ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 16/561 27.10.09
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»
До Донецької обласної ради
Третя особа без самостійних вимог Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»
Про визнання права на оренду нежитлового приміщення
Суддя О.М. Ярмак
Представники :
Від позивача Єпішев О.В. -представник по довіреності
Від відповідача Сало О.О. -представник по довіреності
Від третьої особи ОСОБА_4 -представник по довіреності
Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про визнання права на оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з відмовою Донецької обласної ради у наданні в оренду даного приміщення.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.07.2009 р. порушено провадження у справі № 37/207пн та призначено її розгляд на 30.07.2009 р.
Під час розгляду справи в Господарському суді Донецької області було встановлено, що дана справа, у відповідності до ч. 4 ст. 16 ГПК України, підсудна іншому суду -господарському суду міста Києва.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 17 ГПК України матеріали справи № 37/207пн було передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2009 р. порушено провадження у справі № 16/561 та призначено її розгляд на 27.10.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 27.10.2009 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та надав суду письмовий відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.
Представником відповідача було заявлено письмове клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу». Клопотання відповідача аргументовано тим, що оскільки позовні вимоги позивача спрямовані на визнання права на оренду нежитлового приміщення, в якому знаходиться Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», а відповідне рішення по спору суттєво вплине на права та обов'язки Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», останнього необхідно залучити до розгляду даної справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
Розглянувши клопотання відповідача, суд винайшов його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Ухвалою від 27.10.09 Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»було залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Представником Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»було надано відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02 червня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»(далі -позивач) подало до Донецької обласної ради (далі -відповідач) заяву про оренду, відповідно до якої просило надати в оренду для розміщення офісу позивача нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на строк оренди -5 років.
Листом № 02-вх01-656 кс/06 від 15.06.09 р. відповідач повідомив позивачу про відмову у наданні в оренду нежитлового приміщення, мотивуючи свою відмову тим, що в даний час відсутні вільні площі для передачі в оренду.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго»звернулося до суду з позовною заявою про визнання права на оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним:
Відповідно до ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
У ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»зазначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Питання щодо надання об'єктів комунальної власності у користування, зокрема на умовах оренди фізичним та юридичним особам, регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна»(далі -Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до ст. 6 цього Закону.
У ч. 7 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»зазначено, що за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.
Порядок проведення конкурсу визначається: Фондом державного майна України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Враховуючи вищевикладене та те, що надійшла лише одна пропозиція щодо оренди майна, позивач вважає, що договір укладається з особою, яка її подала.
Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 140 Конституції України, ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Згідно з ч. 4 і 5 ст. 60, п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 Господарського кодексу України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.
У ст. 78 Господарського кодексу України зазначено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні Донецької обласної ради (далі -третя особа). Згідно Статуту третьої особи «майно Компанії є спільною власністю і закріплене за нею на праві господарського відання».
Згідно з Переліком об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні обласної ради, затвердженим рішенням Донецької обласної ради від 28.04.2009 № 5/22-680 (в новій редакції) нежиле приміщення по АДРЕСА_1 знаходиться на балансі третьої особи. Належним чином засвідчена копія рішення Донецької обласної ради від 28.04.2009 № 5/22-680 знаходиться в матеріалах справи.
Дане приміщення використовується третьою особою за цільовим призначенням -для розміщення власного адміністративного персоналу.
З метою врегулюванням питання надання в оренду об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, рішенням Донецької обласної ради від 23.04.2003 № 4/8-193 було затверджено Порядок передачі в оренду об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.
Згідно вищезгаданого Порядку орендодавцями нежитлових приміщень виступають комунальні підприємства, установи, організації -балансоутримувачі.
Відповідно до ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та ст. 73 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»передача в оренду майна комунальної власності здійснюється виключно на конкурсних засадах. Порядок проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні обласної ради, затверджено рішенням обласної ради від 23.03.2007 № 5/8-169, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Даним Порядком передбачено, що конкурс може оголошуватися як за ініціативою орендодавця (балансоутримувача майна спільної власності), так і за ініціативою управління з питань комунальної власності виконавчого апарату обласної ради, у випадках наявності вільних площ, вивільнених раніше займаних площ і надходження двох і більше заяв на оренду.
Відповідач зазначив, що в даний час вільні площі в будівлі по АДРЕСА_1 відсутні, таким чином відсутній предмет оренди, тому підстав для проведення конкурсу немає. Третьою особою була підтверджена дана обставина.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
На час розгляду справи в суді третя особа використовує приміщення по АДРЕСА_1 для власних потреб.
Доказів того, що приміщення по АДРЕСА_1 були надані в оренду іншим особам після звернення позивача із відповідною заявою, а також, що в цій будівлі є вільні приміщення, позивачем суду не надано.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких умов, суд вважає позовні вимоги позивача недоведеними, необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.М. Ярмак
Рішення підписане 03.12.2009 р.