печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8289/17-к
12 жовтня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву прокурора ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення,
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із заявою і просить надати роз'яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2017 у справі №757/8289/17-к. з наступних підстав.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2017 (справа №757/8289/17-к) зобов'язано службову особу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зареєструвати заяву ОСОБА_5 від 09.02.2017 та внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення у відповідності до вимог ст. 214 КПК України.
Відповідно до п. 3 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про правові позиції судової палати у кримінальних справах ВССУ за 2015 рік» передбачено, що судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а судове рішення, в якому суд вирішує інші питання у формі ухвали.
Згідно ч. ч. 1,4 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Ухвала про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Відповідно до ст. 372 КПК України ухала складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
Так, в мотивувальній частині, окрім іншого, суд зазначає встановлені обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, а в резолютивній - висновки суду.
Водночас, зі змісту мотивувальної та резолютивної частини вказаного рішення суду є незрозумілим за яким саме фактом необхідно проводити досудове розслідування, які встановлені судом обставини, та на підставі яких наведених аргументів він дійшов до висновку про необхідність задоволення скарги та реєстрації кримінального провадження.
Крім того, у резолютивній частині ухвали суду не зазначено за ознаками якої статті Кримінального кодексу України підлягають внесенню відомості до ЄРДР.
Також, судом не наведено перелік питань, яких стосується заява від 09.02.2017, її вихідний/вхідний номер та дату находження до органу досудового розслідування.
Між тим, представник прокуратури заявляв суду про те, що заява ОСОБА_5 не містить чіткого викладу обставин та достатніх даних про вчинене кримінальне правопорушення, в ній відсутнє обгрунтування спричиненої матеріальної шкоди, завданої заявнику, зазначені різні статті кримінального закону (ч. 1 ст.167 та ч.І ст. 367 КК України) за якими, на думку заявника, необхідно розпочати досудове розслідування.
До того ж, п. 2 ч.І, п. 7 ч. 2 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, що характеризують кримінальне правопорушення.
Таким чином, неповне відображення у заяві обставин вчиненого кримінального правопорушення, не зазначення або неточне зазначення в ній усіх обов'язкових ознак події та складу злочину, унеможливлюють внесення відповідних відомостей до ЄРДР у повному обсязі.
Виходячи з наведеного, вказане рішення суду, яким задоволено скаргу ОСОБА_5 , залишається незрозумілим та потребує додаткового роз'яснення.
Під час розгляду заяви прокурор підтримав викладені ним обставини, просив заяву задовольнити.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду повідомлявся належним чином.
Вислухавши прокурора, вивчивши матеріали, слід дійти наступного висновку.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року задоволено скаргу ОСОБА_5 , та зобов'язано службову особу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України , уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зареєструвати заяву ОСОБА_5 від 09 лютого 2017 року та внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення у відповідності до вимог ст. 214 КПК України.
Вирішуючи скаргу суд виходив з того, що заявник ОСОБА_5 звернувся до Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09 лютого 2017 року , в якій виклав обставини, які на його погляд свідчать про вчинення злочину, передбаченого ч1 ст.367 КК України.
Вказана заяви отримана Генеральною прокуратурою України 14 лютого 2017 року, проте відомості до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України не внесені. Крім цього заявник повторно подав заяву від 15 березня 2017 року аналогічного змісту, яка отримана 17 березня 2017 року , проте відомості до ЄРДР не внесені, про що свідчить відповідь від 17.02.2017 та 24.03.2017. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому у своїй заяві від 09 лютого 2017 року, заявник ОСОБА_5 докладно описав за яких обставин він вважає було вчинено кримінальне правопорушення.
Згідно ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Оскільки мотиви які стали підставою для відмови у задоволенні скарги заявника чітко визначені в ухвалі слідчого судді, вважаю, що підстав для роз'яснення судового рішення не існує. Не згода заявника з мотивами викладеними в ухвалі слідчого судді не є підставою для додаткового обґрунтування прийнятого рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 380 КПК України, слідчий суддя -
заяву прокурора ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення, залишити без задоволення. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1