12.10.2017 Справа № 904/7601/17
За позовом: Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", с. Рівне Донецької області
до відповідача-1: Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, м. Дніпро
відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про стягнення 201 037,83 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 15 грудня 2016 року, начальник відділу забезпечення корпоративного управління і внутрішньогосподарської діяльності юридичного департаменту
Від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність №1828/10/04-50-10 від 30 серпня 2016 року, заступник начальника юридичного відділу Дніпропетровської митниці ДФС
Від відповідача-2: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області матеріальну шкоду, а саме - збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 201 037,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "АПК-Інвест", як сільськогосподарське підприємство, яке протягом 2014-2016 років відповідало критеріям, визначеним пунктом 209.18 статті 209 Податкового кодексу України, подає до контролюючого органу за кожний податковий період дві декларації з податку на додану вартість (ПДВ): із розрахунками з бюджетом та спеціальну. Пунктом 209.18 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 цієї статті і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції. В зв'язку із скасуванням у 2015 році у судовому порядку протиправних рішень Дніпропетровської митниці ДФС про корегування митної вартості з метою повернення зайво сплачених до державного бюджету сум ПДВ, позивач керуючись чинним законодавством, неодноразово звертався до Дніпропетровської митниці ДФС, як до органу, що здійснює контроль за справлянням вказаних платежів до бюджету, із заявами про повернення зайво сплачених ПрАТ "АПК-Інвест" до державного бюджету коштів.
Проте, митний орган, протягом 2015-2016 років, в межах його компетенції, безпідставно та протиправно відмовляв позивачеві у повернені зайво сплачених коштів, чим, впродовж тривалого часу, позбавляв платника податків права на розпорядження його власними обіговими коштами у розмірі 201 037,83 грн. За наведених обставин, ПрАТ "АПК-Інвест" звернулося із позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, за результатами розгляду якого постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі №804/5862/16, яка була залишена у силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 18.04.2017 у справі №804/5862/16:
- визнано протиправною відмову відповідача-1 щодо повернення позивачу з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 201 037,83грн. та зобов'язано Дніпропетровську митницю прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 201 037,83грн. та подати його для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На виконання судового рішення, ПрАТ "АПК-Інвест" 18.05.2017 за платіжним дорученням №149 було отримано з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 201 037,83 грн.
Проте, у зв'язку із зміною положень податкового законодавства у 2017 році, ПрАТ "АПК-Інвест" станом на дату отримання надмірно сплаченої суми з ПДВ з Державного бюджету України, було змушено провести коригування своїх податкових зобов'язань та зменшити розмір свого податкового кредиту на розмір отриманої суми - 201 037,83 грн., що підтверджується внесенням відповідних відомостей до строки 11.1 декларації з ПДВ ПрАТ "АПК-Інвест" за травень 2017 року.
ПрАТ "АПК-Інвест" зазначає, що через вчинення з боку митниці ДФС протиправних дій та прийняття ним протиправних рішень за обставин, встановлених наведеним вище судовим рішенням, на момент отримання відповідної суми, ПрАТ "АПК-Інвест" через внесення змін з 01.01.2017 у податкове законодавство, як сільгоспвиробник, було позбавлено права залишити 201 037,83 грн. у власному розпорядженні. Таким чином, за умови правомірної поведінки з боку Дніпропетровської митниці ДФС, ПрАТ "АПК-Інвест" мало б всі правові підстави для того, щоб залишити у власному розпорядженні суму ПДВ у розмірі 201 037,83 грн. та спрямувати її на розвиток власного виробництва тваринницької продукції.
Таким чином, позивач вважає себе за належного платника податків, постраждалим від наслідків протиправних дій рішень Дніпропетровської митниці ДФС, та таким, що має всі підстави на відшкодування з боку Держави завданої йому майнової шкоди за завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 201 037,83 грн.
Відповідач-1, Дніпропетровська митниця ДФС України, проти позову заперечує та зазначає, що зазначена позивачем сума 201 037,83 грн. є різницею у сплаті податку на додану вартість при здійсненні оформлення товару за МД:
№110120000/2014/416475 від 28.11.2014 (справа №804/359/15);
№110120000/2015/403166 від 25.03.2015 (справа №804/7663/15);
№10120000/2015/406490 від 30.05.2015 та МД №110120000/2015/407284 від 15.06.2015 (справа №804/9527/15), на яку була збільшена сума ПДВ у зв'язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості.
Виконуючи судове рішення, що набрало законної сили, митницею 15.05.2017 підготовлено висновок (вих.№852/10/04-50-19-04) та направлено до органу Державної казначейської служби України. Зазначені кошти стягнуто з державного бюджету на поточний рахунок позивача 18.05.2017, що підтверджується випискою за рахунками обліку доходів державного бюджету ( у вигляді електронного реєстру). Отримання зазначеної суми не заперечується і позивачем.
Також, згідно отриманої відповіді підприємства від 24.06.2016 №4438/10 та наданих документів Красноармійська ОДПІ повідомила, що
- суми ПДВ митної декларації від 30.05.2015 №110120000/2015/406490 було включено до складу податкового кредиту за травень 2015 декларації з ПДВ (спеціальний) від 18.06.2015 №9127756535, суми ПДВ по аркуша коригування до цієї митної декларації включені до складу податкового кредиту за серпень 2015 декларації з ПДВ (спеціальний ) від 18.09.2015 №9194306885;
- суми ПДВ митної декларації від 15.06.2015 №110120000/2015/407284 було включено до складу податкового кредиту за червень 2015 року декларації з ПДВ (спеціальний) від 15.07.2015 №9148008616, суми ПДВ по аркушу коригування до цієї митної декларації був включений до складу податкового кредиту за вересень 2015 декларації з ПДВ (спеціальний) від 19.10.2015 №9214608979.
Ця інформація і стала підставою для надання митницею позивачу відповіді про відсутність підстав для повернення коштів. Позиція митниці була підтримана Державною фіскальною службою України у листі від 25.08.2016 №18442/6/99-99-19-01-01-15 за результатами розгляду скарги позивача.
Неправомірним також, на думку відповідача-1, є посилання позивача на норми п. 209.18 ст. 209 Податкового кодексу України, оскільки зазначена норма передбачає право платника податку на залишення податку на додану вартість у повному обсязі та спрямування цих сум на підтримку власного виробництва, однак, це стосується суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету за реалізацію продукції, виробленої у власних виробничих цехах.
Сума податку на додану вартість, яка була повернута позивачу та яку він вважає упущеною вигодою, була сплачена позивачем при ввезені товару на митну територію України та не має відношення до реалізації продукції.
Відповідач-2, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: комп'ютерної програми "Документообіг спеціалізованих судів".
Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 1008271DA15631.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2016 порушено провадження у справі №904/7601/17, розгляд справи призначено на 22.08.2017. Розгляд справи був відкладений з 22.08.2017 на 12.09.2017.
У судовому засіданні 12.09.2017 оголошена перерва на 27.09.2017. У судовому засіданні 27 вересня 2017 року строк розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладений на 12.10.2017.
У судовому засіданні 12.10.2017 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -
Згідно Статуту Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" (ідентифікаційний код 34626750), затвердженого загальними зборами засновників 11.09.2006, протокол №1 (з подальшими змінами і доповненнями), основним видом діяльності товариства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
У 2016 році Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення у встановлені законодавством строки висновку про повернення надмірно сплаченої суми податку на додану вартість в загальному розмірі 201037,83грн. до органу Державного казначейства України та зобов'язати відповідача негайно здійснити дії, передбачені ст.43 Податкового кодексу України та розділом ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618, а саме: передати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів (надмірно сплачених сум податку на додану вартість у загальному розмірі 201037,83грн.) з відповідного бюджету на підставі заяви позивача №508 про повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету від 15.08.2016; встановити строк для подання відповідачем до суду звіту про виконання постанови суду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 804/5862/16 позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Дніпропетровської митниці ДФС щодо повернення Приватному акціонерному товариству "АПК-Інвест" з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 201 037,83грн., викладену у листі від 23.08.2016р. за вих.№1753/10/04-50-19-01;
- зобов'язано Дніпропетровську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 201 037,83грн. та подати його для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 804/5862/16 залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року встановлено наступне.
З метою митного оформлення ввезених товарів в режимі імпорту Приватним акціонерним товариством "АПК-Інвест" подано до Дніпропетровської митниці ДФС наступні митні декларації: №110120000/2014/415933 від 18.11.2014р., №110120000/2015/402793 від 17.03.2015р., №110120000/2015/406359 від 28.05.2015р. та №110120000/2015/406994 від 09.06.2015р., якими визначено митну вартість товару за першим методом (за ціною контракту).
За результатами митного контролю щодо вищевказаних митних декларацій Дніпропетровською митницею ДФС прийнято наступні рішення про коригування митної вартості товарів:
- №110120000/2014/400065/1 від 28.11.2014 (щодо МД №110120000/2014/415933 від 18.11.2014);
- №110120000/2015/400008/1 від 24.03.2015 (щодо МД №110120000/2015/402793 від 17.03.2015);
- №110120000/2015/400016/1 від 29.05.2015 (щодо МД №110120000/2015/406359 від 28.05.2015);
- №110120000/2015/400018/1 від 15.06.2015 (щодо МД №110120000/2015/406994 від 09.06.2015), а також відповідні картки відмови в прийнятті цих митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2014/00249 від 28.11.2014, №110120000/2015/00039 від 24.03.2015, №110120000/2015/00063 від 29.05.2015 та №110120000/2015/00072 від 15.06.2015, відповідно, якими відповідач відмовив позивачу у прийнятті заявленої останнім митної вартості за першим методом (ціною контракту) та визначив митну вартість товарів за другорядним методом, чим збільшив зобов'язання позивача зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 201 037,83грн., мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, на загальну суму 59 126,18грн. та додаткового імпортного збору на такі товари на загальну суму 36 429,69грн.
Судом також встановлено, що ввезений позивачем на митну територію України товар був випущений у вільний обіг відповідно до ч.7 ст.55 Митного кодексу України за митними деклараціями №110120000/2014/416475 від 28.11.2014, №110120000/2015/403166 від 25.03.2015, №10120000/2015/406490 від 30.05.2015 та №110120000/2015/407284 від 15.06.2015, якими ПрАТ "АПК-Інвест", з урахуванням рішень митниці про коригування митної вартості, задекларувало митну вартість за резервним методом, сплативши митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечивши сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу, а саме: шляхом сплати у якості фінансової гарантії податку на додану вартість на загальну суму 201037,83грн., мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, на загальну суму 59126,18грн. та додаткового імпортного збору на такі товари на загальну суму 36429,69грн., а саме:
11767,57грн. (мито за МД №110120000/2014/415933 від 18.11.2014);
38561,40грн. (ПДВ за МД №110120000/2014/415933 від 18.11.2014);
16075,60грн. (мито за МД №110120000/2015/403166 від 25.03.2015);
12365,84грн. (додатковий імпортний збір за МД №110120000/2015/403166 від 25.03.2015);
55151,67грн. (ПДВ за МД №110120000/2015/403166 від 25.03.2015);
16499,71грн. (мито за МД №10120000/2015/406490 від 30.05.2015);
12692,08грн. (додатковий імпортний збір за МД №10120000/2015/406490 від 30.05.2015);
56606,68грн. (ПДВ за МД №10120000/2015/406490 від 30.05.2015);
14783,30грн. (мито за МД №110120000/2015/407284 від 15.06.2015);
11371,77грн. (додатковий імпортний збір за МД №110120000/2015/407284 від 15.06.2015);
50718,08грн. (ПДВ за МД №110120000/2015/407284 від 15.06.2015)., а всього на загальну суму 296593,70грн.
При цьому рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів: №110120000/2014/400065/1 від 28.11.2014, №110120000/2015/400008/1 від 24.03.2015, №110120000/2015/400016/1 від 29.05.2015 та №110120000/2015/400018/1 від 15.06.2015, а також відповідні картки відмови в прийнятті цих митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2014/00249 від 28.11.2014, №110120000/2015/00039 від 24.03.2015, №110120000/2015/00063 від 29.05.2015 та №110120000/2015/00072 від 15.06.2015 були оскарженні ПрАТ "АПК-Інвест" в судовому порядку.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2015 у справі №804/3359/15 у задоволенні позовних вимог ПрАТ "АПК-Інвест" до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 28.11.2014 про коригування митної вартості товарів №110120000/2014/400065/1 у відношенні митної декларації №110120000/2014/415933 від 18.11.2014 та картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.11.2014 №110120000/2014/00249, а також про визнання протиправними дій Дніпропетровської митниці ДФС із прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 28.11.2014р. №110120000/2014/400065/1 та видачі картки відмови від 28.11.2014р. №110120000/2014/00249 було відмовлено.
Проте, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі №804/3359/15 рішення суду першої інстанції було скасовано, а позов ПрАТ "АПК-Інвест" до Дніпропетровської митниці - задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС від 28 листопада 2014 року про коригування митної вартості товарів №110120000/2014/400065/1 та картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску-пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 листопада 2014 року №110120000/201400249; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 у справі №804/7663/15 позовні вимоги ПрАТ "АПК-Інвест" до Дніпропетровської митниці задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 110120000/2015/400008/1 від 24.03.2015р. та картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110120000/2015/00039 від 24.03.2015р; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015 у справі №804/7663/15 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 у справі №804/9527/15 позовні вимоги ПрАТ "АПК-Інвест" до Дніпропетровської митниці задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів №110120000/2015/400016/1 від 29.05.2015 та №110120000/2015/400018/1 від 15.06.2015, а також визнано протиправними та скасовано картки відмови Дніпропетровської митниці у прийнятті митних декларацій №110120000/2015/00063 від 29.05.2015 та №110120000/2015/00072 від 15.06.2015; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Отже, судовими рішеннями у справах №804/3359/15, №804/9527/15 та №804/7663/15 встановлено правомірність визначення ПрАТ "АПК-Інвест" митної вартості ввезених ним товарів за першим методом (ціною контракту) та протиправність рішень Дніпропетровської митниці про коригування цієї митної вартості товарів №110120000/2014/400065/1 від 28.11.2014, №110120000/2015/400008/1 від 24.03.2015, №110120000/2015/400016/1 від 29.05.2015 та №110120000/2015/400018/1 від 15.06.2015, а також відповідних карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, через що ці рішення відповідача скасовані.
Судом встановлено, що дійсно суми податку на додану вартість у загальному розмірі 201 037,83грн. за митними деклараціями №110120000/2014/416475 від 28.11.2014, №110120000/2015/403166 від 25.03.2015, №10120000/2015/406490 від 30.05.2015 та №110120000/2015/407284 від 15.06.2015 були включені ПрАТ "АПК-Інвест" до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ позивача, копії яких долучені до матеріалів справи, а також листами ГУ ДФС у Донецькій області від 26.01.2016 №1306/05-16-22-02 та від 03.03.2016 №3962/8/05-16-14-01 та листом Красноармійської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 17.02.2016 №2923/8/05-16-22-02, а, отже, відповідно до ст.198 Податкового кодексу України взяла участь у зменшенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість підприємства, які підлягають сплаті до Державного бюджету України.
На виконання зазначеного судового рішення відповідачем 15 травня 2017 року підготовлено висновок та направлено до органу Державної казначейської служби України. Грошові кошти у сумі 201 037,83грн. було перераховано на рахунок позивача 18 травня 2017 року згідно платіжного доручення №149 (а.с.10, том 1).
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" до Дніпропетровської митниці ДФС про стягнення грошових коштів в якості відшкодування шкоди в розмірі 201 037,83грн., у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень, які були визнані незаконними і скасовані.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що суди мають суворо додержувати передбаченого ст. 56 Конституції права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади встановлені ст. 1173 Цивільного кодексу України, згідно якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_3 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_3 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином даною правовою нормою встановлено, що державою підлягає до відшкодування шкода, яка завдана незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади.
Крім того, згідно зі ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_3 Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною ОСОБА_3 Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, на відміну від загальної норми ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Відповідно до ст. 546 Митного кодексу України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів. Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Не допускається втручання у діяльність митниць інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (ОСОБА_3 Крим; область; міста Київ, Севастополь). Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України.
За статтею 336 Митного кодексу України однією з форм митного контролю посадовими особами органів доходів і зборів, є перевірка документів та відомостей, які згідно статті 355 Митного кодексу України подаються органу доходів і зборів під час переміщення товарів через митний кордон України.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України відповідачем-1 здійснено митний контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також, ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що до збитків відносяться: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Але, необхідною умовою для стягнення шкоди, завданої внаслідок неправомірних рішень органу місцевого самоврядування, є факт неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. У разі відсутності хоча б одного з наведених елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Отже, позивач повинен довести протиправність дій відповідачів, наявність та розмір збитків, наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням шкоди.
Також, важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, суд зазначає, що оскільки предметом спору є стягнення шкоди у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) внаслідок протиправної поведінки відповідача-1, то позивачу необхідно довести склад цивільного правопорушення, його підстави та розмір неодержаних доходів.
Здійснюючи розрахунок суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивач посилається на митні декларації:
№110120000/2014/416475 від 28.11.2014 (справа №804/359/15), розмір зайво сплаченого податку на додану вартість 38 561,4грн.;
№110120000/2015/403166 від 25.03.2015 (справа №804/7663/15), розмір зайво сплаченого податку на додану вартість 55 151,67грн.;
№10120000/2015/406490 від 30.05.2015 - розмір зайво сплаченого податку на додану вартість 56 606,68грн.,
№110120000/2015/407284 від 15.06.2015 (справа №804/9527/15), розмір зайво сплаченого податку на додану вартість 50 718,08грн.
Після отримання у травні 2017 року суми зайво сплаченого податку на додану вартість, позивачем у червні 2017 року здійснено коригування податкового кредиту, внаслідок чого грошові кошти, отримані з бюджету із запізненням, було перераховано до бюджету за наслідками поточного звітного періоду (Декларація з податку на додану вартість за травень 2017 року та довідка-розшифровка відомостей, внесених до рядка 11.1. декларації з ПДВ за травень 2017 року, зокрема на суму 20 759 664,00грн. міститься в матеріалах справи).
Пунктом 209.18 статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2017) встановлено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 цього Кодексу, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, передбаченого статтею 209 цього Кодексу, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств у розмірі, зазначеному у пункті 209.2 цієї статті і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.
Таким чином, за умови правомірної поведінки з боку Дніпропетровської митниці ДФС, позивач мав всі правові підстави залишити у власному розпорядженні суму ПДВ у розмірі 201 037грн. у відповідності до положень підпункту 209.18 ст.209 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною станом на дату подання позивачем митних декларацій та вчинення відповідачем - 1 неправомірних дій (2014-2015рр)) та спрямувати зазначену суму на розвиток власного виробництва тваринницької продукції, в якості Державної підтримки сільськогосподарських виробників.
З огляду на викладене, господарський суд вважає, що позивачем доведені всі складові (елементи) цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою), передбачені спеціальними нормами ст.ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України.
На підставі наявних у справі доказів, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог та наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсягу.
Керуючись статями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна,1, ідентифікаційний код 37988155) на користь приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" (85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, б.1-А, ідентифікаційний код 34626750) матеріальну шкоду, а саме - збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 201 037,83 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.10.2017
Суддя Н.М.Євстигнеєва