09 жовтня 2017 року Справа № 923/1400/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого,
Корнілової Ж.О.,
Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної
скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро"
напостанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.17
у справігосподарського суду Херсонської області №923/1400/16
за позовомДержавної екологічної інспекції у Херсонській області
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро"
простягнення 9 716,57грн.,
представники сторін:
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - не з'явилися,
26.12.2016 Державної екологічної інспекції у Херсонській області звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро" про стягнення 9 716,57грн. збитків, заподіяних державі унаслідок забруднення земель та перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища Антонівської селищної ради. Позовні вимоги обгрунтовані положеннями п. "Б" ст.20, ч.1, п."З" ч.2, ч.4 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п. "В" ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, ст.56 Закону України "Про охорону земель" та ст.1166 ЦК України.
14.03.2017 рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що позивачем не доведено факту забруднення земельної ділянки саме внаслідок господарської діяльності відповідача, а не в силу будь-яких інших факторів, зокрема, діяльності попереднього користувача.
30.05.2017 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Лисенко В.А., Ліпчанська Н.В., Ярош А.І.) скасовано рішення суду від 14.03.2017, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро" на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області 9 716,57грн. завданих державі збитків. Обгрунтовуючи висновки, покладені в основу ухваленої постанови, суд апеляційної інстанції із посиланням на ч.1, п. "З" ч.2, ч.4 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", зазначив, що позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, натомість обов'язок довести відсутність у діях своїх працівників вини у завданні шкоди покладається на відповідача.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро" посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили постанову від 30.05.2017 скасувати та припинити провадження у справі.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарг виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 14.12.2015-15.12.2015 та 09.03.2016 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро", за результатами якої інспекцією виявлено забруднення та засмічення земель шляхом розміщення обробленого курячого посліду на земельній ділянці площею 95,48 кв. м. та земельній ділянці площею 78,12 кв. м. Указані земельні ділянки відносяться до території земель Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона, кадастровий номер 6510165300:03:001:0051.
20.01.2016 Державною екологічною інспекцією у Херсонській області було складено протокол вимірювань показників складу та властивостей грунтів №16-15, яким установлено, що в результаті забруднення земель ТОВ "СП "Херсон Інвест Агро" в зразках грунту, відібраного на забрудненій земельній ділянці вміст амонію (обмінного), в перерахунку на азот амонійний, заліза (рухомі форми), сульфатів (у перерахунку на сульфати), фосфору (рухомі форми) та хлоридів (водна витяжка), перевищує гранично-допустиму та фонову концентрацію.
Вищевикладені обставини, про що зазначено судом апеляційної інстанції, підтверджуються наявними у матеріалах справи актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 03-10/110 від 14-15.12.2015 та № 02-11/91 від 09.03.2016, актом відбору проб ґрунтів від 14.12.2015 №16-15, протоколом вимірювань показників складу властивостей ґрунтів від 20.01.2016 № 16-15, протоколом № 6000 від 15.12.15 та № 6519 від 09.03.2016 про адміністративне правопорушення відносно керівника підприємства відповідача - ОСОБА_5.
18.12.2015 постановою Державної екологічної інспекції у Херсонській області визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.82 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 867,00 грн., сплата якого підтверджується випискою по руху коштів з 25.12.2015 по 25.12.2015.
Відповідно до положень ст.35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
За змістом статті 45 цього ж Закону господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Пунктом "в" частини 1 статті 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Згідно ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив із того, що заявлений до стягнення розмір шкоди визначений позивачем відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725, та становить 9 716,57грн., із яких 2 183,67грн. - збитки внаслідок забруднення земель, 7 532,90грн. - збитки внаслідок засмічення земель.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Аналізуючи зміст наведеної норми права, яка визначає підстави відповідальності за завдану шкоду у позадоговірних відносинах, колегія суддів виходить із того, що деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди, а підставою для її застосування є вчинення особою правопорушення. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає настання цивільної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже у позадоговірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача. Натомість відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Апеляційним господарським судом установлено, що відповідач у ході розгляду справи в порушення вимог статей 33, 34, 43 ГПК України не довів обставин, відсутності факту забруднення та засмічення земель на території земель Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона, кадастровий номер 6510165300:03:001:0051, а також відсутності вини у такій діяльності його працівників. Більше того, накладенням у відповідності до КУпАП штрафу та фактом сплати останнього, підтверджується наявність вини керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро" ОСОБА_5 у порушенні норм природоохоронного законодавства.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з обгрунтованими висновками суду апеляційної інстанції про те, що за шкоду, заподіяну державі забрудненням та засміченням земель унаслідок розміщення обробленого курячого посліду на земельних ділянках Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона, товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро" повинні нести відповідальність у повному обсязі, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На думку колегії суддів господарський суд другої інстанції надав належну правову оцінку обставинам справи, та з урахуванням положень застосованих норм права обгрунтовано постановив про задоволення позову, скасувавши незаконне по суті рішення суду першої інстанції, а доводи заявника касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваної постанови, при ухваленні якої правильно застосовано норми матеріального права та дотримано вимоги процесуального закону.
Твердження заявника, викладені у касаційній скарзі фактично зводиться до викладення та аналізу обставин справи, посилання на необхідність переоцінки доказів у справі, їх додаткову перевірку та достовірність, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.
За наведених обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Херсон Інвест Агро" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 у справі №923/1400/16 господарського суду Херсонської області - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань
СуддяЖ.О. Корнілова
СуддяН.М. Нєсвєтова