ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/138-42/15803.11.09
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” Києва
до Комунального підприємства “ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1635548,85 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Полоз І.В., Марковська В.В.,
від відповідача не з'явився.
у березні 2008 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з позовом про стягнення з відповідача 757698,16 грн. боргу, 240858,59 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 22 853,05 грн. три проценти річних з простроченої суми, 52159,45 грн. пені за порушення зобов'язання з оплати спожитої протягом 1 грудня 2005-1 січня 2008 років електричної енергії, поставленої на підставі договорів №№ 320209 від 20 травня 2001 р. та 40345 від 7 грудня 2007 р.
Заявою № 048-71-11625 від 20 жовтня 2009 р. про збільшення позовних вимог позивач змінив підставу позовних вимог, вказавши, що між ним та відповідачем виникли відносини з договору на постачання електричної енергії, укладеного в усній формі; збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення боргу до 1148965,75 грн., збитків внаслідок інфляції за час прострочення до 411320,03 грн., трьох процентів річних з простроченої суми до 75263,07 грн., зазначивши, що неоплачена відповідачем електрична енергія постачалася протягом 1 грудня 2005-1 жовтня 2009 років.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь заявлені суми, а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у зміненому вигляді.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку. Через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін. При цьому, судом враховано, що відповідач не був позбавлений можливості замість представника Кравченка О.О., який знаходиться у відпустці, призначити іншого представника у даній справі.
Справа розглядається після скасування на підставі постанови Вищого господарського суду України від 5 березня 2009 р. рішення господарського суду міста Києва від 27 жовтня 2008 р.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 2.1.2 статуту Комунального підприємства “ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради, затвердженого рішенням Голосіївської районної у м. Києві ради, зазначене підприємство створене з метою виконання робіт по утриманню та обслуговуванню житлових та нежитлових будинків, прибудинкових територій територіальної громади Голосіївського району м. Києва по договору з Комунальним підприємством “Голосіїво-житло” як представником “власника” (Голосіївської районної в м. Києві ради).
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 25, ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Таким чином, в силу статутних обов'язків відповідач, як управитель багатоквартирних будинків комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва, з метою забезпечення належної експлуатації цих будинків згідно зі встановленими будівельними та санітарними нормами і правилами зобов'язаний укладати з енергопостачальними організаціями договори на постачання електричної енергії для потреб освітлення сходових клітин та забезпечення роботи ліфтів.
Відповідно до вимог ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Між сторонами по справі відсутні письмові договори з приводу постачання електричної енергії протягом спірного періоду до багатоквартирних будинків комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва для потреб освітлення сходових клітин та забезпечення роботи ліфтів, що підтверджується поясненнями позивача, рішенням господарського суду м. Києва від 11 квітня 2008 р. у справі № 6/110-42/39-37/1 між тими ж сторонами.
Судом встановлено, що протягом 1 грудня 2005-1 жовтня 2009 років Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” поставила до жилих будинків, які розташовані у Голосіївському районі м. Києва і знаходяться в управлінні Комунального підприємства “ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради, 18586228 кВт/год. електричної енергії для потреб освітлення сходових клітин та забезпечення роботи ліфтів загальною вартістю 4130293,94 грн.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у справі звітами про використану електричну енергію за вищевказаний період, наданими відповідачем позивачу, актами приймання-передачі товарної продукції між сторонами за той же період.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 626 ЦК України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Одержана від позивача електрична енергія відповідачем оплачена у розмірі 2981328,19 грн., що підтверджується поясненнями позивача, поданими ним розрахунками та частково поясненнями відповідача, наданими під час першого розгляду справи.
Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору на постачання електричної енергії, укладеного в усній формі.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії врегульовані Законом України “Про електроенергетику”, главою 54 ЦК України, пар. 3 глави 30 ГК України.
Згідно з ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію. Крім того, ч. 8 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.
Таким чином, чинним законодавством передбачена попередня оплата за спожиту електричну та встановлений обов'язок споживача обмежити електроспоживання або повністю його припинити у разі відсутності повної оплати за спожиту електричну енергію.
Оскільки договором між сторонами не було встановлено інше, відповідач повинен був проводити оплату придбаної у позивача електричної енергії до початку кожного місяця, в якому він одержував електричну енергію.
Доказів належної оплати придбаної електричної енергії суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за електричну енергію, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 1148965,75 грн. боргу (4130293,94-2981328,19), 411320,03 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 75263,07 грн. три проценти річних з простроченої суми.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “ЖЕО-109” Голосіївської районної в м. Києві ради (03187, м. Київ, пр-т Академіка Глушкова, 31-а, код 26385523) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) 1148965,75 грн. боргу, 411320,03 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 75263,07 грн. три проценти річних з простроченої суми, 16355,49 грн. витрат по оплаті державного мита за подачу позову, 5367,85 грн. за подачу касаційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар