61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
26.09.2017р. Справа №905/1734/17
за позовом: Державного підприємства «Шахта ім.М.С.Сургая», м.Вугледар, код ЄДРПОУ 40695853
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман, код ЄДРПОУ 40150216
про стягнення 1512,15 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Бикова Я.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 - юрисконс.
Позивач, Державне підприємство «Шахта ім.М.С.Сургая», м.Вугледар звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман про стягнення суми збитків в розмірі 1512,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час здійснення перевезення за залізничною накладною №53811436 від 16.01.2017р., перевізником було допущено на шляху прямування незбереження вантажу, про що складено комерційний акт №482004/30 від 21.01.2017р. Наявність вказаних обставин, за твердженням Державного підприємства «Шахта ім.М.С.Сургая», є підставою для стягнення з перевізника вартості нестачі вантажу у розмірі 1512,15 грн.
Відповідач письмового відзиву не надав, у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:
За приписами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно із ч.2 ст.908 Цивільного кодексу України та ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За змістом ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням накладної.
За приписами ст.6 глави 1 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статтею 37 вказаного Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно із п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, а також ст.23 Статуту залізниць України передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до п.п.2.1, 2.2 цих Правил графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг», «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно із ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2011р. Міністерства транспорту України, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
16.01.2017р. за залізничною накладною №53811436 Державне підприємство «Шахта ім.М.С.Сургая» (відправник) зі станції відправлення Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Красноармійськ Донецької залізниці відвантажило на адресу Публічного акціонерного товариства «ЦЗФ Комсомольська» (одержувач), зокрема, у вагоні №67159186 вугілля кам'яне. Виходячи зі змісту накладної №53811436, маса нетто у вагоні №67159186 становить 65800 кг.
Під час прибуття вагону на станцію призначення Красноармійськ Донецької залізниці на підставі ст.24 Статуту залізниць України була проведена перевірка та виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій масі, яка зазначена вантажовідправником у накладній.
Так, з посиланням на складений вказаною станцією акт загальної форми №78 від 21.01.2017р., було здійснено комісійне переваження вагону №67159186, про що складений комерційний акт №482004/30 від 21.01.2017р., відповідно до якого встановлено, що брутто у вагоні №67159186 - 85450 кг, тара - 22100 кг, нетто - 53350 кг, що менше документу на 2450 кг.
У комерційному акті №482004/30 від 21.01.2017р. також відображено, що навантаження у вагоні №67159186 нижче рівня бортів на 50 см, маркування відсутнє, потоптана: над 1, 7 люками скоси до двері 150 см х 280 см х 100 см; над 7 люком зліва виїмка 120 см х 70 см х 70 см. Двері люка закриті, течі вантажу немає, вагон у технічному стані справний.
Переваження вантажу у вагоні №67159186 здійснювалось у статиці на 150 т вагонних вагах станції (повірка 28.07.2016р.).
Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічні за змістом приписи містяться у ст.113 Статуту залізниць України, ч.2 ст.924 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду, що недостача вантажу відбулась не з вини залізниці.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Як передбачено у ст.130 Статуту залізниць України, пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред'явлення до неї претензії. Право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
Згідно з ч.1 ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В силу норм ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
За змістом п.2.7 роз'яснення №04-5/601 від 29.05.2002р. Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
У графі 20 залізничної накладної №53811436 «Найменування вантажу» зазначено, що спірний вантаж (вугілля кам'яне) навантажено нижче бортів з вологістю - 6,9%.
За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2%.
Таким чином, при розрахунку суми збитків від втрати частини вантажу судом застосовано підп.3 п.27 Правил видачі вантажів, відповідно до якого норма природної втрати мінерального палива, до якого відноситься вугілля кам'яне, складає 2%, оскільки останнє було відвантажено у стані 6,9% вологості.
В матеріалах справи наявна довідка б/н б/д Державного підприємства «Шахта ім.М.С.Сургая» (вантажовідправника) за змістом якої, одна тонна вугілля марки Г (Г2) 0-200 становить 1133,47 грн.
За даними комерційного акту №482004/30 від 21.01.2017р. недостача у вагоні №67159186 складає 2450 кг.
Дослідивши розрахунок позовних вимог щодо стягнення збитків за відправкою у вагоні №67159186 суд встановив, що вартість недостачі вантажу у вказаному вагоні складає 1285,35 грн, виходячи з наступного розрахунку:
- вагон №67159186: 65800 кг * 2% = 1316 кг; 2450 кг - 1316 кг = 1134 кг; 1134 кг : 1000 = 1,134 т; 1,134 т * 1133,47 грн = 1285,35 грн, де
68500 кг - маса нетто у вагоні №67159186,
2450 кг - розмір недостачі за комерційним актом №482004/30 від 21.01.2017р.,
1316 кг - норма природної втрати,
1133,47 грн - вартість 1 т спірного вантажу відповідно до довідки б/н б/д Державного підприємства «Шахта ім.М.С.Сургая».
З огляду на наведене та з урахуванням змісту комерційного акту, суд дійшов висновку, що відповідач своїх зобов'язань за договором перевезення належним чином не виконав - збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи. Одночасно, приймаючи до уваги, що позивач припустився помилки при здійсненні розрахунку збитків, суд вважає вимоги позивача частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 1285,35 грн.
При цьому, суд зазначає про наступне:
За приписами ст.130 Статуту залізниць України, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів має одержувач.
Відповідно до ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, графа 20 залізничної накладної №53811436 від 16.01.2017р. містить переуступний надпис про те, що право на пред'явлення претензії та позову передано Державному підприємству «Шахта ім.М.С.Сургая». Вказаний надпис засвідчено підписами генерального директора та головного бухгалтера Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» (одержувача) та скріплено печаткою підприємства.
За таких обставин, позивач правомірно звернувся до суду з розглядуваним позовом до відповідача.
Крім того, за приписами ст.130 Статуту залізниць України накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
При цьому, позивачем до матеріалів справи представлено копію комерційного акту №482004/30 від 21.01.2017р.
За змістом позовної заяви, 14.02.2017р. Державне підприємство «Шахта ім.М.С.Сургая» звернулось до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з претензією, у якій просило перерахувати суму збитків на рахунок підприємства. У відповідності до п.6 Правил заявлення та розгляду претензій разом з претензією було направлено оригінал, в тому числі, комерційного акту.
Проте, вказаний документ не був повернутий залізницею позивачу, а також не представлений до матеріалів справи на вимоги ухвал суду від 31.07.2017р., 05.09.2017р.
Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» наявність вказаних обставин не заперечується. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не зазначено.
Таким чином, спір розглянутий по суті за наявними у матеріалах справи документами, в тому числі, копією комерційного акту №482004/30 від 21.01.2017р.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1600 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Державного підприємства «Шахта ім.М.С.Сургая», м.Вугледар до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман про стягнення суми збитків в розмірі 1512,15 грн, задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) на користь Державного підприємства «Шахта ім.М.С.Сургая» (85670, Донецька обл., м.Вугледар, код ЄДРПОУ 40695853) суму збитків у розмірі 1285,35 грн, а також судовий збір в сумі 1360,02 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
У судовому засіданні 26.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 02.10.2017р.
Суддя Ю.О.Паляниця