ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.09.2017Справа №910/6703/17
За позовом Львівського комунального підприємства "Сяйво"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі"
про стягнення 20303,94 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Овсійчук І.Г., довіреність №б/н від 03.07.2017
від відповідача Плюта Р.В., довіреністю №4-222/17 від 28.12.2016
Суть спору:
Львівське комунальне підприємство "Сяйво" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" про стягнення 20303,94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6703/17 та призначено до розгляду на 05.06.2017.
06.06.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 06.06.2017 розгляд справи відкладено на 10.07.2017.
05.07.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові матеріали по справі.
В судове засідання 10.07.2017 представник позивач з'явився, надав свої усні пояснення щодо суті спору.
В судове засідання 10.07.2017 представник відповідача з'явився, надав свої усні пояснення щодо суті спору.
Заслухавши представників сторін, суд вирішив зобов'язати позивача надати акти надання послуг переданих відповідачу на виконання п. 5.3 Договору №1303/01-СЯ від 01.03.2013 р. та докази їх направлення відповідачу.
Ухвалою суду від 10.07.2017 розгляд справи відкладений на 07.08.2017.
07.08.2017 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
Ухвалою суду від 28.08.2017 призначено розгляд справи на 08.09.2017.
В судове засідання 08.09.2017 представник позивача з'явився, надав суду копії актів виконаних робіт та докази їх надсилання відповідачеві.
В судове засідання 08.09.2017 представник відповідача з'явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 08.09.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-
01.03.2013 року між ЛКП «Сяйво» (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські телекомунікаційні мережі»(оператор) було укладено договір № 1303/01-СЯ про встановлення сервітуту (далі - Договір), предметом якого є встановлення сервітуту. Зміст сервітуту, відповідно до п. 2.1 Договору: «полягає у наданні підприємством оператору права користування каналами, нішами, замоноліченими трубами, трубами- стояками, закладними деталями, шафами для електропроводок в Будинках, розташованих за адресами, приведеними в Додатку №2 до цього Договору - для розміщення технічних засобів телекомунікацій Оператора та подальшого обслуговування з метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг мешканцям будинку; Сервітут полягає у наданні Оператору права безперешкодного доступу до технічних засобів телекомунікацій Оператора, розташованих біля Будинку та в Будинку».
Відповідно до п. 5.1-5.3 Договору сторони погодили, що за надання підприємством права, передбаченого у п. 2.2 цього Договору, оператор вносить плату на користь підприємства в розмірі та на умовах, зазначених у п.5.2, до цього Договору. Оплата з розрахунку 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок) на місяць, в т.ч ПДВ 83,33 грн. здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства раз в квартал. Оплата за кожний квартал має бути перерахована протягом « 10» календарних днів по завершенню відповідного кварталу. Підприємство зобов'язується надати оператору Акт наданих послуг (зразок - Додаток №1) протягом « 10» календарних днів по завершенню кожного відповідного кварталу. Оператор має право не здійснювати перерахування грошових коштів за кожний наступний квартал до моменту надання підприємством за попередній квартал Акту наданих послуг.
Відповідно до п. 6.1 Договору строк дії Сервітуту, що надається за даним Договором, встановлюється терміном на 3 роки.
25.11.2015 на адресу відповідача позивачем було надіслано лист-попередження про розірвання договору, відповідно до якого позивач прохав внести зміни до Договору щодо підвищення вартості оренди за одну одиницю обладнання до 50 грн. на місяць .
Позивач зазначив, що відповідачем не було надіслано відповідь на лист. Як вбачається із змісту позовної заяви та зазначалось позивачем 05.02.2016 року від відповідача на електронну адресу позивача надійшла Додаткова угода N 1 до "договору № 1303/01- СЯ про встановлення сервітуту від 01 березня 2013 року" від 01 лютого 2016 у якій пропонувалося змінити та викласти пункт 5.2 Договору у новій редакції і було запропоновано збільшити оплату за Договором до 1000 грн. на місяць. Позивач зазначив, що не погодився на таку суму, оскільки вона є збитковою і тому 09.02.2016 року надіслав відповідачеві Додаткову угоду № 1 до Договору № 1303/01-СЯ про встановлення сервітуту від 01 березня 2013 року від 01 березня 2016 у якому запропонувало змінити та викласти пункт 5.2 Договору у новій редакції і було запропоновано збільшити оплату за Договором до 1900 грн. на місяць. Відповідач ніяк письмово не відреагував на цю пропозицію, однак обладнання своє не демонтував і надалі продовжував користуватися встановленим сервітутом, в зв'язку із чим позивач дійшов висновку, що Договір є переукладеним на нових умовах, бо відповідачем не було здійснено ніяких дій, які б свідчили про розірвання цього Договору, або про його незгоду укласти договір на нових умовах.
Позивач зазначив, що Договір діяв у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року (спірний період) і продовжує діяти надалі, оскільки позивач виконує всі передбачені умови Договору, надає відповідачу щомісяця акти наданих послуг, а відповідач продовжує користуватися своїми правами, які передбачені у договорі, у повному обсязі, при цьому не виконуючи зі своєї сторони умов щодо оплати наданого сервітуту позивачу, в зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість 19 900 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив, що заборгованості перед позивачем не має, крім того одностороння зміна умов Договору щодо розміру щомісячної оплати суперечить чинному законодавству. Крім того зазначив, що позивач припинив надавати відповідачеві Акти наданих послуг, тому з огляду на відсутність єдиних належних підстав для оплати , оплату за Договором призупинено до моменту отримання відповідачем таких Актів.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволені позову з наступних підстав.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідно до приписів п. 5.3 позивач зобов'язується надати відповідачеві Акт наданих послуг протягом 10 календарних днів по завершенню кожного відповідно кварталу.
Крім того сторонами було погоджено відповідно до умов п. 5.3.1 Договору, що відповідач має право не здійснювати перерахування грошових коштів за кожний наступний квартал до моменту надання позивачем за попередній квартал Акту наданих послуг.
Позивач в судовому засіданні надано копії Актів приймання-передачі наданих послуг за січень 2016, грудень 2016, вересень 2016, червень 2017, лютий 2016, березень 2016 та докази надсилання актів , копії фіскальних чеків надання поштових послуг від 09.02.2016 та 13.07.2017.
Отже враховуючи, що позивачем в порушення умов Договору не було надіслано відповідачеві Акти наданих послуг, як того вимагають умови Договору, що зумовило відсутність у відповідача підстав для оплати наданих послуг. Крім того, суд критично оцінює односторонню зміну позивачем умов Договору.
Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з позивача
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.10.2017
Суддя Мельник В.І.