Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1761/17
12 жовтня 2017 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання доказу неналежним та недопустимими,
06 лютого 2017 року до Подільського районного суду міста Києва від прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В судовому засіданні захисником ОСОБА_4 заявлено клопотання про визнання висновку авто технічної експертизи № 132ат від 23.01.2017 року неналежним та недопустим доказом, оскільки даний висновок неспроможний прямо чи непрямо підтверджувати існування обставин, що підлягають доказуванню, та інших обставин, які мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання, не вбачаючи очевидної недопустимості зазначеного захисником доказу, потерпілий підтримав думку прокурора.
Обвинувачений підтримав захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно із ч.2, 3 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Разом з тим, заявлений в клопотанні доказ, що просить визнати недопустимим захисник, може бути визнаний недопустимим під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду надісланого обвинувачення, шляхом дослідження цього доказу у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду. Очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх із взаємозв'язку з іншими доказами, суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.
За таких обставин у суду, на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказу, на який вказує захисник, у зв'язку з чим його клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 89, 358, 369-372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про визнання доказу неналежним та недопустимим - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1