ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.09.2017Справа №910/9092/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН";
до Приватного підприємства "Арт-Трейдінг" (відповідач 1);
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач 2);
про стягнення 64 000,00 грн.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Закордонець М. М., представник, довіреність № б/н від 31.05.2017 р.;
Від відповідача 1: не з'явилися;
Від відповідача 2: не з'явилися.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача-1 32 000,00 грн. компенсації, та стягнути з відповідача-2 32 000,00 грн. компенсації, а також 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 року порушено провадження у справі № 910/9092/17, розгляд справи призначено на 06.072017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 року слухання справи відкладено до 07.09.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 року слухання справи відкладено до 21.09.2017 року.
У судовому засіданні 21.09.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач 1 та відповідач 2 були належним чином повідомлені про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу суду і підтверджуєть факт направлення ухвал господарського суду на адресу відповідачів, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач 1 та відповідач 2 не направили в судове засідання своїх повноважних представників, не надали письмові відзиви на позовну заяву, а також не заперечили позовні вимоги по суті.
З огляду на неявку представників відповідачів в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідачів не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Частиною першою статті 1109 ЦК України передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
01.03.2015 ТОВ "Звук-М" (ліцензіар) та ТОВ «ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН» (ліцензіат) укладено Ліцензійний договір, за умовами якого:
- ліцензіар з моменту підписання відповідного додатку до Ліцензійного договору надає за винагороду на строк (період часу, на який надаються права та який починається з дати передачі прав і триває протягом строку дії Ліцензійного договору) і на територію (Україна), а ліцензіат набуває на умовах виключної ліцензії права на використання (у тому числі у формі мобільного контенту) творів, відеокліпів, фонограм і виконань, перелік яких затверджується сторонами у додатках до Ліцензійного договору, і зобов'язується виплачувати ліцензіару винагороду (далі - роялті) (пункт 2.1 Ліцензійного договору);
- ліцензіар надає ліцензіату право на умовах виключної ліцензії збирати винагороду за використання творів, відеокліпів, фонограм і виконань третіми особами, починаючи з моменту опублікування таких творів, відеокліпів, фонограм і виконань на території (пункту 2.3 Ліцензійного договору);
- ліцензіар надає ліцензіату право на умовах виключної ліцензії перешкоджати неправомірному використанню творів, відеокліпів, фонограм і виконань, у тому числі забороняти третім особам використовувати твори, відеокліпи, фонограми і виконання (пункт 2.4 Ліцензійного договору);
- Ліцензійний договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. При цьому, якщо за місяць до спливу строку дії Ліцензійного договору ні одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення, Ліцензійний договір вважається автоматично пролонгованим кожний раз на один календарний рік (пункту 7.1 Ліцензійного договору).
Відповідно до додатку від 01.03.2015 № 2 до Ліцензійного договору ТОВ "Звук-М" передало Товариству, зокрема, права на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - твір), автор музики та автор тексту: ОСОБА_4; частка належних правовласнику прав на музику - 100%; частка належних прав на текст - 100%; частка належних правовласнику прав на виконання - 100%; частка належних правовласнику прав на фонограму - 100%.
У свою чергу, ТОВ "Звук-М" отримало права на спірний музичний твір на підставі ліцензійного договору від 01.07.2013 № 166/13 (далі - Договір № 166/13).
01.07.2013 ТОВ "Звук-М" (ліцензіат) та ОСОБА_4 (ліцензіар) було укладено Договір № 166/13, за умовами якого ліцензіар передає ліцензіату виключні авторські права на використання творів, вказаних у додатку № 1 до Договору № 166/13, як самостійно, так і у складі аудіовізуальних творівє; права передаються ліцензіаром ліцензіату на строк п'ять років (п.4.1.).
Відповідно до додатку від 01.07.2013 до Договору № 166/13 ОСОБА_4 передав ТОВ "Звук-М", зокрема права на Твір.
Отже, позивач за вказаним ліцензійними договорами отримав виключні майнові авторські права та суміжні права на музичний твір " ІНФОРМАЦІЯ_1" та його складові частини і має право захищати свої права у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.
Позивач зазначає, що в серпні 2016 року йому стало відомо, що ПП «Арт-Трейдінг» (відповідач 1), на підставі договору №ИК11/14 від 23.05.2014 та додатків до нього, було надано дозвіл на використання Твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» ТОВ «Іріком Україна». В свою чергу ПП «Арт-Трейдінгбуло отримано повноваження на використання та надання дозволу на використання Твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач 2) на підставі Договору від 01.01.2013 №01/02/13, укладеного між ПП «Арт- Трейдінг» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Додаток №1 до даного договору. Відповідач 2, в свою чергу, повноваження щодо Твору «ІНФОРМАЦІЯ_1» отримав на підставі договору про передачу авторських та суміжних прав від 24 листопада 2012 року № 24, який був укладений між гр. РФ ОСОБА_6
Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20.01.2016 у справі № 760/1342/15-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2016, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" задоволено частково; рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.09.2015 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Товариства до ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_6, ТОВ "Звук-М", ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору про передачу авторських та суміжних прав задоволено частково; визнано недійсним з моменту укладення Договір № 24, укладений ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в частині передачі виключних авторських і суміжних прав на такі твори: "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики і слів : ОСОБА_9; виконавець ОСОБА_10); "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики і виконавець: ОСОБА_10; автор слів ОСОБА_12); "ІНФОРМАЦІЯ_4" (автор музики і слів: ОСОБА_13; виконавець ОСОБА_10); "ІНФОРМАЦІЯ_5" (автор музики і слів: ОСОБА_14; виконавець ОСОБА_10); "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики і слів: ОСОБА_4; виконавець ОСОБА_10); в задоволенні інших вимог первісного позову відмовлено; провадження у справі в частині позовних вимог Підприємства, ФОП ОСОБА_2 до Товариства, ТОВ "Звук-М" про визнання недійсним ліцензійного договору від 06.08.2014 № 01/06/08/14 закрито; у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Арт-Трейдінг", ФОП ОСОБА_2 до ТОВ "Звук-М", ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8, про визнання права та визнання договорів недійсними відмовлено та встановлено наступне: договір № 24 від 24.11.2012, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є недійсним в частині передачі прав на твори: "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики і слів ОСОБА_9; виконавець ОСОБА_6); "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики та виконавець: ОСОБА_6; автор слів ОСОБА_12); "ІНФОРМАЦІЯ_4" (автор музики і слів: ОСОБА_13; виконавець ОСОБА_6); "ІНФОРМАЦІЯ_5" (автор музики і слів ОСОБА_14; виконавець ОСОБА_6); "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики і слів ОСОБА_4; виконавець ОСОБА_6).
Отже, судом було визнано недійсним Договір № 24 від 24.11.2012, зокрема, в частині спірного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики і слів ОСОБА_4; виконавець ОСОБА_6).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Відповідно до частин першої - третьої статті 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності).
Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Отже, використання відповідачами Твору шляхом передачі дозволу на його використання та публічного сповіщення відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.
Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
У відповідності до окремих положень ст. 440 Цивільного кодексу України - майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
-право на використання твору;
-виключне право дозволяти використання твору;
-право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
-інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України - порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Згідно п.5 ч.І ст. 50 Закону - порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Керуючись положеннями ч. 1 ст. 52 Закону - за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Згідно п. «г» ч.2 ст. 52 Закону - при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
За п.«г», ч.2 ст.52 Закону - суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Таким чином, надаючи дозвіл на використання Твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», відповідачем 1 та відповідачем 2 було порушено виключне майнове право позивача щодо надання дозволу на використання Твору «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Згідно ст. 1 Закону, виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону - до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. За ст. 50 Закону - порушенням авторського права, що дає підстави для судового
захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону.
Підсумовуючи наведене вище, відповідачем 1 та відповідачем 2 було допущено порушення виключного майнового права позивача щодо надання дозволу на використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», що в свою чергу, кваліфікується як порушення авторського правау розумінні ст. 50 Закону та, відповідно є прямою підставою для стягнення компенсації у зв'язку із таким порушенням, передбаченої окремими положеннями ст. 52 Закону.
Так, у пункті 42 Постанови № 5 зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.
У підпункті 51.3 пункту 51 Постанови № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
Позивачем у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації в розмірі 64 000 грн. (2*10*3 200 грн.) за порушення виключного майнового права позивача щодо надання дозволу на використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», виходячи з того, що мінімальна заробітна плата складає 3 200 грн.
Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01.01.2017 - 3.200,00 грн.
Водночас відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.
Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12,2016 № 1774-VIII, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06,12,2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1600 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач 1 та відповідач 2 заявлені вимоги не заперечили, обставин порушення виключних майнових авторських прав не спростували.
Таким чином, беручи до уваги обставини порушення відповідачами виключних майнових авторських прав, з огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 по 16 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Арт-Трейдінг" (03037, м. Київ, вул. Освіти, 4, код ЄДРПОУ 33145092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 39543428) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 400 (чотириста) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (03037, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 39543428) 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 400 (чотириста) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
4. У задоволенні іншої частини позову відмовити повністю.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 09.10.2017 р.