Провадження №2-а/760/2247/17
в справі № 760/18941/17-а
09 жовтня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, суддя
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити йому перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру, починаючи з 01 травня 2016 року із розрахунку 90% грошового забезпечення, зобов»язати відповідача перерахувати та виплатити йому з 01 травня 2016 року пенсію без обмежень максимального розміру із розрахунку 90 % грошового забезпечення посади Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - Командувача Прикордонними військами України, згідно довідки Адміністрації Державної Прикордонної служби України від 01 грудня 2016 року № 11/17910, яка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 718 від 19 жовтня 2016 року.
Посилається в позові на те, що перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
08 вересня 2017 року він звернувся до відповідача з заявою про виплату та перерахунок пенсії на підставі довідки № 11/17910 від 01 грудня 2016 року, яка видана Адміністрацією Державної прикордонної служби України на підставі постанови Кабінету Міністрів України №718 від 19 жовтня 2016 року, без обмеження максимального розміру пенсії із розрахунку 90% грошового забезпечення, враховуючи грошову допомогу на оздоровлення під час надання щорічної відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, та індексацію.
Листом № 21924/03/0-1913 від 15 вересня 2017 року відповідач відмовив у здійсненні виплати та перерахунку пенсії, зазначивши, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання» з 01 травня 2014 року було внесено зміни до статті 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до яких розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Таким чином, на думку відповідача, пенсія в розмірі 18 542, 67 гр. виплачується йому відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням статті 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системі».
Вважає дії відповідача неправомірними, такими, що порушують його право на соціальний захист і просить задовольнити позов.
Крім того, просить поновити строк звернення до суду, оскільки, з його точки зору, з незалежних від нього причин він не зміг вчасно подати цей позов.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що строк звернення за захистом своїх порушених прав позивачем не було пропущено, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, або іншими законами.
Так, частина друга статті 99 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскаржуване позивачем рішення відповідачем прийняте 15 вересня 2017 року.
До суду позивач звернувся 20 вересня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, позивач звернувся до суду у встановлений законом строк, а строк звернення до суду ним не пропущено.
Ухвалою суду від 22 вересня 2017 року по справі відкрито скорочене провадження.
Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилося та особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Згідно з пунктом 2 частини п»ятої статті 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечень проти позову до суду не надіслав, а тому суд приходить до висновку щодо розгляду справи на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного.
Указом Президента України №1068/2001 року від 12 листопада 2001 року позивач звільнений у відставку у зв»язку з досягненням ним граничного віку перебування на військовій службі з правом носіння військової форми одягу.
Відповідно до витягу з наказу Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командувача Прикордонних військ України №253-ос від 17 червня 2001 року ОСОБА_1 виключений із списків особового складу Прикордонних військ України.
Його вислуга років, яка дає право на отримання пенсії, станом на 01 травня 2002 року становить 44 роки 08 місяців 28 днів.
/а.с. 13/
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача №11/17910 від 01 грудня 2016 року розмір його грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 травня 2016 року, становить 34 222, 02 гр., а саме: посадовий оклад - 12 061,00 гр.; оклад за військове звання - 150,00 гр.; надбавка за вислугу років - 4 884,40 гр.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 2 412,20 гр.; надбавка за виконання функцій державного експерта - 2 412,20 гр.; надбавка за інтенсивність служби - 12 061,00 гр. та премія - 241,22 гр.
/а.с. 16 зворот/
08 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату та перерахунок пенсії на підставі довідки № 11/17910 від 01 грудня 2016 року, яка видана Адміністрацією Державної прикордонної служби України з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №718 від 19 жовтня 2016 року, без обмеження максимального розміру із розрахунку 90% грошового забезпечення, враховуючи грошову допомогу на оздоровлення під час надання щорічної відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищують місячного грошового забезпечення та індексацію.
/а.с. 17/
Листом № 21924/03/0-1913 від 15 вересня 2017 року в задоволенні заяви позивача було відмовлено з посиланням на те, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання» з 01 травня 2014 року було внесено зміни до статті 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до яких розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, відповідач повідомив, що пенсія позивачу в розмірі 18 542, 67 гр. виплачується відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням статті 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системі».
/а.с. 18-19/
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» від 19 жовтня 2016 року № 718 були затверджені нові розміри посадових окладів для окремих категорій посад військовослужбовців та осіб начальницького складу, які займають керівні посади, встановлена надбавка за інтенсивність служби в розмірі до 100% посадового окладу, премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання військовослужбовців та осіб начальницького складу відповідного органу, грошова допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
Умови грошового забезпечення, визначені цією постановою, застосовуються з 1 травня 2016 року.
Відповідно п. 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, державні органи у п'ятиденний термін після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повинен повідомити про це Пенсійний фонд України, який повідомляє у п'ятиденний термін з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в областях та м. Києві про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що заступник голови Державної прикордонної служби України листом №0.11-13137/0/-16 від 06 грудня 2016 року повідомив відповідача про наявність підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу, які виникли на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» № 718 від 19 жовтня 2016 року, шляхом направлення відповідного листа та довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №11/17910 від 01 грудня 2016 року.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно статтею 43 цього Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
При цьому, при перерахунку позивачу пенсії відповідачем було застосовано положення частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 718 від 19.10.2016 року.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесені зміни в статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких призначення пенсії особам офіцерського складу змінено з розміру 90 відсотків від грошового забезпечення на 80 відсотків від грошового забезпечення.
Законом України « Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (п.п. 2 п. 24 розділу ІІ) призначення пенсії особам офіцерського складу змінено з розміру 80 відсотків від грошового забезпечення на 70 відсотків.
Цим же Законом до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином внесені зміни до статтей 13, 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо розміру пенсії у відсотках та її максимального розміру стосуються порядку призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, яка діяла на момент призначення пенсії.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справах: № 21-420а13 та №21-348а13.
Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Цим же Законом гарантовано право військовослужбовців на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та надання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» № 1294 від 07 листопада 2007 року упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (п. 3 цієї постанови) та визначені порядок виплати військовослужбовцям зазначеної грошової допомоги на оздоровлення.
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Зазначені допомоги є одноразовими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Положення Конституції України є нормами прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
У статті 22 Конституції України зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі.
Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Пленум Верховного Суду України у пункті 19 своєї постанови від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» роз'яснив, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституції України і чинними законами прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (пункт 1), Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Зокрема, у справах «Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та «Федоренко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, N 332, с. 21, п. 31; пункт 21 рішення ЄСПЛ у справі «Федоренко проти України»).
Окрім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Будченко проти України» (заява №38677/06) зазначив (п.п.38-40) про те, що відсутність механізму реалізації відповідного законодавчого положення становить втручання у право особи за ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу.
Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
Отже, статтю 1 зазначеного Першого протоколу слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають в особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей.
Тобто, в зазначених рішеннях Європейський суд з прав людини встановив, що наявність «правомірних (законних) очікувань» є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу умовою наявності «правомірних очікувань» у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, «правомірні (законні) очікування» - очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, хто є носіями відповідного права.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 зазначив, що «невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави», а встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є «складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права».
В рішенні від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 Конституційний Суд України чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження: «звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики».
Звертаючись до суду, позивач просить поновити його порушене право та зобов»язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію без обмежень максимального розміру на підставі довідки №11/17910 від 01 грудня 2016 року.
Враховуючи, що відмовавідповідача в виплаті та перерахунку позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру із розрахунку 90% грошового забезпечення є протиправною, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.
Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду ні заперечень, ні доказів в обґрунтування правомірності підстав відмови позивачу в здійсненні перерахунку та виплати пенсії, а тому його вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати в розмірі 1 280,00 гр., відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 19, 22, 58 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», ст. ст. 2, 94, 99, 104-106, 158-163, 183-2, 244-2, 244-4, 254 КАС, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії без обмеження її максимального розміру із розрахунку 90% грошового забезпечення - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 травня 2016 року пенсію без обмежень максимального розміру пенсії із розрахунку 90 % грошового забезпечення посади Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - Командувача Прикордонними військами України, згідно довідки Адміністрації Державної Прикордонної служби України від 01 грудня 2016 року № 11/17910, яка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 718. .
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь держави 1 280.00 гр. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судоми частини 3 статті 160 цього кодексу, а також прийняття постанови в письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Л. А. Шереметьєва