ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.09.2017Справа №910/9712/17
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент"
третя особа Приватне акціонерне товариство "АК "Перлина"
про стягнення 271574,66 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Андріїшина Н.П. (представник за довіреністю);
від відповідача - Пантія О.А. (представник за довіреністю);
від третьої особи - не з'явився.
У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" про стягнення 271574,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі укладеного між ним та відповідачем Договору про надання банківської гарантії від 03.06.2017 №G0616/4395 гарантував перед бенефіціаром виконання відповідачем його зобов'язань за обумовленим контрактом, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався сплачувати позивачу визначені цим Договором комісії. Оскільки, відповідач сплату комісії за зобов'язання за гарантією позивачу не здійснював, за відповідачем утворився борг за поточною комісією в розмірі 37253,09 грн. та 220437,06 грн. за простроченою комісією.
На підставі викладеного позивач просив задовольнити позов.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, пославшись у відзиві зокрема на те, що висунута позивачу бенефіціаром вимога про сплату гарантійного платежу у зв'язку з розірванням забезпечуваного гарантією контракту є безпідставною, оскільки рішенням суду в іншій справі було встановлено, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем контрактних зобов'язань та наявності підстав для сплати бенефіціару грошових коштів за наданою гарантією. Відтак, має місце неналежне виконання позивачем умов Договору, що свідчить про відсутність підстав для сплати нарахованої комісії.
На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
Третя особа пояснень на позов не надала, повноважного представника до судового засідання не направила, хоча про час та місце його проведення сповіщена у встановленому законом порядку.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.06.2017 між сторонами укладено Договір №G0616/4395 про надання банківської гарантії (далі - Договір), предметом якого є надання позивачем гарантії, за якою позивач гарантує перед бенефіціаром (Львівським комунальним підприємством «Львівелектротранс») виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до документа, що зазначено в п. А4, на умовах, що зазначено у гарантії. Позивач надає гарантію в обмін на зобов'язання відповідача: відшкодувати позивачу витрати, пов'язані зі сплатою позивачем за гарантією та сплатити проценти й пеню у разі прострочення відшкодування; сплачувати комісії у зазначені цим Договором терміни (п. 1.1. Договору).
Текст гарантії викладено в Додатку 1 до Договору, що є невід'ємною його частиною.
Пунктами А3.- А5. Договору визначено вид гарантії - виконання контрактних зобов'язань за контрактною угодою від 10.05.2016 № 39299/6, укладеною між відповідачем та бенефіціаром, сума гарантії - 254976,51 євро, за умови оплати в UAH за офіційним курсом НБУ на дату платежу.
Згідно з п. А9. Договору термін дії (кінцева дата, включно) та/або строк дії (період) гарантії - до 07.06.2018.
У пункті А10. вказаної угоди передбачено сплату, зокрема, комісії за зобов'язання за гарантією в розмірі 4,0 % річних, але не менше 300,00 грн. на місяць, що сплачується щомісячно, в останній робочий день місяця - за поточний місяць.
Пунктом А15 Договору сторони погодили, що відповідач доручає позивачу списувати грошові кошти (здійснювати договірне списання) з усіх своїх поточних рахунків, зокрема з таких: № 26009052604942, № 26009052603619, № 26004000620412, № 26009052604038 (EUR) у ПАТ КБ "Приватбанк".
Також, згідно з п. 2.1.9 Договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу в останній робочий день кожного місяця комісію за зобов'язання за поточний місяць, у розмірі, що зазначений в п. А1О, за реквізитами, що зазначено в п. А11, із призначенням платежу: "Комісія за Гарантією (посилання на № цього Договору), без ПДВ". У разі якщо відповідач не сплатив комісію самостійно у зазначений термін, то з наступного робочого дня відповідач доручає позивачу здійснювати договірне списання згідно з пп. 2.1.14 щоденно, до повного погашення комісії, термін якої вже настав.
Відповідно до п. А19 Договору, даний договір укладено за допомогою електронних цифрових підписів. Угода про використання електронного цифрового підпису від 02.06.2016.
Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 6.1. Договору).
З урахуванням положень ст. 207 Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також відсутністю в матеріалах справи доказів розірвання, визнання недійсним чи припинення дії Договору, суд дійшов висновку про те, що вказаний Договір на момент розгляду справи є чинним.
У відповідності ст. 526 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За приписами ч. 1 ст. 567 ЦК України гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
Відповідно до п. 4.1 Договору нарахування та сплата комісій за надання гарантії, що зазначено в п. А10, здійснюється не пізніше дня надання послуги.
За приписами п. 4.3 Договору розрахунок комісії за зобов'язання здійснюється щоденно, виходячи із суми зобов'язань позивача по гарантії станом на початок дня, розміру процентів, що зазначено в п. А1О, та 360 днів у році. Нарахування комісії за зобов'язання здійснюється протягом строку дії гарантії щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, за період з дати попереднього нарахування або з дня надання гарантії по поточну дату або по дату припинення гарантії.
Судом встановлено, що окрім здійсненого 06.09.2016 договірного списання відповідно до п. А10 Договору у розмірі 44 875,56 грн., відповідачем сплата комісії за зобов'язання за гарантією не проводилась, у зв'язку з чим станом на 13.06.2017 заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті комісії становить 257690,15 грн., з яких: 37253,09 грн. - заборгованість за поточною комісією, 220437,06 грн. - заборгованість за простроченою комісією.
Ураховуючи те, що вказана сума боргу відповідача по сплаті комісії у загальному розмірі 257690,15 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 13884,51 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 5.2. Договору.
Згідно із вказаним пунктом у випадку порушення відповідачем термінів платежів за зобов'язаннями, що передбачені пп. 2.1.6, 2.1.9 цього Договору, більш, ніж на 30 календарних днів, що стало причиною звернення позивача до судових органів, відповідач сплачує позивачу штраф. Розмір штрафу розраховується за такою формулою: 1 000,00 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Пунктом 5.4. Договору сторони також погодили, що нарахування неустойки, що передбачено п. 5.1., 5.2. Договору, здійснюється протягом 15 років від дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане відповідачем.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перерахунок суми штрафу, суд вважає його арифметично вірним у розмірі 13884,51 грн., а позовну вимогу про стягнення цієї суми такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Одночасно, посилання відповідача на встановлену в рішенні господарського суду міста Києва від 19.07.2017 у справі № 910/6458/17 відсутність порушення відповідачем умов забезпеченого гарантією контракту не свідчить про відсутність у нього обов'язку зі сплати передбаченої Договором комісії за зобов'язання за гарантією.
Із умов укладеного Договору слідує, що обов'язок зі сплати даної комісії не залежить від виконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом, а її нарахування здійснюється протягом строку дії гарантії по поточну дату або по дату припинення гарантії.
Частиною 1 ст. 568 ЦК України передбачено випадки припинення гарантії, до яких віднесено сплату кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмову кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Водночас, направлення бенефіціаром позивачу вимоги щодо відкликання гарантії від 20.02.2017 № 06/280 не має наслідком її припинення, оскільки в даній вимозі бенефіціар вимагав сплати позивачем суми гарантії та додав у додатках до цієї вимоги лише копію гарантії. Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази припинення гарантії (сплати позивачем гарантії, закінчення її строку чи повернення її позивачу), то нарахування позивачем комісії за спірний період за зобов'язання за гарантією, з огляду на її чинність, є обґрунтованим.
За ч. 1 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеровент" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4; ідентифікаційний код 32110708) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 37253 (тридцять сім тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 09 коп. поточної комісії, 220437 (двісті двадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 06 коп. простроченої комісії, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4073 (чотири тисячі сімдесят три) грн. 62 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 03.10.2017
Суддя Я.В. Маринченко