про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду
09 жовтня 2017 року Справа № 803/1222/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови
21 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернулась в суд з адміністративним позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу від 20 березня 2017 року № ВП 51605553.
Ухвалами від 04 жовтня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 803/1222/17, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду (а.с. 1, 24).
Ухвалою суду від 09 жовтня 2017 року залучено до участі в даній адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2.
09 жовтня 2017 року в судовому засіданні представник третьої особи заявила клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропущенням десятиденного строку звернення до суду, визначеного статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Третя особа, представник відповідача вказане клопотання підтримали.
Позивач в судове засідання не прибула, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в клопотанні від 06 жовтня 2017 року просила розгляд справи здійснювати за її відсутності (а.с. 28).
Згідно з частиною четвертою статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі позивача.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши необхідні докази, дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду з таких мотивів та підстав.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частинами першою, третьою статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу прийняття відповідачем постанови в ході примусового виконання судового рішення, відтак, для звернення до суду для захисту прав, свобод та інтересів позивача встановлений десятиденний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено частиною першою статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно із частиною другою статті 100 цього ж Кодексу позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційної суду Волинської області від 22 червня 2016 року, в цивільній справі №161/2404/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визначення способу участі батька у вихованні дитини визначено ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_6 другого та четвертого тижня місяця з 19 години п'ятниці до 19 години неділі з переданням йому дитини за місцем її постійного проживання у м. Луцьку, встановлено спільний відпочинок батька з дитиною протягом 14 календарних днів влітку за межами міста Луцька (а.с. 31-32, 33-34). За вказаним судовим рішенням 07 липня 2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист від 12 травня 2016 року (а.с. 35).
Постановою державного виконавця першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 08 липня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51605553 (а.с. 37). Вказану постанову ОСОБА_7 було надіслано поштовим зв'язком з рекомендованим повідомленням про вручення 08 липня 2016 року, однак 12 серпня 2016 року повернуто відправнику з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 38).
24 лютого 2017 року державний виконавець направив ОСОБА_4 виклик № 596 від 23 лютого 2017 року з вимогою прибути на 10:00 год. 03 березня 2017 року в Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області для дачі пояснень з приводу виконання зобов'язань за виконавчим листом від 12 травня 2016 року. Вказане поштове відправлення не вручене адресату, повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 27 березня 2017 року (а.с. ….).
09 березня 2017 року державним виконавцем складено акт про неприбуття ОСОБА_4 на виклик і ненадання письмових пояснень з приводу виконання виконавчого листа (а.с. …).
Постановою від 20 березня 2017 року ВП № 5160553, в якій зазначено, що боржник на виклики державного виконавця щодо надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа не з'явилась, у зв'язку з чим на ОСОБА_4 накладено штраф в розмірі 1 700 грн (а.с. ).
Вказану постанову 22 березня 2017 року відповідачем було направлено за місцем проживання позивача, однак поштове відправлення 24 квітня 2017 року відділенням поштового зв'язку повернуто відправнику без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. ).
Постановою від 15 травня 2017 року ВП № 5160553 звернуто стягнення на доходи боржника, яку направлено за місцем роботи ОСОБА_4 - ТзОВ "Континіум-Трейд" та вручено останньому 18 травня 2017 року (а.с. ).
19 травня 2017 року позивач прибула до державного виконавця, ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження № 51605553, що було зафіксовано в акті від 19 травня 2017 року (а.с. ).
Таким чином, судом встановлено, що усі надіслані документи позивачу були повернуті відповідачу відділенням поштового зв'язку без вручення, а отже про відкриття виконавчого провадження № 51605553 на підставі постанови від 08 липня 2016 року, про виклик її як боржника державним виконавцем на 10:00 год. 03 березня 2017 року для надання пояснень, про накладення на неї штрафу постановою від 20 березня 2017 року за невиконання вимог державного виконавця щодо прибуття на виклик і дачі пояснень з приводу добровільного виконання судового рішення, про звернення стягнення на доходи постановою від 15 травня 2017 року позивачу стало відомо саме 19 травня 2017 року після ознайомленнями з матеріалами виконавчого провадження № 51605553.
Отже, про порушення своїх прав при здійсненні органами виконавчої служби виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 51605553 позивач дізналась 19 травня 2017 року, що підтверджується належними доказами.
ОСОБА_4 дії державного виконавця щодо прийняття постанов від 20 березня 2017 року про накладення штрафу, від 15 травня 2017 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП № 51605553 та самі постанови оскаржила в судовому порядку. За вказаним позовом ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2017 року було відкрито провадження у справі № 161/8267/17 (а.с. ).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2017 року у справі № 161/8267/17 скаргу ОСОБА_4 задоволено; визнано неправомірними дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 20 березня 2017 у ВП №51605553 про накладення штрафу та постанови від 15 травня 2017 року у ВП №51605553 про звернення стягнення на заробітну плату; скасовано постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 20 березня 2017 у ВП №51605553 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_4; скасовано постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 від 15 травня 2017 у ВП №51605553 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_4 (а.с. 9-11).
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2017 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 липня 2017 року в цивільній справі № 161/8267/17 скасовано з підстав порушення правил підсудності даного спору; провадження у справі закрито та роз'яснено, що позивач вправі звернутись з відповідною скаргою за правилами адміністративного судочинства (а.с. 12-15).
18 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернулась у Волинський окружний адміністративний суд з позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про накладення штрафу від 20 березня 2017 року № ВП 51605553, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого частиною третьою статті 99, частиною другою статті 181 КАС України.
Необхідною умовою поновлення процесуального строку є поважність причин пропуску процесуального строку, тобто існування об'єктивних обставин, які всупереч волі позивача позбавляли останнього можливості скористатися своїм правом подачі позовної заяви до суду у встановлений процесуальний строк.
У позовній заяві ОСОБА_4 вказала, що пропущення нею строку звернення з даним позовом до адміністративного суду відбулось з поважних причин, оскільки про постанову про накладення штрафу від 20 березня 2017 року ВП №51605553 їй стало відомо 19 травня 2017 року, яку в належний строк було оскаржено за правилами цивільного судочинства до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Оцінивши обставини справи в сукупності, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки такий пропуск пов'язаний із судовим оскарженням постанови до Луцького міськрайонного суду Волинської області. При цьому судом враховано, що позивач оскаржила постанову про накладення штрафу від 20 березня 2017 року № ВП 51605553 до місцевого загального суду у визначений законом строк - протягом 10 робочих днів з дня, коли вона дізналася про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до положень статті 55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 6 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.
Частиною 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні по справі "ОСОБА_7 проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем та підтверджені належними доказами, є поважними, а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 99, 100 частинами третьою та сьомою статті 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови.
В задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Першого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена.
Суддя Т.М. Димарчук