10 жовтня 2017 року Справа № 904/8373/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)
суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод"
та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2017
у справі№904/8373/16 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовомДержавної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод"
провідшкодування збитків
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явилися
- відповідача: не з'явилися
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2017 у справі № 904/8373/16 (у складі головуючого судді Юзікова С.Г., суддів Мельниченко І.Ф., Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 (у складі головуючого судді Пархоменко Н.В., суддів Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.), позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" до спеціального фонду Державного бюджету України 7 531,31 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30 % грошових стягнень за шкоду; 5 020,88 грн до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду місцевого бюджету Першотравенської міської ради 12 552,19 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравневий ремонтно-механічний завод" на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області 1 378,00 грн судового збору.
Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п.п. 2.2, 2.3 "Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання…" № 464, зазначаючи, що позивачем не доведено наявності всього складу цивільного правопорушення та що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні з позовом, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі № 904/8373/16 та направити справу на новий розгляд.
Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 04.11.2015 по 24.11.2015, на підставі наказу №429-П від 21.09.2015, направлення №4-3993-10-3 від 21.09.2015 та повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №4-3940-10-3 від 21.09.2015 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод", за результатами якої складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод", який підписаний останнім із запереченнями.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" здійснювалися наднормативні викиди забруднюючих речовин (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів та викид без дозволу джерелами проммайданчика №2) в атмосферне повітря, а саме: за результатами інструментально-лабораторних вимірювань проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області, за результатами інструментально-лабораторних вимірювань проведених спеціалістами санітарно-профілактичної лабораторії філії ПРУВОКС ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (свідоцтво про атестацію №ПЧ 07-0/195-2013 від 26.04.2013 термін дії до 26.04.2016) та за результатами інструментально-лабораторних вимірювань проведених спеціалістами науково-дослідної лабораторії ПАТ "Науково - дослідний інститут гірничої механіки ім. М.М. Федорова" (свідоцтво про атестацію ВЛ-248/2011 від 10.10.2011 видано "Донецькстандартметрологія") зафіксовано: наднормативні викиди (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів) від ДВ №0037 (котельна №4) по речовинам у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом у період з 12.03.2013 по 03.04.2014 (протоколи випробувань від 12.03.2013, 15.10.2013, 16.10.2013, 17.10.2013, 18.10.2013, 27.02.2014), наднормативні викиди (викид без дозволу) по вуглецю оксиду та азоту оксидам у перерахунку на азоту діоксид від ДВ №0042 (пост зварки) в період з 04.09.2013 по 03.04.2014 (протокол випробувань від 04.09.2013 року).
Розмір збитків за наднормативний викид визначався за формулою (12) "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 року №639 (надалі - Методика) та становить 2 918,74 грн.
Також, під час перевірки встановлено, що ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" здійснювалися наднормативні викиди забруднюючих речовин (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів джерелами проммайданчик №1) в атмосферне повітря, а саме: за результатами інструментально-лабораторних вимірювань проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області, за результатами інструментально-лабораторних вимірювань проведених спеціалістами санітарно-профілактичної лабораторії філії ПРУВОКС ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (свідоцтво про атестацію №ПЧ 07-0/195-2013 від 26.04.2013 термін дії 26.04.2016) та за результатами інструментально-лабораторних вимірювань проведених спеціалістами науково-дослідної лабораторії ПАТ "Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. М.М. Федорова" (свідоцтво про атестацію ВЛ-248/2011 від 10.10.2011 видано "Донецькстандартметрологія") зафіксовано: наднормативні викиди (викиди забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів) від ДВ №0001 (котельна №1) по речовинам у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом та вуглецю оксиду у період 11.03.2013 по 07.05.2014 (протоколи випробувань від 11.03.2013, 20.03.2013, 26.03.2013, 16.10.2013, 17.10.2013, 18.10.2013, 21.10.2013, 22.10.2013, 06.12.2013, 09.12.2013); наднормативні викиди (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів) по речовинам у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом від ДВ №0002 (котельна №2) в період з 11.03.2013 по 07.05.2014 (протоколи випробувань від 11.03.2013, 26.03.2013, 15.07.2013, 27.02.2014); наднормативні викиди (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів) по вуглецю оксиду, азоту оксидам у перерахунку на азоту діоксид та сірки діоксиду від ДВ №0004/1 (кузня) в період з 16.07.2013 по 07.05.2014 (протокол випробувань від 16.07.2013); наднормативні викиди (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів) по вуглецю оксиду, азоту оксидам у перерахунку на азоту діоксид та сірки діоксиду від ДВ №0006 (індукційна сталеплавильна піч) в період з 17.07.2013 по 07.05.2014 (протокол випробувань від 17.07.2013); наднормативні викиди (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів) азоту оксидам у перерахунку на азоту діоксид від ДВ №0010 (цементаційна піч) в період з 05.08.2013 по 07.05.2014 (протокол випробувань від 16.07.2013); наднормативні викиди (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів) по водню хлористому від №0021 (ванна знежирення, травлення, цинкування) в період з 20.08.2013 по 07.05.2014 (протокол випробувань від 20.08.2013); наднормативні викиди (викид забруднюючих речовин з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів) по свинцю та його сполукам та наднормативні викиди (викид забруднюючих речовин без дозволу) нікелю та його сполук від №0026 (електронаплавочні верстати, пайка латунню, газорізальний пост) в період з 22.08.2013 по 07.05.2014 (протокол випробувань від 22.08.2013).
Розмір збитків за наднормативний викид визначений за формулою (12) Методики та становить 22 85,64 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" видано дозволи на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1212600000-10 від 07.05.2009 та №1212400000-81 від 03.04.2009. Термін дії дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №1212600000-10, 1212600000-10-А, 1212600000-10-Б скінчився 07.05.2014, №1212400000-81 та №1212400000-81-А скінчився 03.04.2014.
Таким чином, в акті перевірки встановлено, що ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" в період дії наданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря з перевищенням затверджених граничнодопустимих викидів, а також викид забруднюючих речовин за відсутності дозволу, що є порушенням абзацу 2 частини 1 статті 10, частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
За результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства загальна сума збитків становить 25 104,38 грн.
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області направлялися ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" претензії №45-7/15 від 15.12.2015 та №20-7/16 від 22.03.2016 з вимогою відшкодувати шкоду заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області винесено припис №4-5674-10-3 від 01.12.2015 року, який оскаржений ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/16484/15 від 09.06.2016, яка ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 року залишена без змін, скасовано припис Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області №4-5674-10-3 від 01.12.2015.
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області просить стягнути шкоду заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 25 104,38 грн, проти чого заперечує ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод", що і є притичиною виникнення спору.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Статтею 153 Господарського кодексу України встановлений обов'язок суб'єктів господарювання при здійсненні господарської діяльності здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 31 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки проводяться екологічна стандартизація і нормування.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.
Підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік (частина 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").
Згідно з частиною 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено випадки настання відповідальності за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, зокрема, відповідальність настає за: порушення прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Спори з питань охорони атмосферного повітря вирішуються у встановленому законом порядку.
Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.08 року № 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.09 року за № 18/16034 (далі Порядок).
Пунктом 2.2 Порядку визначено, що для здійснення перевірки керівником відповідного органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки із залученням, у разі потреби, спеціалістів інших органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками).
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 1), яке підписується керівником або заступником керівника органу Держекоінспекції (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою (пункт 2.3 Порядку).
Згідно з пунктом 4.20 Порядку в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) встановлений Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064) (далі - Методика).
Відповідно до пункту 2.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (підпункти 2.1.1, 2.1.2).
Згідно з пунктами 2.2, 2.8 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами, за результатами якої складається акт перевірки в установленому законодавством порядку.
При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання (пункт 2.3 Методики).
Способи і порядок розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря врегульовані розділами 3, 4 Методики.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, у тому числі, у допущенні наднормативних, викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування шкоди.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, порушення ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" природоохоронного законодавства України встановлено під час перевірки, проведеної у період з 04.11.2015 року по 24.11.2015, на підставі наказу №429-П від 21.09.15, направлення №4-3993-10-3 від 21.09.15, повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №4-3940-10-3 від 21.09.15.
Наказ на проведення перевірки № 429-П від 21.09.2015 чітко визначає період, в який буде здійснюватись перевірка (період, в який держінспектори мають право перебувати на території підприємства та здійснювати державний нагляд (контроль)), а саме: з 04 листопада 2015 року по 24 листопада 2015 року.
За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся (пункт 4.13 Порядку).
Уніфікований акт, затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 02.10.2012 року № 483 та зареєстровано в Мінюсті України 04.10.2012 року за №1690/22002. Уніфікований акт перевірки містить графу: "особи, які беруть участь у заході". В зазначеній графі визначені державні інспектори, які приймали участь у перевірці та які підписують акт, складений за її результатами.
Крім того, жодною нормою Порядку або іншого нормативно-правового акту не визначено обов'язок органу державного нагляду (контролю) підписувати акт перевірки усіма особами, зазначеними у наказі на проведення перевірки.
За результатами перевірки складено акт, у якому, серед іншого, зафіксовано перевищення ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" граничнодопустимих викидів в атмосферне повітря від джерел забруднення у період наявності у відповідача дозволів на викиди з 12.03.2013 по 03.04.2014, та з 11.03.2013 по 07.05.2014. При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області використовувалися результати інструментально-лабораторних вимірювань проведених безпосередньо під час перевірки та результати лабораторій, атестованих на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, дані яких зафіксовані в первинній обліковій документації (відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області, санітарно-профілактичною лабораторією філії ПРУВОКС ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", науково-дослідною лабораторією ПАТ "Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. М.М.Федорова), копії яких містяться в матеріалах справи. Право використання Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області під час перевірок результатів лабораторій, атестованих на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань передбачено пунктом 2.3 Методики.
Відбір проб та визначення концентрацій забруднюючих речовин в промислових викидах проведено згідно з методиками виконання вимірювань (MBB) допущеними до використання Мінприроди України та відповідно до КНД 211.2.3.063-98, ГОСТ 17.2.4.06-90, ГОСТ 17.2.4.07-90. В актах відбору проб, що складені фахівцями лабораторії на місці відбору проб при здійсненні виробничого контролю за дотриманням нормативів викидів зафіксовані всі необхідні відомості.
В протоколах вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел, наданих підприємству спеціалістами науково-дослідної лабораторії ПАТ "Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. М.М.Федорова" є посилання на акти відбору проб, складені при проведенні відбору проб відповідно до пункту 18 КНД 211.2.3.063 "Відбір проб промислових викидів. Інструкція". Умовами надання дозволів на викиди №1212600000-10, №1212600000-10А, №1212600000-10Б, №1212400000-81 та №1212400000-81А зазначено: "Не для одного з вказаних дозволених викидів в атмосферу не повинні перевищувати граничнодопустимі рівні викидів, наведені в Дозволі. Інших викидів в атмосферу бути не повинно". Таким чином, зафіксовані перевищення встановлених граничнодопустимих викидів при виконанні вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел спеціалістами науково-дослідної лабораторії ПАТ "Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. М.М.Федорова", є наднормативними, що є порушенням абзацу другого частини першої статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та умов надання дозволів на викиди №1212600000-10, №1212600000-10А, №1212600000-10Б, №1212400000-81 та №1212400000-81А та підставою для нарахування збитків заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Акт перевірки від Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області підписано трьома державними інспекторами, що узгоджується з приписами пункту 4.20 Порядку.
Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що скасування Дніпропетровським окружним адміністративним судом (справа № 804/16484/15) припису, внесеного за результатами перевірки, не спростовує факту порушень ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" природоохоронного законодавства, зафіксованих у акті та виявлених під час перевірки, оскільки у справі №804/16484/15 встановлено неправомірність нарахування Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області збитків за викиди ТОВ "Першотравенський ремонтно-механічний завод" в атмосферне повітря без дозволів на такі викиди, за час, коли підприємство не могло одержати дозволи з не залежних від нього причин. Однак, предметом спору у даній справі є відшкодування збитків, завданих відповідачем у результаті перевищення встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел в атмосферне повітря у період наявності у нього відповідних дозволів, а саме до 03.04.2014 і до 07.05.2014, а також викидів забруднюючих речовин з ДВ №42 за відсутності дозволу, у зв'язку з тим, що відповідач вважав таке джерело викидів неорганізованим, а результати вимірювань, проведені лабораторією ПАТ "Науково-дослідний інститут гірничої механіки ім. М.М.Федорова", зафіксували наявність на цьому джерелі викидів газоходу, що дає підстави вважати його організованим джерелом викидів. Відповідно, наведені рішення адміністративних судів не стосуються періодів нарахування збитків, заявлених позивачем у справі.
З урахуванням викладеного вище, враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій факту перевищення відповідачем граничнодопустимих викидів в атмосферне повітря від джерел забруднення у період наявності у відповідача дозволів на викиди, а також наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 25 104,38 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Посилання скаржника на пропущення позивачем строку позовної давності вже належним чином спростовані судами попередніх інстанцій, якими зазначено, що відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про порушення відповідачем природоохоронного законодавства Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області довідався у результаті перевірки, проведеної з 04.11.2015 по 24.11.2015, з урахуванням загальної позовної давності, встановленої статтею 257 Цивільного кодексу, позивачем заявлений позов в межах позовної давності.
Щодо інших доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків судів, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 904/8373/16.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравенський ремонтно-механічний завод" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2017 у справі № 904/8373/16 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я С.В. Владимиренко
С у д д я А.М. Демидова