"04" жовтня 2017 р. Справа №922/1866/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,
при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №б/н від 22.09.2017р.,
третьої особи - не з'явився,
1-го відповідача - не з'явився,
2-го відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №85/1305 від 31.01.2017р., ОСОБА_3, за довіреністю №85/1317 від 04.05.2017р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (вх.№2828Х/1-41 від 21.09.2017р.), на рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2017р. у справі №922/1866/17,
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод", м. Харків,
2. Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків,
про визнання відсутнім права та визнання належним кредитором, -
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:
• Визнати відсутнім права кредитора у товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод" за кредитним договором №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами, договорами забезпечення зі змінами та доповненнями, укладеними між публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" та відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк";
• Визнати Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" стороною (кредитором) за кредитним договором № 07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами, договорами забезпечення зі змінами та доповненнями, укладеними між публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" та відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк".
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.08.2017р. (суддя Мамалуй О.О.) у задоволенні позову відмовлено.
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2017р. у справі №922/1866/17 та винести нове, яким позов задовольнити в повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування своєї позиції по справі, позивач зазначив, що суд першої інстанції поверхнево та необ'єктивно дослідив наявні в матеріалах справи докази, оскільки:
1.наявність судового процесу про банкрутство позичальника ніяким чином не впливає на вартість права вимоги за кредитним договором;
2.загальна сума відступлених вимог кредитора до позичальника за кредитним договором становила 3793749,51 грн., що підтверджується договором відступлення права вимоги від 22.08.2014р., який було долучено до матеріалів справи;
3.оцінка вартості майнових прав банку за кредитними договорами при укладенні договору відступлення 1 не проводилась, ціна відступлення права вимоги була визначена сторонами без залучення суб'єктів оціночної діяльності, що підтверджується договором відступлення права вимоги від 22.08.2014р.;
4.станом на день укладення договору відступлення (22.08.2014р.) сума заборгованості ПАТ "ХТЗ ім. С. Орджонікідзе" за кредитним договором становила 3793749,51 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості, який долучено до матеріалів справи у якості додатку до позову;
5.за укладеним договором відступлення права вимоги від 22.08.2017р. банк, до дня визнання його неплатоспроможним, взяв на себе зобов'язання щодо відступлення прав вимоги за кредитними договорами, що також стало однією з підстав його неплатоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, що прямо зазначено у п. 2,3 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як ознака нікчемності правочину;
6.до ТОВ "ТД ВАТ "ХТЗ" не перейшло право кредитора за кредитним договором №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р., оскільки ТОВ "ФК "Надбання" не мало право укладати договір від 22.08.2014р.;
7.правовою природою мирової угоди є припинення судового спору внаслідок примирення чи знайдення компромісу між сторонами судового провадження і жодним чином мирова угода не є новацією зобов'язання і не замінює обов'язок з погашення, який виник з правочину;
8.у ТОВ "ТД ВАТ "ХТЗ" право на укладення мирової угоди виникло на підставі недійсного правочину - договору по відступлення права вимоги від 22.08.2014р.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2017р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.10.2017р.
2-й відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№10175 від 04.10.2017р.), в якому просить в задоволення скарги відмовити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Зокрема, в обґрунтування своєї позиції по справі, 2-й відповідач зазначає, що з моменту затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2014р. у справі про банкрутство №Б-39/109-07 зобов'язання АТ "ХТЗ", що виникли з кредитного договору №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. та наступних договорів купівлі-продажу прав вимоги є припиненими. Таким чином, в задоволення позовних вимог АТ "Дельта-Банк" про визнання кредитором по договору та визнання у ТОВ "ТД ВАТ "ХТЗ" відсутніми права кредитора за кредитним договором господарським судом правомірно було відмовлено, крім іншого, і на підставі відсутності зобов'язання, про визнання кредитором в якому позивач звернувся до суду.
Інші учасники судового процесу у справі відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 04.10.2017р. не з'явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.
Відповідно до пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи та 1-го відповідача за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 04.10.2017р. представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати. Представник 2-го відповідача оголосив свою позицію по справі, згідно якої проти задоволення апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення суду просить залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
25.06.2003р. між АТ "ХТЗ" та ПАТ "Кредитпромбанк" було укладено кредитний договір №07/34-КЛ-03, за яким станом на 03.07.2014р. АТ "ХТЗ" мало кредиторську заборгованість в розмірі 3793749,51 грн.
03.07.2014р. вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" як кредитора АТ "ХТЗ" були визнані ухвалою господарського суду Харківської області у справі про банкрутство №Б-39/109-07 та включені до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги.
01.08.2014 р. ПАТ "Кредитпромбанк" уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір купівлі-продажу права вимоги з декількох боржників, посвідчений 01.08.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №975.
Як свідчить Додаток 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 01.08.2014р., що має назву "Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги", ПАТ "Дельта Банк" придбало за цим договором права вимоги боргу з другого відповідача (АТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе") за додатковими угодами до кредитного договору № 07/34-КЛ-03:
- за додатковою угодою №5 (№07/34-КЛ-03 ДУ5) - борг в сумі 134321,39 грн., придбаний ПАТ "Дельта Банк" за 1896 грн.
- за додатковою угодою №6 (№07/34-КЛ-03 ДУ6) - борг в сумі 1385000,00 грн., придбаний ПАТ "Дельта Банк" за 19539,5 грн.
- за додатковою угодою №7 (№07/34-КЛ-03 ДУ7) - борг в сумі 462928,12 грн., придбаний ПАТ "Дельта Банк" за 6530,96 грн.
- за додатковою угодою №14 (№07/34-КЛ-03 ДУ14) - борг в сумі 461500,00 грн., придбаний ПАТ "Дельта Банк" за 6510,82 грн.
- за додатковою угодою №15 (№07/34-КЛ-03 ДУ15) - борг в сумі 700000,00 грн., придбаний ПАТ "Дельта Банк" за 10010,10 грн.
- за додатковою угодою №16 (№07/34-КЛ-03 ДУ16) - борг в сумі 80000,00 грн., придбаний ПАТ "Дельта Банк" за 1144,01 грн.
- за додатковою угодою №18 (№07/34-КЛ-03 ДУ18) - борг в сумі 570000,00 грн., придбаний ПАТ "Дельта Банк" за 8151,08 грн.
Таким чином, за договором купівлі-продажу права вимоги від 01.08.2014р. ПАТ "Дельта Банк" придбало права вимоги боргу з другого відповідача (по якому на той час вже здійснювалися судові процедури банкрутства) в сукупному розмірі 3793749,51 грн. за купівельною ціною 53782,47 грн.
Отже, витрати ПАТ "Дельта Банк" на придбання вищевказаних прав кредитора у борговому зобов'язанні склали 53782,47 грн.
22.08.2014р. АТ "Дельта Банк" було відступлено право вимоги до АТ "ХТЗ" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" на підставі договору про відступлення права вимоги.
Відповідно до умов договору, позивач відступив ТОВ "ФК "Надбання" належні йому майнові права за кредитним договором №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами, укладеними між ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" та ВАТ "Кредитпромбанк" (який 01.08.2014р. відступив права вимоги кредитора ПАТ "Дельта Банк"), договором застави № 07/34-КЛ-З-2-03 від 04.07.2003р. до кредитного договору №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. зі змінами та доповненнями, укладеними між ПАТ "ХТЗ ім. С.Орджонікідзе" та ВАТ "Кредитпромбанк" (який відступив права вимоги кредитора ОСОБА_6) та договором Застави №07/34-КЛ-З-2-03 від 05.06.2003р. до Кредитного договору №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. зі змінами та доповненнями, укладеними між ПАТ "ХТЗ ім. С.Орджонікідзе" та ВАТ "Кредитпромбанк".
22.08.2014р. ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" було відступлено право вимоги до АТ "ХТЗ" на користь ТОВ "ТД "ХТЗ" на підставі договору про відступлення права вимоги.
Таким чином, статус особи, яка має кредиторські вимоги до другого відповідача (статус кредитора у зобов'язанні) за кредитним договором №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. був набутий першим відповідачем - ТОВ "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод".
02.03.2015р. на підставі постанови Правління НБУ № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможності", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк".
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" призначено ОСОБА_4
08.04.2015р. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняло рішення №71 Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015р. №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно якого тимчасову адміністрацію стосовно АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на 6 місяців: з 03.03.2015 р. по 02.09.2015р.
03.08.2015р. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015р. 02.10.2015р.
Постановою правління НБУ № 664 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації стосовно ПАТ "Дельта Банк".
02.10.2015р. рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №181 розпочата процедура ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05.10.2015р. по 04.10.2017р.
28.09.2015р. засіданням комісії ПАТ "Дельта Банк" з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями (створеної згідно наказу №67 від 11.03.2015р. на виконання ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") було виявлено нікчемний правочин в розумінні пунктів 1, 2, 3 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" - договір про відступлення права вимоги від 22.08.2014р., який був складений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Надбання", про що свідчить витяг з протоколу №77 від 28.09.2015р.
Матеріалами справи підтверджено, що юридичну особу ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" припинено (дата запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи 17.09.2015р., номер запису 10741110017053767.
27.12.2015р. ПАТ "Дельта Банк" надіслало ВАТ "ХТЗ ім. С. Орджонікідзе", повідомлення за №6788 відповідно до нікчемність правочину - договору про відступлення права вимоги від 22.08.2014р., який було укладено між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання".
В обґрунтування своєї позиції по справі при зверненні із позовом, позивач вказує, що 22.08.2014 р. між ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" та ТОВ "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод" було укладено договір відступлення права вимоги, про який ПАТ "Дельта Банк" стало відомо в рамках розгляду справи №Б-39/109-07 про визнання банкрутом ПАТ "ХТЗ ім. Орджонікідзе". Позивач вказує, що дії ПАТ "Дельта Банк" з укладання договору про відступлення права вимоги від 22.08.2014р. суперечать вимогам постанови правління ОСОБА_7 банку України від 12.06.2014р. №348/БТ відповідно до якої операції банку та його клієнтів щодо зміни та реалізації заставленого майна за наданими кредитами за сумами, що перевищують 10000 тис. грн., повинні погоджуватися з представником НБУ.
В оскаржуваному рішенні про відмову в позові суд першої інстанції дійшов до наступних висновків:
- ствердження позивача про нікчемність правочину - договору про відступлення права вимоги від 22.08.2014р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання", відповідно до пунктів 1, 2, 3 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є необґрунтованими;
- у позивача відсутні підстави стверджувати про порушення АТ "Дельта Банк" вимог постанови правління ОСОБА_7 України віл 12.06.2014р. №348/БТ;
- з моменту затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2014р. у справі про банкрутство №Б-39/109-07 зобов'язання другого відповідача, що виникли з кредитного договору №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. та наступних договорів купівлі-продажу прав вимоги припинилися внаслідок їх новації зобов'язаннями за мировою угодою від 10.10.2014р.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
24.10.2014р. ухвалою господарського суду Харківської області у справі про банкрутство №Б-39/109-07 замінено кредитора ПАТ "Кредитпромбанк" на ТОВ "ТД "ХТЗ".
24.10.2014р. ухвалою господарського суду Харківської області у справі про банкрутство №Б-39/109-07, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2015р., було затверджено мирову угоду від 10.10.2014р. у справі про банкрутство ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе". Копія мирової угоди та ухвали містяться в матеріалах справи.
За умовами вищезазначеної мирової угоди кредиторські вимоги ТОВ "Торговий дім "Харківський тракторний завод" в частині вимог, що виникли з кредитного договору №07/34-КЛ-03 від 25.06.2003р. та наступної низки угод щодо відступлення права вимоги, були віднесені до четвертої черги з визначенням порядку їх задоволення протягом 2035-2064 років.
У пункті 11 ОСОБА_2 угоди у справі про банкрутство №Б-39/109-07 зазначено: "ОСОБА_8 угодою припиняються зобов'язання Боржника перед Кредиторами за всіма угодами, в тому числі угодами про забезпечення, на яких ґрунтуються вимоги Кредиторів у справі про банкрутство Боржника №Б-39/109-07".
Відповідно до ч.1 ст.77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.
Пунктом 94 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009р. визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. За своєю суттю мирова угода фіксує умови врегулювання обов'язків неплатоспроможного боржника щодо погашення заборгованості його кредиторам будь-якими законними способами, наслідком чого має стати припинення провадження у справі про банкрутство. Інші особи, які беруть участь у провадженні в справі про банкрутство (інвестор, власник майна боржника), можуть бути учасниками мирової угоди, якщо вони беруть на себе обов'язок виконати частину зобов'язань боржника або іншим чином забезпечити виконання цих зобов'язань.
30.03.2010р. Верховним Судом України у справі №12/497 було сформовано правову позицію щодо мирової угоди у справі про банкрутство як новації зобов'язання, а саме зазначено, що згідно норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом. З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.
Згідно ст.604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються за домовленістю сторін. Одним з різновидів домовленості сторін, як підстави припинення зобов'язання є новація зобов'язання - заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (ч.2 ст. 604 Цивільного кодексу України) 3 припиненням первісного зобов'язання пов'язано правило про те, що новація припиняє і дію додаткових зобов'язань щодо нього (ч.4 ст.604 Цивільного кодексу України).
Отже, у відповідності до норм законодавства, правової позиції Верховного Суду України та єдності судової практики чітко встановлено, що затвердження мирової угоди у справі про банкрутство є новація зобов'язання, наслідком чого є припинення первісного зобов'язання боржника.
Таким чином, з моменту затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2014р. у справі про банкрутство №Б-39/109-07 зобов'язання АТ "ХТЗ", що виникли з кредитного договору №07/34-КЛ-ОЗ від 25.06.2003р. та наступних договорів купівлі-продажу прав вимоги припинилися внаслідок їх новації зобов'язаннями за ОСОБА_8 угодою від 10.10.2014р. Отже, визнати АТ "Дельта-банк" кредитором по договору (пункт 2 позовних вимог) та визнати у ТОВ "Торговий дім ВАТ "Харківський тракторний завод" відсутніми права кредитора за цим же кредитним договором (пункт 1 позовних вимог) неможливо оскільки відсутнє саме зобов'язання.
Щодо нікчемності правочину з уступки права вимоги, на яке посилається позивач, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину, а саме те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із роз'ясненням п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.
Отже, для застосування наслідків нікчемності правочину за вимогами, заявленими АТ "Дельта Банк", необхідно дати оцінку доводам позивача стосовно нікчемності правочину, а саме встановити чи є договір відступлення права вимоги від 22.08.2014р., укладений між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" нікчемним.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що договір про відступлення права вимоги від 22.08.2014 р., який був складений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Надбання" є нікчемним відповідно до пунктів 1, 2, 3 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В пункті 1 частини 3 статті 38 вищевказаного Закону (в редакції на час укладання спірного договору) зазначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
Однак ніякого безоплатного відчуження майна за спірним договором не відбулося: права кредитора були придбані ПАТ "Дельта Банк" 01.08.2014р. за 53782,47 грн. та відчужені 22.08.2014р. за 600000 грн., які були сплачені банку ТОВ "ФК "Надбання" згідно платіжного доручення №33 від 22.08 2014р. (копія міститься в матеріалах справи). ОСОБА_8 гроші надійшли до ПАТ "Дельта Банк" із зовнішнього джерела. Як свідчить виписка по особовим рахункам ТОВ "ФК "Надбання" за 22.08.2014р., о 15 год. 51 хв. на рахунок ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" (відкритий в ПАТ "Дельта Банк") надійшло 605000 грн. з рахунку ТОВ "Торговий дім "Харківський тракторний завод" (відкритого в Акціонерному банку "Південний") з призначенням платежу "Плата за відступлення права вимоги зг. Договору б/н від 22.08.2014р.".
О 16 год. 48 хв. за платіжним дорученням №33 ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" сплатило 600000 грн. ПАТ "Дельта Банк" з призначенням платежу "За відступлення прва вимоги згд. Договору від 22.08.2014р.". Відомості із зазначеної виписки про залишок коштів на рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" дають можливість стверджувати, що саме гроші, які надійшли з рахунку в іншому банку за відступлення боргу другого відповідача від ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" першому відповідачеві були сплачені ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" на рахунок ПАТ "Дельта Банк" за відступлення прав вимоги цього боргу ТОВ "Фінансова компанія "Надбання".
Таким чином, ПАТ "Дельта Банк", придбавши права вимоги боргу з підприємства другого відповідача (по якому проводилися судові процедури банкрутства) за 53 782,47 грн., продав ці права через три тижні за 600000 грн.
В пункті 2 частини 3 статті 38 вищевказаного Закону (в редакції на час укладання спірного договору) зазначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим. Але причинний зв'язок між укладенням спірного договору та неплатоспроможністю банку позивачем не доведений. Напроти - право вимоги боргу, придбане ПАТ "Дельта Банк" у ПАТ "Кредитпромбанк" за купівельною ціною 53782,47 грн., було відчужене ним за 600000 грн., що не є збитковою господарсько-фінансовою операцією.
В пункті 3 частини 3 статті 38 вищевказаного Закону (в редакції на час укладання спірного договору) зазначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
Між тим, факт наявності різниці у 20 або більше відсотків між оплатою за спірним договором та вартістю прав вимоги боргу за спірним договором позивачем під час розгляду справи не доведений, як не доведений і точний розмір вартості вказаних прав вимоги на момент укладання спірного договору. Не зважаючи на те, що ПАТ "Дельта Банк" були відступлені ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" права вимоги боргу на суму 3793749,51 грн., не можна сказати, що вартість прав вимоги дорівнює цій сумі, оскільки по-перше, на момент укладення спірного договору до боржника застосовувалися судові процедури банкрутства; по-друге, ПАТ "Дельта Банк" придбало вищевказані права кредитора за купівельною ціною 53782,47 грн., а відчуження цих прав здійснило за 600000 грн.
В пункті 7 частини 3 статті 38 вищевказаного Закону (в редакції на час укладання спірного договору) зазначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Але той факт, що ПАТ "Дельта Банк", уклавши договір з ТОВ "Фінансова компанія "Надбання", надав пільги будь-яким кредиторам, позивачем не доведений. Позивачем не надано доказів того, що будь-які інші господарюючі суб'єкти, окрім ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" мали намір придбати у ПАТ "Дельта Банк" вищезазначені права кредитора та мали пропозицію ціни вище, ніж 600000 грн. Також не надано доказів того факту, що ПАТ "Дельта Банк" станом на 22.08.2014р. мало можливість безпосередньо скористатися своїми правами кредитора та отримати від боржника (другого відповідача) суму боргу в розмірі більшому, ніж 600000 грн. Станом на 22.08.2014р. в межах справи про банкрутство ВАТ “Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе” №Б-39/109-07 діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів (введений ухвалою від 31.05.2007 року, діяв до набрання законної сили ухвалою суду від 24.10.2014р. - про це свідчить текст ухвали від 24.10.2014р. по справі № Б-39/109-07).
Отже, ствердження позивача про нікчемність правочину - договору про відступлення права вимоги від 22.08.2014р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ “Фінансова компанія "Надбання", відповідно до пунктів 1, 2, 3 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є необґрунтованим.
Позивач також обґрунтовує свої вимоги тим, що укладення вищевказаного договору без згоди представника ОСОБА_7 банку України, суперечить положенням Постанови правління ОСОБА_7 банку України від 12.06.2014р. №348/БТ, в Додатку до якої вказано, що, у разі призначення представника НБУ, операції банку та його клієнтів щодо зміни та реалізації заставленого майна за наданими кредитами за сумами, що перевищують 10000 тис. грн., повинні погоджуватися з представником НБУ.
Аналіз тексту постанови правління ОСОБА_7 банку України від 12.06.2014р. №348/БТ дозволяє зробити висновок про те, що зазначені ствердження відповідача не відповідають дійсності.
Так, в Додатку до постанови, на який посилається позивач, вказано, що погодженню з представником НБУ підлягають, серед інших, такі операції банку та його клієнтів:
- платежі банку за сумами, що перевищують 150 тис. грн.
- операції з кредитування за сумами, що перевищують 500 тис. грн. в еквіваленті;
- платежі та виплати готівки з позичкових рахунків за сумами, що перевищують 150 тис. грн. в еквіваленті;
- дострокові платежі та виплати готівки з депозитних рахунків за сумами, що перевищують 150 тис. грн. в еквіваленті;
- клієнтські платежі ,що перевищують суму 1000 тис. грн. в еквіваленті;
- операції щодо зміни та реалізації заставленого майна за наданими кредитами за сумами, що перевищують 10000 тис. грн. в еквіваленті;
Права кредитора, що відчужені ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" за договором про відступлення права вимоги від 22.08.2014р., обмежуються вимогою боргу в сумі 3793749,51 грн., що значно менше, ніж 10000000 грн.
Отже, у позивача відсутні підстави стверджувати про порушення АТ "Дельта Банк" вимог постанови правління ОСОБА_7 банку України від 12.06.2014р. №348/БТ.
Відповідно до ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Відповідно до п.7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими І ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими І актами щодо окремих видів договорів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Надбання" було реалізовано право на укладення господарських договорів в процесі здійснення своєї господарської діяльності у відповідності до діючого законодавства, а підстави для визнання вказаного правочину нікчемним - відсутні.
Так, дослідивши всі належні докази, які мають відношення до даного спору, з урахуванням приписів ст.ст.4-3, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом законно та обґрунтовано прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2017р. у справі №922/1866/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, керуючись ст.ст.49, 99 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст.49, 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2017р. у справі №922/1866/17 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 09 жовтня 2017 року.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя П.В. Тихий