Кіровоградської області
"27" листопада 2009 р.Справа № 5/140
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу № 5/140
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс трейд", м. Полтава
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Промресурс", м.Світловодськ Кіровоградської області
про стягнення 30 002,71 грн.
Представники сторін:
від позивача - представник Карасенко О.О., довіреність б/н від 05.11.2009;
від відповідача - не з'явився.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Експосервіс трейд" (далі - ТОВ "Експосервіс трейд") подано позовну заяву, яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Промресурс" (далі - ТОВ "Україна Промресурс") суми 25432,49 грн. в рахунок погашення заборгованості за відпущені товари, пеню за несвоєчасний розрахунок в розмірі 2741,55 грн., 16 процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1828,67 грн.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання ухвалою про відкладення розгляду спарви від 06.11.09р., про що свідчить повідомлення про вручення йому 17.11.2009р. поштового відправлення № 504677, але не надав відзиву на позовну заяву, клопотань до суду не надходило, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між ТОВ "Експосервіс трейд" - постачальник та ТОВ "Україна Промресурс" - покупець 01.01.2009 року укладено договір поставки на умовах відстрочення платежу (далі - Договір).
Згідно п.п. 1.1., 1.2. Договору постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити металопродукцію (далі - товар). Асортимент, кількість та інші індивідуально визначені відомості про товар визначаються згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору ціна на товар визначається згідно накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що товар відпускається на підставі заявки покупця. Товар відпускається на умовах само вивозу зі складу постачальника.
Товар вважається прийнятим за кількістю згідно супровідних накладних, за якістю - згідно документів по якості (п. 3.4. Договору).
Пунктом 3.5 Договору встановлено умови оплати: відстрочення платежу на 5 банківських днів з моменту передачі товару.
Позивач передав відповідачу товари за видатковими накладними: № ЕТрКр-000090 від 11.03.2009 року на суму 25056,25 грн. та № ЕТрКр-000062 від 24.02.2009 року на суму 15176,24 грн.
Згідно довіреності серії ЯПП № 992404 від 11.03.2009 року, що видана ТОВ "Україна Промресурс" на отримання від ТОВ "Експосервіс трейд", металопродукції у кількості 5 тонн на загальну суму 25056,25 грн., зазначені матеріали отримав представник за довіреністю ТОВ "Україна Промресурс" Дронов М.І.; металопродукції у кількості 3 тони на загальну суму 15176,24 грн., зазначені матеріали отримав представник за довіреністю ТОВ "Україна Промресурс" Дронова О.В. Представники відповідача прийняти товар без зауважень.
Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобов'язання за Договором.
Строк оплати за видатковою накладною № ЕТрКр-000062 від 24.02.2009 року на суму 15176,24 грн. настав 03.03.2009 року, за видатковою накладною № ЕТрКр-000090 від 11.03.2009 року на суму 25056,25 грн. - 18.03.2009 року.
Відповідач 05.03.2009 року перерахував за отриманий товар 1800,00 грн. та 10.03.2009 року - 13000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями відповідно № 33 та № 557. Але відповідач не сплатив решту суми за товар - 25432,49 грн.
Позивач 26.06.2009 року надіслав відповідачу досудове нагадування з вимогою сплатити заборгованість в сумі 25432,49 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Виходячи із зобов'язань сторін та викладених вище обставин, вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 25432,49 грн. підлягає задоволенню.
Згідно п. 6.2. Договору у випадку порушення строку оплати постачальник має право вимагати від покупця оплати пені у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а також проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 16% річних.
У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Позивач обчислив пеню відповідно до вимог частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ наступним чином за періоди:
з 04.03.2009 року по 05.03.2009 року на суму 15176, 24 грн. пеня становить 19,96 грн.;
з 06.03.2009 року по 10.03.2009 року на суму 13376,24 грн. пеня становить 43,98 грн.;
з 11.03.2009 року по 25.08.2009 року на суму 376,24 грн. пеня становить 41,56 грн.;
з 19.03.2009 року по 25.08.2009 року на суму 25056,25 грн. пеня становить 2636,05 грн., а разом обчислена пеня становить 2741,55 грн.
Проте, внаслідок арифметичної помилки позивач обчислив суму пені у більшому розмірі ніж відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.
Враховується, що Національним банком України встановлено: з 30 квітня 2008 року облікову ставку в розмірі 12% річних; з 15 червня 2009 року облікову ставку в розмірі 11% річних; з 12 серпня 2009 року в розмірі 10,25% річних.
Господарським судом пеню обчислено з урахуванням подвійного розміру облікової ставки НБУ, що діяла в період за який обчислюється пеня, наступним чином:
1) згідно накладної № ЕТрКр-000062 від 24.02.2009 року на суму 15176,24 грн. за періоди:
з 03.03.2009 року по 05.03.2009 року на суму боргу 15176,24 грн. пеня становить 19,96 грн.;
з 05.03.2009 року по 10.03.2009 року на суму боргу 13376,24 грн. пеня становить 43,98 грн.;
з 10.03.2009 року по 28.08.2009 року на суму боргу 376,24 грн. пеня становить 39,86 грн.;
2) згідно накладної № ЕТрКр-000090 від 11.03.2009 року на суму 25056,25 грн. за період з 18.03.2009 року по 25.08.2009 року пеня становить 2522,79 грн.
Загальна сума пені становить 2626,59 грн.
Отже, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково на суму 2626,59 грн.
Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно частини 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Умовами договору (п. 6.2.) передбачено, що покупець у разі прострочення оплати товару сплачує постачальнику 16 процентів річних за користування чужими коштами.
Позивач обчислив 16 процентів річних наступним чином за періоди:
з 04.03.2009 року по 05.03.2009 року на суму 15176, 24 грн. - 13,36 грн.;
з 06.03.2009 року по 10.03.2009 року на суму 13376,24 грн. - 23,54 грн.;
з 11.03.2009 року по 25.08.2009 року на суму 376,24 грн. - 27,81 грн.;
з 19.03.2009 року по 25.08.2009 року на суму 25056,25 грн. - 1763,96 грн., а разом обчислена сума процентів складає 1828,67 грн.
Проте, внаслідок арифметичної помилки позивач обчислив суму процентів у більшому розмірі ніж відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.
Господарським судом 16 процентів річних обчислено наступним чином:
1) згідно накладної № ЕТрКр-000062 від 24.02.2009 року на суму 15176,24 грн. за періоди:
з 03.03.2009 року по 05.03.2009 року на суму боргу 15176,24 грн. - 13,31 грн.;
з 05.03.2009 року по 10.03.2009 року на суму боргу 13376,24 грн. - 29,32 грн.;
з 10.03.2009 року по 28.08.2009 року на суму боргу 376,24 грн. - 27,71 грн.;
2) згідно накладної № ЕТрКр-000090 від 11.03.2009 року на суму 25056,25 грн. за період з 18.03.2009 року по 25.08.2009 року 16 процентів річних становить 1757,37 грн.
Загальна сума 16 процентів річних становить 1827,71 грн.
Отже, вимога про стягнення 16 процентів річних підлягає задоволенню частково на суму 1827,71 грн.
Судові витрати у справі на державне мито справі та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Відповідач допустив прострочення оплати отриманого товару, заборгованість та передбачені Договором проценти на користь позивача не сплатив.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Промресурс" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 94, ідентифікаційний код 33357431) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс трейд" (36034, м. Полтава, вул. Половка, 70, ідентифікаційний код 35581920):
- основний борг у розмірі 25432,49 грн.; 16 процентів річних у розмірі 1827,71 грн., пеню в розмірі 2626,59 грн., що разом становить 29886,79 грн.;
- судові витрати у справі на державне мито в розмірі 300,03 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
У решті позову відмовити.
Наказ видати.
Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.А. Змеул