Кіровоградської області
"02" грудня 2009 р.Справа № 5/128
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/128
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Уманське АТП 17107", м. Умань Черкаської області
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Гайворонське АТП-13538", м. Гайворон Кіровоградської області
про стягнення 3343,02 грн.
Представники сторін не з'явилися.
Відкритим акціонерним товариством "Уманське АТП 17107" у вересні 2009р. подано позовну заяву, яка містить вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Гайворонське АТП-13538" заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції в загальній сумі 3233,61 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 109,41 грн. у зв'зку з невиконанням грошового зобов'язання за договором про надання послуг при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом від 1 листопада 2006р.
Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать два повідомлення про вручення йому поштового відправлення 12.11.2009р. №592860 та 11.112009р. №592851, але не надав відзиву на позовну заяву, доказів сплати боргу на рахунок позивача, клопотань до суду від відповідача не надходило, тому на підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Між відкритим акціонерним товариством "Гайворонське АТП-13538" - підприємство та відкритим акціонерним товариством "Уманське АТП 17107" - перевізник 01.11.2006 року укладено договір по наданні послуг, при обслуговуванні пасажирів автомобільним транспортом (далі - Договір).
Згідно умов п. 2 Договору сторони зобов'язуються сумісно діяти з метою забезпечення обслуговування пасажирів автомобільним транспортом на автостанції "Ятрань" (траса Київ-Одеса).
Для організації відправлення пасажирів перевізник надає підприємству автобуси згідно з розкладами руху. Підприємство забезпечує продаж квитків та обслуговування населення і пасажирів під час надання послуг пасажирського автомобільного транспорту на автостанції "Ятрань".
Пунктом 4.1.6. Договору встановлено, що підприємство бере на себе зобов'язання здійснення попереднього та поточного продажу квитків на перевезення пасажирів та багажу перевізником.
У відповідності до п.п. 5.1., 5.2. Договору загальна сума виручки по відомостях касового продажу квитків за проїзд та перевезення багажу розподіляється: перевізнику - 90%, підприємству - 10%. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 10 числа місяця що слідує за звітним.
Пунктом 8.1.та 8.2. Договору встановлено термін його дії з 1 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. У разі відсутності заяви від будь-якої сторони про перегляд умов цього договору, термін його дії автоматично продовжується на наступний термін, і так кожного року. Тобто, за відсутності заяви від будь-якої сторони про перегляд умов цього договору термін дії Договору автоматично продовжено на 6 місяців - по 30.06.2009р.
Позивачем зазначено, що за період з 01.08.2007 року по 30.06.2008 року згідно щоденних відомостей про продаж квитків ним як перевізником надано послуг по перевезенню пасажирів на суму 2504,38 грн. Відповідачем утримано із загальної суми виручки 10%, що становить 250,47 грн. Решту суми - 2253,91 грн. відповідач повинен був перерахувати на користь перевізника, але останній свого обов'язку не виконував.
Позивач зазначає, що заборгованість відповідача становить 2253,91 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
На підставі викладеного та умов договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 2253,91 грн. підлягає задоволенню.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі, за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Позивачем обраховано заборгованість з урахуванням індексу інфляції в розмірі 3233,61 грн., при цьому інфляційні втрати позивача за цей період становлять 979,70 грн.; три проценти річних на суму боргу позивачем обрахована в розмірі 109,41 грн. за період вересень - грудень 2007 року, січень - грудень 2008 року, січень - червень 2009 року.
Проте, господарський суд виходить з того, що відповідно обґрунтованого розрахунку заборгованості станом на 1 липня 2008р. відповідач мав перед позивачем борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в загальній сумі 2655,31 грн. За період з липня 2008р. по червень 2009р. встановлений індекс інфляції становить 114,99 %.
Таким чином, за період з липня 2008р. по червень 2009р. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції станом на 1 липня 2009р. становить в загальній сумі 3053,48 грн.
З огляду на викладене вище вимога про стягнення трьох процентів річних у розмірі 109,41 грн. підлягає задоволенню, а вимога про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції підлягає задоволенню частково на суму 3053,48 грн.
Судові витрати у справі на державне мито в сумі 102 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Відповідач допустив прострочення виконання свого грошового зобов'язання з вересня 2007р., заборгованість не сплатив до цього часу.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРIШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Гайворонське АТП-13538" (вул. Автомобілістів, 6, м. Гайворон Кіровоградської області, ідентифікаційний код 03117278) на користь відкритого акціонерного товариства "Уманське АТП 17107" (вул. Вокзальна, 1, м. Умань Черкаської області, ідентифікаційний код 03115407):
- заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції в загальній сумі 3053,48 грн., три проценти річних у розмірі 109,41 грн., що разом становить 3162,89 грн.;
- судові витрати у справі на державне мито в сумі 102 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.А. Змеул