про повернення позовної заяви
09.10.2017 Справа № 908/2019/17
Суддя Проскуряков К.В., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лісандра» (03194, м. Київ, бул. Кольцова, буд. 14-Б)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Центр» (69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 4)
про стягнення 970 000,00 грн.
09.10.2017 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лісандра» до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява №248 від 09.10.2017 р. (вх. № 2275/08-07/17 від 09.10.2017 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Центр» про стягнення 970 000,00 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 р. платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Судом встановлено, що до позовної заяви додано копію квитанції №17 від 09.10.2017р. про сплату судового збору у розмірі 14 550,00 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановленому порядку.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, має бути доданий відповідний документ, який підтверджує відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 56 ГПК визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при подання позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Отже, належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами є оригінал розрахункового документу та оригінал опису вкладення до цінного листа. Крім того, статтею 56 ГПК визначений обов'язок позивача направити відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами саме листом з описом вкладення.
До позовної заяви в якості доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем надано копії фіскального чеку №7783 від 09.10.2017 р. та опису вкладення у цінний лист від 09.10.2017 р., з якого вбачається, що позивачем направлено відповідачу тільки позовну заяву (на 3 арк.) без додатків до неї.
Це порушує загальні принципи господарського судочинства, зокрема рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст.4-2 ГПК України) та змагальності (ст.4-3 ГПК України).
Також суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.
У зв'язку із тим, що судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів відправки сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів, повернення позовної заяви є не правом, а обов'язком суду.
Згідно з п. 3.5. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви №248 від 09.10.2017 р. (вх. № 2275/08-07/17 від 09.10.2017 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лісандра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Центр» про стягнення 970 000,00 грн.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 57, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву №248 від 09.10.2017 р. (вх. № 2275/08-07/17 від 09.10.2017 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лісандра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно-Центр» про стягнення 970 000,00 грн. - повернути позивачу без розгляду.
Додаток на 47 аркушах, в тому числі: оригінал позовної заяви №248 від 09.10.2017 р. (на 3 арк.)
Суддя К.В. Проскуряков