04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" вересня 2017 р. Справа№ 925/731/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Майданевича А.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури
на ухвалу
Господарського суду Черкаської області
від 31.08.2017р.
у справі № 925/731/17 (суддя А.Д. Пащенко)
за позовом Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури
до 1) Комунального лісогосподарського підприємства "Чорнобай-ліс"
2)Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство"
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Ухвалою Господарського суду Черкаської області провадження у справі припинено, у зв'язку з порушенням підстудності.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017р. порушено апеляційне провадження у справі №925/731/17, справу призначено до розгляду на 28.09.2017р. та викликано повноважних представників сторін в судове засідання.
У судове засідання представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися, у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення осіб про дату та час розгляду справи.
21.09.2017р. від представника відповідача-2 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. У задоволенні заявленого клопотання було відмовлено, у зв'язку з технічною неможливістю призначення судового засідання на зазначений час та дату.
У зв'язку з закінчення строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого ст.102 Господарського процесуального кодексу України та неявкою представників сторін у судове засідання, суд позбавлений можливості за власною ініціативою продовжити строк розгляду справи та призначити іншу дату судового засідання у режимі відеокоференції.
Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутності представників сторін, що не з'явилися, але були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 31.08.2017р. прийнята з додержанням норм матеріального та процессуального права та з повним з'ясуванням обставин справи, а тому є законною та обгрутованою.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою в інтересах держави до Комунального лісогосподарського підприємства "Чорнобай-ліс" та до Державного підприємства "Золотоніське лісове господарство", в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність ДП "Золотоніське лісове господарство" та КП "Чорнобай-ліс" щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення "Великобурімський парк" та закріплення їх в натурі (на місцевості);
2) зобов'язати вказані підприємства, відповідно до вимог чинного законодавства України, забезпечити проведення робіт з винесення меж парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення "Великобурімський парк" та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Позовні вимоги прокурора, як позивача у цій справі, мотивовані тим, що на підприємства "Чорнобай-ліс" та "Золотоніське лісове господарство" покладається обов'язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою із спеціалізованою організацією і встановлення меж території природно-заповідного фонду парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення "Великобурімський парк" та здійснення контролю за його виготовленням, посилаючись на охоронні зобов'язання та на Закон України "Про землеустрій". За доводами прокурора відсутність встановлених меж в натурі парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва "Великобурімський парк" унеможливлює його збереження.
Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами" вказав, що до спорів, які повинні вирішуватися адміністративними судами, слід віднести спори з правовідносин, які можна окреслити розділом VII ЗК, це, зокрема: встановлення та зміна меж, зонування земель, питання землеустрою, моніторингу земель, бонітування ґрунтів, державної реєстрації земельних ділянок, та спори, пов'язані з виконанням таких функцій державних органів, завданням яких є забезпечення охорони земель та державної реєстрації власників і землекористувачів земельних ділянок. Необхідно звернути увагу господарських судів на те, що у вирішенні питання щодо підвідомчості земельного спору, незалежно від формулювання позовних вимог, судам належить виходити не лише зі складу сторін спору та його предмета, а і враховувати підставу позову, що визначається сутністю правовідносин, з яких виник спір, і яка визначає правове становище сторін спору стосовно одна одної.
В пункті 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.
У даній справі позовні вимоги, за своєю юридичною сутністю, є вимогами про встановлення та зміну меж парку - пом'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення. Тобто, крім того, що дані вимоги підпадають під сферу регулювання розділу VII Земельного Кодексу, ці правовідносини є публічно-правовими.
В статті 1 Закону України "Про землеустрій" визначено, що землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Згідно статті 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає, зокрема, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.
За умовою статті 187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Щодо доводів апелянта.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів;
4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство;
9) справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо адміністративної підстудності справ, виходячи з наступного:
Згідно статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Прокурор у даній справі визначений позивачем, він є суб'єктом владних повноважень, що звернувся до суду на підставі Конституції України та Закону України "Про прокуратуру". Спір у даній справі не є спором про право, але виник у зв'язку з виконанням державою функцій контролю за використанням та охороною земель природно-заповідного фонду та лісових насаджень, що знаходяться в парку - пам'ятці садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення "Великобурімський парк".
Таким чином, виходячи із всіх обставин даного спору, враховуючи склад його сторін, предмет, підставу позову, сутність правовідносин, у яких держава через свої органи бере участь з метою реалізації своїх владних повноважень, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що цей спір є публічно-правовим, отже дана справа не підлягає розгляду господарським судом.
Крім цього, вимога у позові про визнання протиправною бездіяльності вказаних підприємств є вимогою про встановлення певного юридичного факту, що виходячи із вказаних вище приписів статті 12 ГПК не може розглядатися в господарських судах України.
Саме по собі зазначення господарюючого суб'єкта стороною (відповідачем) у позові не може свідчити про те, що такий спір повинен розглядатися господарським судом, адже для визначення підвідомчості господарського спору господарському суду повинні бути дотримані й інші умови, зокрема, - наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, - наявність спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Виходячи з викладеного, оскільки заявлені прокурором у цьому позові вимоги не підлягають розгляду в господарських судах України, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, фактичні обставини справи судом першої інстанції встановлені повно та об'єктивно, доказам по справі надана належна юридична оцінка, відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали Господарського суду Черкаської області немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31.08.2017р. у справі №925/731/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №925/731/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
А.Г. Майданевич