09 жовтня 2017 р. Справа № 804/6208/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу № 5153-п від 22.09.2017 року, -
26.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» (далі - ТОВ «Днепрспецремонт», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 5153-п від 22.09.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 5153-п від 22.09.2017 року, який було винесено контролюючим органом відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України на виконання ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2017 року у справі №200/14162/17 було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Днепрспецремонт» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по теперішній час.
Позивач вважає, що зазначений наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки наказ про проведення позапланової виїзної перевірки № 5153-п від 22.09.2017 року оформлено з порушенням п.78.2 ст.78 ПК України, оскільки період з 01.01.2014 року по 31.03.2016 року вже перевірявся податковим органом під час проведення планової перевірки, за результатами якої складено акт № 447/04-36-14-021/31256586 від 16.08.2016 року. Крім того, вказує, що оскаржуваний наказ було видано поза межами строку дії ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2017 року, а також зазначає, що на даний час наявна інформація про закриття кримінального провадження № 42013040020000012 від 17.04.2013 року, в рамках якого була призначена перевірка. З огляду на викладене, просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 5153-п від 22.09.2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2017 р. позовні вимоги підтримала просила позов задовольнити. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надіслав.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.
Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.
Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає при надходженні до контролюючого органу судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.
Матеріали справи підтверджують, що до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшла ухвала слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2017 року у справі № 200/14162/17 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Днепрспецремонт» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по теперішній час.
На підставі вказаної ухвали Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 22.09.2017 року винесено наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по теперішній час».
Суд зазначає, що оскільки при надходженні до контролюючого органу рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки Податковий кодексу України не передбачає іншого порядку дій, ніж призначення такої перевірки, суд вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.
При цьому суд не приймає до уваги доводи позивача щодо порушення п.78.2 ст.78 ПК України, а саме, що період з 01.01.2014 року по 31.03.2016 року вже перевірявся податковим органом під час проведення планової перевірки, за результатами якої складено акт № 447/04-36-14-021/31256586 від 16.08.2016 року, у зв'язку з тим що призначеною перевіркою (за оскаржуваним наказом) додатково охоплюється період 2016-2017 років, адже цим обставинам надав оцінку Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська коли призначав перевірку.
Щодо доводів позивача в частині того, що оскаржуваний наказ було видано поза межами строку дії ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2017 року суд зазначає, що строк протягом якого податкова інспекція зобов'язана провести перевірку зазначений в ухвалі слідчого судді, визначений у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України. Натомість порядок призначення перевірки податковим органом визначений нормами Податкового кодексу України, в якому відсутні обмеження, щодо строків прийняття наказу на підставі ухвали слідчого судді.
Щодо доводів позивача про наявність інформації про закриття кримінального провадження № 42013040020000012 від 17.04.2013 року, в межах якого було призначено перевірку суд зазначає, що судом перевіряється правомірність наказу про призначення перевірки станом на дату його винесення. Крім того, факт закриття кримінального провадження № 42013040020000012 від 17.04.2013 року позивачем належними доказами не підтверджено.
Частиною 1 ст. 69 КАСУ визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАСУ).
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про протиправність наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 5153-п від 22.09.2017 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрспецремонт».
Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні спірного наказу № 5153-п від 22.09.2017 року відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецремонт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу № 5153-п від 22.09.2017 року - відмовити
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя Р.З. Голобутовський