПКМУ від 26 грудня 2002 року номер 1983».
Відповідно до ч.1 ст.380 МК України право на тимчасове ввезення транспортних засобів особистого користування, не знятих з обліку у відповідних органах іноземних держав, в режимі «Тимчасового ввезення до 1 року» мають право громадяни-нерезиденти, тобто іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Згідно пункту 50 ст. 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, в тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.
Позивач, на момент в'їзду на територію України мав статус іноземця-резидента.
У відповідності до ч.3 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 /загальною масою до 3,5 тонни/, 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування у порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування у порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х МК України.
Позивач вказує, що посвідку на постійне проживання він отримав для роботи в Україні, під час проходження ним митного контролю 10 липня 2015 року посвідка на постійне проживання в Україні посадовій особі органу доходів і зборів не надавалась.
При ввезенні 10 липня 2015 року на територію України автомобіля марки «ALFA ROMEO» реєстраційний номер НОМЕР_1 /країна реєстрації Литва/, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 позивачем було обрано «зелений коридор», тобто проведено декларування шляхом вчинення дій громадянином, який переміщує через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Митні платежі, які відповідно до законодавства України підлягають сплаті при імпорті зазначеного транспортного засобу на територію України позивачем не сплачувались.
У відповідності до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим кодексом та іншими законами. Не допускається застосування стягнення нижче за нижчу межу, передбачену санкцією відповідної статті, а також перевищення її розміру.
Згідно санкції ст. 485 МКУ, дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
У відповідності до постанови в справах про порушення митних правил номер 0392/20407/17 від 28 липня 2016 року громадянина Республіки Литви ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодекс України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 500302,62 гривень.
Згідно з розрахунком платежів, проведених уповноваженим підрозділом Рівненської митниці ДФС - управлінням адміністрування митних платежів при ввезенні 10 липня 2015 року на територію вказаного автомобіля позивачем не сплачено митні платежі в сумі 166767,54 гривень ввізне мито в сумі 2376,46 гривень, компенсаційне мито в сумі 1188,23 гривень акциз в сумі 131447,50 гривень, ПДВ в сумі 31755,35 гривень/ у строк, встановлений законодавством та вчинено дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів на територію України.
В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не здійснено розрахунок розміру штрафних санкцій.
Відповідно до службової записки від 25 липня 2016 року щодо митної вартості транспортного засобу «ALFA ROMEO» реєстраційний номер НОМЕР_1 /країна реєстрації Литва/, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, складений розрахунок митних платежів станом на 10 липня 2015 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, на які законом встановлено ставки мита, є митна вартість товару.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами» від 22 травня 2012 року номер 581, при визначенні суми митних платежів, які нараховуються за фіксованими ставками, застосовується офіційний курс валюти, визначений відповідно до ст. 3-1 МК України, згідно з якою для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений НБУ, що діє на 0 годин дня подання митної декларації або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації.
Згідно ст. 295 МК України при нарахуванні митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання органу доходів і зборів митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації - на день його здійснення.
У разі незаконного введення товарів на митну територію України або вивезення їх з цієї території суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставками, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо - на день виявлення факту такого ввезення /вивезення/.
Справляння ввізного мита при ввезенні громадянами товарів на митну територію України здійснюється відповідно до ст. 272 МК України - встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України, ставка ввізного мита становить 10%.
Справляння акцизного податку та податку на додану вартість при ввезенні громадянами товарів на митну територію України здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу України - ПДВ 20%, акциз 2,441 євро за 1 куб.см. об'єму циліндрів двигуна.
Компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику, становить 5%.
Враховуючи що позивач ввіз автомобіль на територію України 10.07.2015, то митні платежі мають бути нараховані за курсом іноземних валют НБУ на вказану дату.
Однак, відповідачем при визначенні розміру штрафних санкцій застосовано до розрахунку курс євро 27,33495300 /зазначено 24,15097000, що не відповідає дійсному курсу НБУ, який існував станом на 10 липня 2015 року та становив 2415,10 гривень за 100 євро.
Крім того, при складанні протоколу позивачем не надавались документи або будь-яка інформація про вартість автомобіля, будь-які обговорення чи узгодження митної вартості автомобіля між позивачем та працівниками митниці не складалось, транспортний засіб не оглядався, його технічний стан не досліджувався, його вартість не встановлювалась у визначеному законом порядку.
Таким чином, сума загальних митних платежів та штрафних санкцій невірно розрахована в оскаржуваній постанові, так як розрахунок штрафних санкцій під час прийняття постанови здійснено за курсом, що перевищує офіційний курс НБУ станом на день ввезення ним транспортного засобу в режимі «транзит», що порушує права позивача та відповідно до п.1, п.3 ст.2 КАСУ є підставою для скасування постанови.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, через що підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26.06.2017 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 10.10.2017
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.