Постанова від 26.07.2006 по справі 25/192-06-5644А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

"26" липня 2006 р.

Справа № 25/192-06-5644А

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорний квадрат», м. Одеса

До відповідача: Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, м. Київ

Про скасування рішення від 25.04.06 р. № 0003

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Бріт О.В., довір. від 16.11.05 р.

Відповідача: Федосєєва Н.В., довір. № 10247-1-4/16 від 23.11.05 р.

В судовому засіданні 26.07.06 р. приймали участь представники:

Позивача: Бріт О.В., довір. від 16.11.05 р.

Відповідача: Федосєєва Н.В., довір. № 10247-1-4/16 від 23.11.05 р.

Суть спору: про скасування рішення Державного комітету України з питань технічного регулювання від 25.04.06 р. № 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ТОВ «Чорний квадрат».

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 29.05.06 р. подав уточнення позовних вимог від 07.06.06 р. вх. № 12196, де виклав зміст позовних вимог у вищенаведеній остаточній редакції, пояснив територіальну підсудність даної адміністративної справи.

Первинні позовні вимоги позивача складали: визнати протиправним рішення Державного комітету України з питань технічного регулювання від 25.04.06 р. № 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ТОВ «Чорний квадрат»; скасувати рішення Державного комітету України з питань технічного регулювання від 25.04.06р. № 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ТОВ «Чорний квадрат».

Так, позивачем в письмових поясненнях до позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення від 21.07.06 р. вх. №№ 15640, 15643 обґрунтовано заявлені позовні вимоги щодо не правомірності прийняття оспорюваного рішення з огляду на те, що ч.4 п.3 ст.22 Закону України «Про рекламу» визначено заборону розташування реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів ближче 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років, тоді як дитячий центр «Молода гвардія» не є навчальним дитячим закладом, який проводить саме навчання дітей віком до 18 років.

Також, як зазначає позивач при винесенні оспорюваного рішення відповідачем був порушений порядок розгляду справ, встановлений п.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», оскільки він не був повідомлений про розгляд справи 25.04.06 р., чим порушено законні права та інтереси ТОВ «Чорний квадрат» на захист власних інтересів, надання документів та пояснень.

Згідно позиції позивача, відповідач не звернувся до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунути порушення у певний строк, не направив припис про усунення порушення, як то передбачено п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 29.12.03 р. № 2067, а одразу розглянув справу про порушення законодавства про рекламу та прийняв оспорюване рішення.

Відповідач заявлений позивачем позов не визнає, подав до суду відзив на позов від 19.07.06 р. вх. № 15317, в якому звертає увагу суду на недоречність твердження ТОВ «Чорний квадрат» щодо проведення Держспоживстандарт перевірок в порушення Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.98 р. № 817, так як державні органи у справах захисту прав споживачів перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва не проводять. Жодний із нормативно-правових актів, яким у своїй діяльності керуються працівники державних органів у справах захисту прав споживачів при виконанні своїх функцій не передбачає щоб планові перевірки суб'єктів підприємницької діяльності проводилися тільки за наявності скарг споживачів.

Перевірка позивача проводилась згідно Плану роботи Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів на ІІ та ІІІ квартал 2005 р. від 04.07.05 р., а також згідно завдання Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 3383-1-7/17 від 18.04.05 р. та на виконання Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 221 від 25.08.05р. «Про посилення контролю виконання вимог законодавства про рекламу».

Судом задоволено клопотання сторін про відкладення розгляду справи та про ознайомлення з матеріалами справи, про що свідчать винесені відповідні ухвали та відмітка представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

В судовому засіданні згідно ст.150 КАС України оголошувались перерви з 19.07.06 р. до 26.07.06 р. об 14 год. 20 хв., з 26.07.06 р. об 14 год. 20 хв. до 26.07.06 р. об 17 год. 30 хв.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.08.05 р. № 221 «Про посилення контролю виконання вимог законодавства про рекламу», планів роботи Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів на ІІ, ІІІ квартал 2005 р., в яких в заходах перевірок зазначено проведення тематичних перевірки щодо дотримання субєктами господарювання вимог законодавства про рекламу стосовно заборони реклами алкогольних та тютюнових виробів ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років та листа Одеської регіональної організації ВГО «Союз споживачів України» № 51/а від 17.06.05 р. з проханням застосувати заходи впливу відповідно до вимог діючого законодавства до розповсюджувача реклами лікеро-горілчаних виробів «Золота амфора», розміщеної на відстані 35 метрів від центрального входу до дитячого центру «Молода гвардія» по вул. Миколаївська дорога, 172, посадовою особою Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів за участю представника Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України» було проведено перевірку додержання законодавства про рекламу ТОВ «Чорний квадрат», оформлену актом перевірки дотримання законодавства про рекламу № 0430 від 09.09.05 р., якою встановлено порушення законодавства України про рекламу щодо порядку розповсюдження реклами ТОВ «Чорний квадрат», яке полягає у розміщенні в червні-липні 2005 р. реклами алкогольних напоїв торгівельного знаку «Золота амфора» на зовнішньому рекламоносії типу «біг-борд» за адресою: Миколаївська дорога, 172, на відстані ближче 300 м. прямої видимості дитячого центру «Молода гвардія», де у період відпочинку проходять навчання діти віком до 18 років.

З підстав перебільшення нарахованої, згідно розрахунку суми штрафу від 07.03.06 р., суми штрафу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до визначеної п.8 ст.27 Закону України «Про рекламу» компетенції Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів рішенням від 10.03.06 р. було направлено матеріали справи про порушення ТОВ «Чорний квадрат» законодавства про рекламу до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики для прийняття рішення про накладення штрафних санкцій.

25.04.06 р. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики прийняв рішення № 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно якого вирішив за порушення порядку розповсюдження реклами, а саме за розміщення реклами алкогольних напоїв ближче ніж 300 метрів прямої видимості від території дитячого центру «Молода гвардія», накласти на ТОВ «Чорний квадрат» штраф у розмірі 11211,04 грн.

В підтвердження наявності правових підстав на розміщення реклами на зовнішньому рекламоносії типу «біг-борд» за адресою: Миколаївська дорога, 172, на якому міститься реклама алкогольних напоїв торгівельного знаку «Золота амфора», позивач надав суду дозвіл № 185-с на розміщення зовнішньої реклами від 21.12.99 р., договір № 01/03/03 на розміщення зовнішньої реклами від 28.03.03 р., укладений між ТОВ «Аудит медіа», умовами якого передбачено, що ТОВ «Чорний квадрат» у відповідності з замовленнями ТОВ «Аудит медіа» приймає на себе зобов'язання по проведенню рекламної компанії в інтересах останнього (його клієнтів-рекламодавців), а ТОВ «Аудит медіа» зобов'язується прийняти і оплатити послуги позивача, підписані на підставі даного договору акти приймання-передачі виконаних робіт, виставлені рахунки, при цьому зазначені договір, акти приймання-передачі виконаних робіт, рахунки не містять відомостей стосовно розміщення реклами алкогольних напоїв торгівельного знаку «Золота амфора».

Позивач вважає неправомірним прийняте Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики оспорюване рішення з підстав зазначених судом в описовій частині даної постанови, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів в порядку визначеному ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Так, засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України від 16.01.03 р.).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб(ст. 16 ЦК України від 16.01.03 р.).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, пояснення сторін, чинне законодавство в їх сукупності, суд, дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог з врахуванням наступного.

Стаття 1 Закону України «Про рекламу» від 11.07.03 р. № 1121-ІV надає визначення таким термінам: зовнішня реклама -реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; реклама -інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється (ч.1 п.1 ст.16 Закону України «Про рекламу»).

Відповідно до ч. 5 п.3 ст. 22 Закону України «Про рекламу» реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби не може розташовуватися ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів -щодо захисту прав споживачів. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніше як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках -не пізніше як за один день (ч.ч 1, 2 п.1, ч.2 п.2 ст.26 Закону України «Про рекламу»).

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку органи державної влади, зазначені у ст.26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про застосування відповідної реклами та її публічне спростування. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у ст. 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 ч.2 цієї статті, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами. Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України «Про систему оподаткування». Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (п.1, пп.3) п.2, п.3, ч.ч 4, 5 п.4, п.5, п.8 ст.27 Закону України «Про рекламу»).

Пунктом 37 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29.12.03 р. № 2067 передбачено, що реклама алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, не повинна розміщуватися на рекламних засобах ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, в яких навчаються діти віком до 18 років.

Контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення (п.п 45, 46 Типових правил).

Так, відповідачем проводилась згідно вищенаведених наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.08.05 р. № 221 «Про посилення контролю виконання вимог законодавства про рекламу», планів роботи Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів на ІІ, ІІІ квартал 2005 р. за повідомленням Одеської регіональної організації ВГО «Союз споживачів України» тематична перевірка дотримання позивачем законодавства про рекламу, за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про рекламу від 09.09.05 р. № 0430 та Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики прийнято рішення № 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 25.04.06 р.

Відповідно до поданих відповідачем до матеріалів справи документів серед яких наявна фотофіксація біг-борду, який містить рекламу алкогольних напоїв торгівельного знаку «Золота амфора», вбачається безпосереднє його розміщення на відстані ближче 300 метрів прямої видимості позашкільного навчального закладу дитячого центру «Молода гвардія», що є порушенням вимог ч.5 п.2 ст. 22 Закону України «Про рекламу».

Твердження позивача, з цього приводу, що дитячий центр «Молода гвардія» не є дитячим дошкільним закладом, середньою загальноосвітньою школою, навчальним закладом, в яких навчаються діти віком до 18 років з посиланням на Закон України «Про освіту», Закон України «Про позашкільну освіту», Порядок ліцензування освітніх послуг, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.03 р. № 1380, Типове положення «Про дитячий оздоровчий заклад», затверджене наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 05.02.04 р. № 31, судом спростовуються з врахуванням листа Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 18.08.05 р. № 02-066/1695, листа дитячого центру «Молода гвардія» від 11.07.05 р. № 122, плану-сітки ШПО-2005, переліку осіб направлених педагогічними університетами для проходження практики в дитячому центрі «Молода гвардія», із яких вбачається, що ДЦ «Молода гвардія» є позашкільним навчальним закладом, у якому діти беруть участь у численних виховних, розважально-ігрових програмах, спортивних змаганнях, навчаються у гуртках художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного напрямків.

У зв'язку з цим, розміщення реклами алкогольних напоїв торгівельного знаку «Золота амфора» на відстані ближче 300 метрів прямої видимості від території ДЦ «Молода гвардія», про що свідчить фотофіксація реклами, який відповідно до вищезазначених документів є позашкільним навчальним закладом, на думку суду, є порушенням позивачем вимог законодавства щодо розміщення реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Стосовно позиції позивача щодо недотримання відповідачем в процесі здійснення перевірки положень ч.2 ст.19 Конституції України, Указу Президента України «Про деякі заходи з делегування підприємницької діяльності» від 23.06.98 р. № 817/98, Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 14.03.03 р. № 42 «Про підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб'єктів господарської діяльності», суд визначає її невідповідність з врахуванням дійсних обставин справи, так як преамбулою наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 14.03.03 р. № 42 встановлено проведення державними органами у справах захисту прав споживачів планової перевірки, додержання суб'єктами господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якості товарів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг на підставі затвердженого начальником управління щоквартального плану проведення перевірок, позапланової перевірки діяльності суб'єктів господарської діяльності, яка здійснюється виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими субєктами вимог законодавства про захист прав споживачів, при цьому, як судом було наведено вище згідно ч.2 п.1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів здійснює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень щодо захисту прав споживачів. В свою чергу пп. 4) п.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ передбачено, що споживачі саме під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця), у зв'язку з чим в контексті наведених положень законодавства, суд вважає, що сфера дії наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 14.03.03 р. № 42 та Указу Президента України «Про деякі заходи з делегування підприємницької діяльності» від 23.06.98 р. № 817/98 не розповсюджується на проведення територіальними управліннями у справах захисту прав споживачів контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів, оскільки засобами захисту прав споживачів, згідно вищенаведених положень Закону України «Про захист прав споживачів», є право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, її виробника саме під час придбання, замовлення або використання продукції, тоді як обставини, які є предметом розгляду даного спору виникли із правовідносин щодо розповсюдження та споживання реклами.

Відносно посилань ТОВ «Чорний квадрат» стосовно порушення відповідачем вимог п.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», які полягають у неповідомленні його про розгляд справи, що відбувся 25.04.06р., суд, з огляду на подані відповідачем копії листів про витребування у ТОВ «Чорний квадрат» документів, необхідних для розгляду справи, повідомлення останнього про прибуття в управління для розгляду справи, надання позивачем документів на засідання комісії, його клопотання про відкладення розгляду справи, доведення управлінням рішенням від 10.03.06 р. до відома товариства про направлення матеріалів справи до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики для прийняття рішення про накладення штрафних санкцій, та прийняття оспорюваного рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0003 від 25.04.06 р. на підставі матеріалів справи та акту перевірки від 09.09.05 р. № 0430, вважає дану позицію позивача такою, що не заслуговує на увагу.

Стосовно тверджень ТОВ «Чорний квадрат» про притягнення його до відповідальності без дотримання відповідачем п.45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, суд відмічає, що із змісту п.46 Типових правил вбачається, що з вимогою усунення порушень порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами, а у разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, тобто законодавцем передбачено звернення виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з вимогою до розповсюджувача реклами про усунення порушень у визначений строк, тоді як управління у справах захисту прав споживачів при виявленні порушень законодавства про рекламу зі сторони рекламодавців здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в порядку передбаченому Законом України «Про рекламу», тобто шляхом безпосереднього притягнення до відповідної відповідальності такого правопорушника.

Пунктом 1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показання свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування... Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (п.п.1, 2 ст.70 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу (п.1 ст.71 КАС України).

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо скасування рішення Державного комітету України з питань технічного регулювання від 25.04.06 р. № 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу ТОВ «Чорний квадрат» необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволені в повній мірі.

Згідно ст.ст. 87, 89, 94 КАС України понесені позивачем судові витрати покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 94, 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити в позові повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Малярчук І.А.

Попередній документ
69407
Наступний документ
69409
Інформація про рішення:
№ рішення: 69408
№ справи: 25/192-06-5644А
Дата рішення: 26.07.2006
Дата публікації: 28.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Інше