Справа № 755/15222/17
Іменем України
"09" жовтня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності,
позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності.
Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України.
Згідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату позивачем судового збору.
Згідно акту № 139 від 26 версеня 2017 року під час розкриття конверту, який надійшов від ОСОБА_1 у додатку виявлено відсутність квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 000,00 грн.), а за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збірсплачується у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних (640,00 грн.).
Як роз'яснено в абз. 1 п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до абз. 2 п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три вимоги майнового характеру та чотири вимоги немайнового характеру, проте не надано жодних документів, які підтверджують сплату судового збору, або звільнення її від сплати судового збору.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог ст. 4 Закону Україхни «Про судовий збір» за вимоги майнового характеру, в розмірі 8 000,00 грн., а також за чотири вимоги немайнового характеру у розмірі 640,00 грн. за кожну вимогу, або надати докази, що підтверджують звільнення її від сплати судового збору.
У відповідності до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст. 119, 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, зазначаючи підстави для залишення позову без руху, встановлює строк для усунення недоліків, про що повідомляє позивача.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121, ст. 208 - 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності залишити без руху.
Строк для усунення недоліків не може перевищувати 5-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не виконання вимог даної ухвали в строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Арапіна