печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57605/17-к
10 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю представника особи, якою подано клопотання- адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання директора ТОВ «Арецо» ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000001712 від 25.05.2017, що було накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року № 757/52753/17-к,-
29.09.2017 року у провадження слідчого суді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «Арецо» ОСОБА_4 , про скасування арешту майна компанії (сільськогосподарську продукцію), а саме: зерно пшениці 5 класу у кількості 533950 кг, що зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Боріваж» (код ЄДРПОУ 32307678) за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10, та передане на відповідальне зберігання службовим особам ТОВ «Боріваж», накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року № 757/52753/17-к у кримінальному провадженні № 42017000000001712 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.
Клопотання вмотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ першого слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_5 , погодженого з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 про накладання арешту на майно у кримінальному провадженні № 42017000000001712 від 25.05.2017 року за фактом створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, чим завдано велику матеріальну шкоду державі, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, вчиненого за участю колишніх працівників правоохоронних органів, а також зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронних органів, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.
Ухвалою від 11.09.2017 року накладено арешт на належну ТОВ «Арецо» сільськогосподарську продукцію, а саме: зерно пшениці 5 класу у кількості 533950 кг, що зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Боріваж» (код ЄДРПОУ 32307678) за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10, та передане на відповідальне зберігання службовим особам ТОВ «Боріваж».
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що вказана сільськогосподарська продукція належить компанії ТОВ «Арецо» на законних підставах, а будь-якого відношення до обставин, які є предметом досудового розслідування, компанія ТОВ «Арецо» немає, що свідчить про безпідставність накладення арешту на майно та обумовлює необхідність його скасування.
Представник заявника зазначив, що ТОВ «Арецо» не має до кримінального провадження №42017000000001712 жодного відношення. Також як свідчать матеріали справи, жодну посадову особу ТОВ «Арецо» не визнано підозрюваним чи обвинуваченим, директор Товариства не допитувався як свідок або підозрюваний, Товариство не отримувало будь-яких запитів з органів слідства, товариство не має будь-якого процесуального статусу у даному кримінальному провадженні. Ухвала слідчого судді від 11 вересня 2017 року не містить підстав вважати, що майно ТОВ «Арецо» є доказом злочину чи неправомірною вигодою, відсутні докази того, що сільськогосподарська продукція, набута протиправним шляхом або отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відсутні будь-які передумови можливої конфіскації майна ТОВ «Арецо», відсутнє обґрунтування висновку слідчого судді про відповідність майна, критеріям, встановленим ст. 98 КПК України.
В судовому засіданні представник компанії ТОВ «Арецо» адвокат ОСОБА_3 підтримала доводи та вимоги клопотання, просила задовільнити в повному обсязі.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заперечень чи матеріалів на спростування доводів, викладених у клопотанні, не надав. Таким чином, у відповідності до ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розгляд справи на його відсутності.
Дослідивши матеріали, додані до клопотання, заслухавши представника заявника, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що управлінням Управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001712 від 25.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ першого слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_5 , погодженого з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , в порядку забезпечення заходів кримінального провадження № 42017000000001712 від 25.05.2017, про накладення арешту на сільськогосподарську продукцію, яка належить ТОВ «Арецо» (код 40944872), а саме: зерно пшениці 5 класу у кількості 533950 кг, що зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Боріваж» (код ЄДРПОУ 32307678) за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10, та передане на відповідальне зберігання службовим особам ТОВ «Боріваж».
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об'єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Отже, навіть тимчасове обмеження права власності є фактичне позбавленням власника майна можливості на свій розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном, що є тотожним позбавленню права власності.
Практичне застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що позбавлення будь-якої особи права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй на законних підставах майном у спосіб або через застосування процедури, які не відповідають приписам закону, є протиправним.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 КПК, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
У контексті клопотання, що є предметом цього розгляду, першочергово має бути надана оцінка правомірності втручання державного органу у реалізацію особою свого права власності, таке втручання полягає у примусовому, тобто без добровільної згоди власника, обмеженні його права розпорядження майном.
Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК), недоторканність права власності (ст. 16).
Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа мають право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні від 07.06.2007 у справі «Смірнов проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що найбільш важлива вимога ст. 2 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-який акт втручання державного органу у здійснення права на безперешкодне користування своїм майном повинен бути законним.
У силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв'язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Крім того, процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Крім того, слідчий суддя відмічає, що з матеріалів справи вбачається, що навіть на рівні припущення неможливо встановити, яке саме діяння (дія або бездіяльність) утворює склад злочинів, передбачених 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, та яку роль відігравало у цьому ТОВ «Арецо» та його службові особи.
Таким чином, на даній стадії кримінального провадження відсутні підстави для накладення арешту на вказане майно, визначені ст. 170 КПК України, а також не доведено наявність ризиків, визначених вказаною нормою закону для подальшого продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, жодній посадовій особі ТОВ «Арецо» про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що вилучене майно є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована представником заявника в судовому засіданні та наданими відповідними доказами.
Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ «Арецо», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для майна ТОВ «Арецо» взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Арецо» належним йому майном, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись п. 18 ч. 1 ст. 3, ст.7, 26, 174, 309, 532-534 КПК України, -
Клопотання директора ТОВ «Арецо» ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року у справі № 757/52753/17-к, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Арецо» (Код ЄДРПОУ 40944872), на сільськогосподарську продукцію, а саме: зерно пшениці 5 класу у кількості 533950 кг, що зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Боріваж» (код ЄДРПОУ 32307678) за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10, та передане на відповідальне зберігання службовим особам ТОВ «Боріваж».
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Печерського
районного суду м. Києва ОСОБА_1