ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/63530.11.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт -Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребус Логістика»
про стягнення 8 067,43 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача Панчук І. А. -представник за довіреністю від 26.11.2009р.
від відповідача Данюк О. А. -представник за довіреністю від 25.112009р.
суть спору:
Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Ребус Логістика»заборгованості за Договором № 118-п від 26.05.2009р. в розмірі 8 067,43 грн., в тому числі: 7 568,07 грн. основного боргу, 355,65 грн. - пені, 83,25 грн. збитків від інфляції, 60,46 грн. 3% річних.
Позивач в позовних вимогах зазначає, що на виконання Договору транспортного експедирування позивач надав послуги відповідачу, що підтверджує актом здачі-приймання робіт, а відповідач своє зобов'язання щодо оплати за надані послуги не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.09р. порушено провадження у справі № 53/635, розгляд справи призначено на 30.11.2009р.
Позивач в судовому засідання 30.11.2009р. надав суду уточнення позивних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5 701,70 грн., в тому числі 5 568,07 грн. -основного боргу, 50,38 грн. -3% річних, 83,25 грн. -збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Судом встановлено, що подана заява про зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду, а отже в даному випадку має місце нова ціна позову -5 701,70 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 30.10.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач не заперечує проти заявлених позовних вимог.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 30.11.2009р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
26.05.2009р. між сторонами у справі було укладено Договір № 118-П про транспортне експедирування, відповідно до умов якого Експедитор (позивач) діє від свого імені і за рахунок коштів Клієнта (відповідач), залучає третю сторону -Перевізника, для виконання перевезень із залученням автотранспорту Перевізника у зв'язку із чим Експедитор замовляє транспорт Перевізника й провадить з ним всі необхідні рахунки за рахунок коштів Клієнта на погоджених нижче умовах, а Перевізники надає автомобілі й здійснює перевезення в міжнародному і міжміському сполученні відповідно до даного Договору й підписаної сторонами Заявки, що визначає умови виконання кожного перевезення й є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
На виконання договору транспортного експедирування сторони по справі уклали заявку на перевезення вантажу № 21 як додаток до Договору № 118-П від 26.05.2009р.
Згідно з п. 6.3 Договору строк оплати за виконані послуги -протягом 10 банківських днів після надання повного пакету оригіналів документів (ТТН/ CMR, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна), якщо інше не вказано в Заявці.
В заявці на перевезення вантажу № 21 як додаток до Договору № 118-П від 26.05.2009р. відсутнє уточнення з приводу порядку оплати за послуги транспортного експедирування.
На підтвердження здійснення послуг з приводу перевезення вантажу на виконання договору транспортного експедирування позивач надав суду належним чином завірені копії: міжнародної транспортної накладної № 1001964, рахунку-фактури № 90 від 04.06.2009р., акту здачі-приймання робіт № 89 від 04.06.2009р. на суму 7 568,07 грн. підписаного обома сторонами у справі та податкову накладну № 95.
Позивач на доказ направлення відповідачу документів зазначених в п. 6.3 Договору, надав суду фіскальні чеки поштового відправлення № 0471, № 0472 від 05.11.2009р., які свідчать про направлення позовної заяви з додатками. В переліку додатків до позовної заяви присутні документи вказані в п. 6.3 Договору.
Як зазначає позивач, відповідач по справі частково погасив заборгованість перед позивачем.
Крім того, оригінали вказаних документів були оглянуті в судовому засіданні та надані для огляду представнику відповідача.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Оскільки відповідач в порушення умов договору взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих послуг в повному не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача становить 5 568,07 грн., вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті наданих послуг суду не надав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача по справі 50,38 грн. -3% річних, 83,25 грн. -збитків від інфляції, які нараховані суму заборгованості у період з 02.07.2009р. по 21.09.2009р. (за 81 день).
Як було вже встановлено судом відповідно до п. 6.3 Договору строк оплати за виконані послуги -протягом 10 банківських днів після надання повного пакету оригіналів документів (ТТН/ CMR, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна).
Позивач на доказ направлення відповідачу документів зазначених в п. 6.3 Договору, надав суду фіскальні чеки поштового відправлення № 0471, № 0472 від 05.11.2009р., які свідчать про направлення позовної заяви з додатками. В переліку додатків до позовної заяви присутні документи вказані в п. 6.3 Договору.
Строк оплати по Договору та по спірному перевезенню становить до 23.11.2009р.
Таким чином позивач не правильно вказав період нарахування 3% та збитків від інфляції.
Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 2,75 грн. (нараховані в період з 24.11.2009 по 29.11.2009р.) підлягають задоволенню за розрахунком суду.
Збитки від інфляції у період з 24.11.2009 по 29.11.2009р. становлять 0,00 грн.
Таким чином позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 50,38 грн. та інфляційних витрат в сумі 83,25 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 2,75 грн. 3% річних. В частині стягнення з відповідача 47,63 грн. 3% річних та 83,25 грн. інфляційних витрат -відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребус Логістика»(04123, м. Київ, вул. Червонопільська, 15, кв. 59; реєстраційний номер 36047656, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕТ Транспорт -Україна»(08033, Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Леніна, 4-Б; реєстраційний номер 33272201) основний борг в сумі 5 568 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 07 коп., 3% річних 2 (дві) грн. 75 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 71 коп. та 230 (двісті тридцять) грн. 58 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.