09 жовтня 2017 року Справа № 803/655/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,
з участю представників позивача Сороки Г.О., Губар Н.В.,
представників відповідачів Федорчук І.Ю., Гережун Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення пені,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» (далі ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство», позивач, товариство) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області (далі Ковельска ОДПІ, відповідач -1) та Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області (далі відповідач-2) в якому просило визнати протиправною бездіяльність Ковельської ОДПІ щодо не включення узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленої ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» у декларації вх.№ 9074231522 від 22.12.2014 року в розмірі 1 218 949 грн за листопад 2014 року до єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов'язати відповідача-1 до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків, а саме внести до єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані про узгоджену суму бюджетного відшкодування 1 218 949 грн за листопад 2014 року заявленої у декларації вх. № 9074231522 від 22.12.2014 року, яка підлягає поверненню ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство»; стягнути з державного бюджету України пеню на бюджетну заборгованість у сумі 278 072,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 218 949 грн за листопад 2014 року, заявлена в декларації з ПДВ вх. № 9074231522 від 22.12.2014 року є узгодженою судом з моменту проголошення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2016 року по справі № 803/2497/15, а у відповідності до пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції яка діє з 01.01.2017 року), п. 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року N 26 "Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" узгоджена сума бюджетного відшкодування повинна була бути внесена до Єдиного реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування в подальшому здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Відсутність станом на дату подання позову такої суми у Єдиному реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість свідчить про протиправну бездіяльність Ковельської ОДПІ, а отже й обґрунтованість вимоги про зобов'язання відповідача-1 до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо внесення до єдиного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджену суму бюджетного відшкодування. Крім того, позивач, посилаючись на п.200.23. статті 200 Податкового кодексу України просить стягнути пеню на суми податку, не відшкодовані платнику, які є бюджетною заборгованістю з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії у сумі 278072,74грн.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та просили їх задовольнити.
Представник Ковельської ОДПІ у письмових запереченнях (а.с. 103) та в судовому засіданні позовних вимог не визнала та пояснила, що відповідно до ч.2 ст.200.15 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Оскільки, контролюючим органом постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2016 року по справі № 803/2497/15 оскаржена до суду касаційної інстанції, то процедура судового оскарження триває, а отже вимоги позивача є передчасними та такими, що не підлягають до задоволення.
Представник Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області у відповідності п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, п. З постанови Кабінету Міністрів України від 27.12,10 № 1238 „Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" та наказу Ковельської ОДПІ від 03.02.2015р. №66 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю „Ковальсько-пресове підприємство" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року у сумі 1218949 гри., та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за листопад 2014 року в сумі 39156 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. № 9074231522 від 22.12.2014 року).
За результатами проведеної перевірки Ковельською ОДПІ складено Акт №100/03-06-1501-36523079 від 16.02.2015 року, згідно висновків якого виявлено порушення ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» п.44.1 ст.44, п. 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р.
На підставі Акту №100/03-06-1501-36523079 від 16.02.2015 року Ковельською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення :
-№ 0000691501 від 02.03.2015 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1218949 грн та нараховані штрафні санкції 609474,5 грн;
-№ 000711501 від 02.03.2015 року, яким ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82 594,50грн, в тому числі 55063 грн за основним платежем та 27531,5 грн за штрафними санкціями.
-№000701591 від 02.03.2015 року, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 2269 грн.
ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» було подано до Волинського окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування податкових повідомлень-рішень №0000701501,№0000691501,№0000711501 від 02.03.2015 року; зобов'язання Ковельської ОДПІ надати Головному управлінню Державної казначейської служби у Волинській області висновок із зазначенням, що сума 1218949 грн підлягає відшкодуванню з бюджету; стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1218949 грн з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» (код ЄДРПОУ 36523079).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду по справі №803/2497/15 від 29.09.2015 року позов задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000701501, №0000691501, №0000711501 від 02.03.2015 року та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1218949 грн. У задоволенні вимоги про зобов'язання Ковельської ОДПІ надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок із зазначенням, що сума 1218949 грн підлягає відшкодуванню з бюджету відмовлено з мотивів, що у випадку задоволення судом вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування суд повністю захистить і відновить право позивача, тобто з мотивів, що вимога про зобов'язання надання висновку не відповідає принципу ефективного захисту прав позивача (а.с. 18-22).
Відповідачем було оскаржено зазначену вище постанову до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2016 року апеляційна скарга задоволена частково. Скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду по справі № 803/2497/15 від 29.09.2015 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1218949 грн з мотивів, що така вимога заявлена передчасно, і в цій частині прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. У решті частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У відповідності до ч.3 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Частиною 5 ст.254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Враховуючи, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2016 року залишено без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду по справі № 803/2497/15 від 29.09.2015 року в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000701501, №0000691501, №0000711501 від 02.03.2015 року, суд погоджується з твердженням позивача про те, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 218 949 грн за листопад 2014 року є узгодженою з 04.05.2016 року - дати проголошення рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Разом з тим, 21.12.2016 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" N 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017.
Вказаним Законом був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з пп. 200.7.1 п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до пп. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.
Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).
При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом N 1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 N 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок N 26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.
При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.
Пункти 1 та 3 Постанови №26 набрали чинності з 01 квітня 2017 року.
Отже, відшкодування сум податку на додану вартість незалежно від дати подання заяв про таке відшкодування та дати узгодження суми такого відшкодування, здійснюється у порядку, що діє з 01.01.2017 року, тобто у порядку , передбаченому ст.200 ПКУ в новій редакції.
Відповідно до пункту 4 Порядку N 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;
- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку N 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку N 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з набранням чинності Порядком N 26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року N 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Пунктом 10 Порядку N 68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку N 68, який діяв до 01.04.2017, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас, з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Однак, судом встановлено, що заявлена позивачем у декларації вх. № 9074231522 від 22.12.2014 року в розмірі 1 218 949 грн за листопад 2014 року та узгоджена внаслідок набрання законної сили судовим рішенням сума бюджетного відшкодування не була відображена контролюючим органом в жодному Реєстрі (які ведуться за Порядками N 68 та N 26, єдиному Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету), про що свідчать відомості з веб-сайтів Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/ cabinet/faces/public/reestr.jspx) та Міністерства фінансів України (http:// www.minfin.gov.ua/reestr).
У свою чергу, після набрання чинності Порядком N 26, тобто з 01.04.2017 року, відповідач, як контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.
Відповідно до п. 19-3.1 статті 19-3 Податкового кодексу України державні податкові інспекції, серед іншого, формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.
Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до наданих пояснень Ковельська ОДПІ є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС у Волинській області.
Отже, Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області є територіальним органом ДФС та, відповідно, контролюючим органом.
Бездіяльність за загальним правилом є вчиненою з моменту спливу строку для вчинення дії. Граничним терміном вчинення дії в даному випадку (оскільки сума бюджетного відшкодування стала узгодженою до 01.01.2017 року) є законодавчо встановлена дата закінчення формування єдиного Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування -10 січня 2017 року.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, саме Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області як територіальний орган ДФС та податкова інспекція, в даному випадку, є відповідальною за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
Враховуючи, що сума бюджетного відшкодування стала узгодженою ще 04.05.2016 року і досі не є відшкодованою та з урахуванням позиції Верховного суду України, викладеної у Постанові від 16.09.2015 року по справі 21-881а15, правильним способом захисту прав позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов'язків щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про узгоджену суму 1 218 949 грн.
Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Так, згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовуються повідомлення-рішення органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Отже, вказані норми права пов'язують виникнення тих чи інших юридично значимих фактів з набранням судовим рішенням законної сили. При цьому, рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Таким чином, сума, заявлена до бюджетного відшкодування, набуває статусу бюджетної заборгованості саме з моменту набрання рішенням про скасування податкового повідомлення-рішення законної сили. Такої ж позиції притримується й Вищий адміністративний суд в ухвалі по справі К/800/6578/15 від 17.05.2017 року
Погашення боргу бюджету у вигляді пені за порушення строків відшкодування сплачених до бюджету сум податків не відноситься до видатків бюджету, оскільки відповідно до підпункту 14 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України його віднесено не до видатків, а до витрат бюджету. Статтею 200.23 ПК України встановлено нарахування пені на суму заборгованості. Отже, якщо пеня нараховується на суму основної заборгованості, то вона є частиною цієї заборгованості.
Проте, чинним законодавством у сфері оподаткування не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості, оскільки встановлено, що розрахунок пені розпочинається з першого дня - з моменту виникнення пені, з якого порушено право платника податку на отримання бюджетного відшкодування, в той час як остаточний день, який є останнім днем розрахунку пені, у нормі не вказаний.
Оскільки, пеня нараховується за кожен день прострочення неповернення бюджетного відшкодування та припиняється з погашенням бюджетної заборгованості, словосполучення «протягом строку, включаючи день погашення» слід розуміти як те, що незважаючи на факт виконання свого обов'язку податковим органом та казначейством з відшкодування податку, цей день - день перерахування коштів (день погашення), не виключається з розрахунку, а навпаки, зараховується до загальної кількості днів існування прострочення.
Підпункт 14 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України визначає, що погашення боргу бюджету є його витратами. Відповідно до пункту 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
За приписами частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги зокрема про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
У поясненнях представник Ковельської ОДПІ, посилаючись на статті 211, 236 КАС України, зазначає, що процедура судового оскарження не закінчена та, відповідно, у податкового органу не наступив обов'язок щодо надання висновку на бюджетне відшкодування, а тому вважає, що звернення позивача до суду з вимогою про стягнення суми бюджетної заборгованості є передчасним.
Проте, з такою позицією податкового органу погодитись не можна, оскільки статті 211, 236 КАС України встановлюють лише право учасників процесу на касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України і не визначає жодного поняття щодо судового процесу, внаслідок чого пов'язувати закінчення процедури судового оскарження саме із правом на оскарження судового рішення є хибним. Крім того пунктом 9 статті 129 Конституції України встановлено обов'язковість рішень суду.
В той же час статті 185, 211 КАС України унормовують питання перегляду судових рішень та встановлюють право (але не обов'язок) особи оскаржити рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідно в апеляційній/касаційній інстанціях.
Враховуючи те, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство» не було відшкодовано відповідну суму бюджетного відшкодування, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.
Згідно п.200.15. статті 200 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Між тим, саме з моменту набрання судовим рішенням законної сили, у податкового органу виник обов'язок подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (до такого ж висновку прийшов й Вищий адміністративний суд, від 02.06.2015, у справі № К/800/49592/14|808/4930/13-а, у справі N К/9991/53933/12 від 27.05.2013 р.).
У відповідності до п.200.13.ст.200 ПКУ в редакції, чинній на відповідних правовідносин, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу
При цьому, неподання податковим органом після узгодження судом суми бюджетного відшкодування до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Так, зокрема такої позиції притримується Верховний Суд України у постанові від 03.06.2014 (справа N 21-131а14) та Вищий адміністративний суд в Ухвалі від 30.08.2016 по справі К/800/13661/15.
Так, згідно позиції Верховного суду України (постанова від 03 червня 2014 року по справі № 21-131а14), на суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Відповідно до абз.2 ч. 1 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
На день розгляду справи позивач не отримав бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 1 218 949 грн.
Як було вказано вище, сума бюджетного відшкодування стала узгодженою з моменту набрання законної сили постановою Волинського окружного адміністративного суду по справі № 803/2497/15 від 29.09.2015 року в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0000701501,№0000691501,№0000711501 від 02.03.2015 року, тобто в момент проголошення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2016 року.
Останній п'ятий робочий день для подання органові державної казначейської служби висновку про узгоджену суму відшкодування суми податку на додану вартість за листопад 2014 року припадає на 12.05.2016 року.
Відповідно, п'ять операційних (банківських) днів для видачі позивачеві органом Держказначейства суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податку спливають 19.05.2016 року
Водночас, як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України пеню за період з 21.05.2016 по 21.05.2017, тобто менший, ніж підтверджується матеріалами справи, що є правом позивача.
Суд звертає увагу на те, що з синтаксичного тлумачення пункту 200.23 статті 200 ПК України вбачається, що при обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Отже, облікова ставка НБУ фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.
За даними НБУ облікова ставка станом на 21.05.2016 року становила 19% річних від суми заборгованості. Таким чином, пеня розрахована виходячи зі ставки 22,8% річних (1,2*19=22,8%). Кількість днів прострочення станом на 21.05.2017 -365 днів, ставка пені на день-22,8/365=0,0625%. Узгоджена сума заборгованості 1 218 949 грн, сума пені -1 218 949/100*0,0625*365=278 072,74грн
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з п. 23 якого стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.
Таким чином, наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, Ковельська ОДПІ належними та допустимими доказами не довела правомірності своєї бездіяльності, а тому позовні вимоги є законними, підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції підлягає стягненню судовий збір у сумі 7371, 09 грн.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо не включення узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленої ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» у декларації вх. № 9074231522 від 22.12.2014 року в розмірі 1 218949 грн. за листопад 2014 року.
Зобов'язати Ковельську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані про узгоджену суму бюджетного відшкодування 1218949 грн за листопад 2014 року заявленої у декларації вх. №9074231522 від 22.12.2014 року, яка підлягає поверненню ТОВ «Ковальсько-пресове підприємство» (код ЄДРПОУ 36523079, ІПН 365230703173, адреса Волинська область, м.Ковель, вул. Варшавська, 1)
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» пеню на бюджетну заборгованість у сумі 278072, 74 грн (двісті сімдесят вісім тисяч сімдесят дві гривні 74 копійки) за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» (код ЄДРПОУ 36523079, ІПН 365230703173, адреса Волинська область, м.Ковель, вул. Варшавська, 1) за рахунок бюджетних асигнувань Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції (45004, м. Ковель, вул. Степана Бандери, 5 код ЄДРПОУ 38592139) судовий збір у сумі 7371,09 грн. (сім тисяч триста сімдесят одну гривню 09 копійок ).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 12 жовтня 2017 року.
Суддя Т.М. Димарчук