Справа № 761/36206/17
Провадження № 1-кс/761/22961/2017
Іменем України
12 жовтня 2017 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 юрист 2 класу ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016100000000566 від 06.06.2016,-
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 11.10.2017 року надійшло вищевказане клопотання.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42016100000000566 від 06.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в квітні місяці 2016 року невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 29.07.2016 квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51, 60 кв. м., реєстраційний номер: 35910457 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 9-1160, виданого 21.03.2012 державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори, належала на праві приватної власності ОСОБА_5 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 27.12.2001 Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Разом з тим, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , 04.04.2016 посвідчено договір купівлі-продажу, серія та номер: 202, виданий 04.04.2016, на підставі якого власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 51, 60 кв. м., реєстраційний номер: 35910457став ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_4 , виданий 04.06.2009Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Відповідно до заяви про злочин від 06.06.2016 ОСОБА_5 жодних дій, як власник даного приміщення щодо його відчуження, договір купівлі-продажу, який засвідчувався приватним нотаріусом ОСОБА_6 без його присутності, не підписував,жодних дій,направлених на відчуження вказаного нерухомого майна не вчиняв.
Виходячи з вищевикладеного, є підстави вважати, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 шахрайським шляхом заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51, 60 кв. м., реєстраційний номер: 35910457, власником якої є ОСОБА_5 .
Постановою прокурора від 29.07.2016 у провадженні вищезазначене нерухоме майно визнано речовим доказом, у відповідності до ст. 98 КПК України.
Враховуючи викладене прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вищевказану квартиру.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення прокурора, вважаю, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.
Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51, 60 кв. м., реєстраційний номер: 35910457, що належить ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1