2а-199|09/0523
6 листопада 2009 року м. Донецьк
Київський районний суд м. Донецька
в складі:
головуючого судді: Павленко Л.М.
при секретарі: Малаховой О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій посадових осіб та стягнення недоотриманих грошових виплат
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Управління пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій посадових осіб та стягнення недоотриманих грошових виплат.
.
В обґрунтування позову вказав, що являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом другої групи по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і одержує пенсію по інвалідності в Управлінні пенсійного фонду України Київського району м. Донецька.
31.10.2006р. вступив в силу Закон України «Про внесення змін в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»», відповідно до п.4 ст. 54 якого, пенсія по інвалідності другої групи не повинна бути менше восьми пенсій за віком.
Згідно ст. 50 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, нараховується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, нанесена здоров*ю у розмірах: інвалідам 2 групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.
В зв'язку з тим, що розмір фактично виплачуваної позивачу пенсії був значно менше, позивач звернувся в УПФУ Київського району м. Донецька з заявою про перерахунок, але йому було відмовлено рішенням УПФУ Київського району м. Донецька №74 від 16.12.2008 року.
При прийнятті нових законів і внесені змін в діючі закони не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод.
Тому просить визнати дії УПФУ у Київському районі м. Донецька у якості відмови в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, неправомірними.
Зобов'язати УПФУ у Київському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії у відповідності з вимогами ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи внаслідок захворювання зв'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі державної пенсії не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, для осіб, які втратили працездатність та сплачувати її з 01.12.2008р. у розмірі 4460,30гр.
Позивач просив справу розглянути без нього на позові наполягає.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька про час розгляду справи сповіщений належним чином. До суду не прибув, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутність. Згідно зі ст. 122 КАСУ суд розглядає справу за відсутністю сторін.
Судом встановлено, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька і одержує пенсію по інвалідності 2 групи згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..
Позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, виходячи з мінімального розміру пенсії, який встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України № 1058-4 таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 Закону України № 1058-4 і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991р. (із змінами і доповненнями), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до першої категорії та у зв'язку з втратою годувальника, зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до першої категорії.
Частина третя зазначеної статті (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).
Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14.
Частиною 3 статті 4 даного Закону України (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Згідно з ч.З ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Однак відповідачем виплачувалась належні нарахування не у повному обсязі. Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» було встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 01.01.08 - 470гр., з 01.04.08 - 481гр., з 01.04.08 -482гр.
Таким чином, для позивача як інваліда 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Суд, з огляду на частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини зазначає, що по спорам даної категорії, де судами було встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішенні суду по справі «Проніна проти України».
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати пенсій позивачу (державної та додаткової пенсій) у розмірах менших від восьми мінімальних пенсій за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому необхідно визнати неправомірними дії відповідача у відмові в перерахуванні пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 п. 4, 67 п. 3, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і зобов'язати відповідача провести йому перерахуванні пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 п. 4, 67 п. 3, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.12.2008 р. із розрахунку вісім прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р., Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991р. ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту”, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька про перерахунок і виплату пенсії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.12.2008 року перерахунку пенсії по інвалідності (державної та додаткової пенсій) відповідно до ст.ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності (державної та додаткової пенсій) з 01.12.2008 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, що розраховуються залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Л.М. Павленко
Справа № 2-а-199/09/0523
6 листопада 2009 року м. Донецьк
Київський районний суд м. Донецька
в складі:
головуючого судді: Павленко Л.М.
при секретарі: Малаховой О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій посадових осіб та стягнення недоотриманих грошових виплат
До Київського районного суду м. Донецька надійшов зазначений адміністративний позов.
Справа призначена до розгляду по суті на 06.11.2009 року.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Відповідно до ст. 122 КАС України у разі надходження від усіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, клопотання про розгляд справи без їхньої участі , справа розглядається у порядку письмового провадження відповідно до ст. 122 КАС України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Керуючись ст. 122 КАСУ, суд
Розгляд адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у Київському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій посадових осіб та стягнення недоотриманих грошових виплат провести у порядку письмового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО