ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 16/53323.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Металург»
До Закритого акціонерного товариства «Укрвторчормет»
Про визнання права власності
Суддя О.М. Ярмак
Представники:
Від позивача: Спасібухов А.Я. -представник за довіреністю
Від відповідача: Кравчук О.Я. -представник за довіреністю
20.10.09. в засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання права власності на нежиле приміщення загальною площею 91,3 кв. м, що розташоване на першому поверсі будинку № 77 по вул. Горлівській у м. Києві. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач, передавши позивачу нежиле приміщення відповідно до Договору купівлі-продажу № 4 від 27.10.1989 р., перешкоджає йому у здійсненні права власності на нежиле приміщення та не визнає його.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.10.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2009 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.10.2009 р. проти задоволення вимог не заперечував.
У відповідності до ст.ст. 77, 86 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.10.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 23.10.2009 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем було подано клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача -Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»та заява про зміну позовних вимог, в якій викладено вимоги до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».
Зазначені вимоги є новими вимогами, які не заявлялись в позовній заяві, тому заява та клопотання не відповідають ст. 22 ГПК України.
Розглянувши заяву позивача, суд відмовив у її задоволенні та пояснив позивачу, що останній має право звернутися до іншого відповідача шляхом подачі відповідної позовної заяви до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27 жовтня 1989 року між Виробничим кооперативом «Металург», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Металург»(далі -позивач), та Київським виробничим об'єднанням «Вторчормет», правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Укрвторчормет»(далі -відповідач), був укладений Договір про купівлю-продаж № 4 збірних конструкцій, встановлення, експлуатації та обміну павільйону-магазину (далі -Договір), відповідно до умов якого позивач продав, а відповідач купив комплект збірних конструкцій павільйону-магазину типу ПП1РСТУССР1900-81.
Відповідно до п. 5 Договору позивач самостійно за власний рахунок здійснює будівництво павільйону-магазину на орендованій у відповідача ділянці території цеху безрельсового транспорту.
Павільйон-магазин приймається на баланс позивача і експлуатується ним у якості приміщення, в якому розміщується пункт прийому-видачі замовлень та склад-магазин матеріалів і готової продукції (п. 5 Договору).
Згідно з п. 7 Договору володіння павільйоном-магазином та його експлуатація здійснюється протягом строку до звільнення нежилого приміщення хлібного магазину в житловому будинку відповідача за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 77, після чого відбувається обмін вказаними приміщеннями з метою покращення обслуговування населення та обмеження доступу замовників на територію відповідача.
Відповідно до п. 8 Договору ні одна зі сторін не може відмовитися від обміну за вимогою іншої сторони на умовах, встановлених законодавством, діючим на момент укладення даного договору. Обмін відбувається на підставі даного договору шляхом передачі позивачем зі свого балансу на баланс відповідача павільйону-магазину і, відповідно, передачі відповідачем зі свого балансу на баланс позивача вищезазначеного приміщення.
У відповідності до зобов'язань, взятих сторонами за даним Договором, 04 січня 1993 року між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі нежилих приміщень (далі -Акт приймання-передачі), відповідно до п. 1 якого позивач передав зі свого балансу, а відповідач прийняв на свій баланс нежиле приміщення у вигляді окремо розташованого утепленого павільйону, розташованого на території автотранспортного цеху відповідача.
Згідно з п. 2 Акту приймання-передачі відповідач передав зі свого балансу, а позивач прийняв на свій баланс вільне нежиле приміщення колишнього хлібного магазину у власному житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 77.
Коротка технічна характеристика та визначення вартості об'єкту, що передається, надані в Додатку № 2 до даного Акту.
У Додатку № 2 до Акту від 04.01.1993 р. надана коротка характеристика нежилого приміщення, в якому вказано, що приміщення колишнього хлібного магазину знаходиться на першому поверсі житлового будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 77.
Житловий будинок побудований у 1965 році, матеріал -цегла.
Площа всього будинку, кв. метрів:
- загальна площа -1399,4;
- житлова -977,1.
Площа нежилого приміщення, наданого для обміну, 91,3 кв. м. В даний час це приміщення не використовується, вимагає капітального ремонту.
Позивач зазначає, що при подачі документів для реєстрації прав власності на нежиле приміщення в Київське бюро технічної інвентаризації зіткнувся з труднощами. Київське бюро технічної інвентаризації відмовило позивачу у реєстрації прав власності на нежиле приміщення, зіславшись на те, що для реєстрації прав власності на нежиле приміщення позивач спочатку повинен отримати в Головному управлінні майном Київської міської державної адміністрації Свідоцтво про право власності на нежиле приміщення на підставі наявних у нього документів.
Враховуючи вищевикладене, з метою отримання Свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, позивач звернувся до Головного управління майном Київської міської державної адміністрації з проханням видати на підставі наявних у нього документів на спірне майно Свідоцтво про право власності на нежиле приміщення.
Листом № 042/1/1-4 від 15.01.1999 р. Головне управління майном Київської міської державної адміністрації відмовило позивачу у видачі Свідоцтва про право власності на нежиле приміщення. В обґрунтування своєї відмови Головне управління майном Київської міської державної адміністрації послалось на те, що право власності на нежиле приміщення було набуто позивачем на підставі договору купівлі-продажу, який є правовстановлюючим документом. Свідоцтво про право власності на нежиле приміщення є окремим правовстановлюючим документом. Наявність одночасно двох правовстановлюючих документів на один об'єкт є неможливим.
Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернувся з позовною заявою до суду про зобов'язання Головне управління майном Київської міської державної адміністрації видати Свідоцтво про право власності на нежиле приміщення.
Рішенням Арбітражного суду міста Києва від 09.03.1999 р. по справі № 15-130 у задоволенні вищезгаданих позовних вимог було відмовлено.
В матеріалах справи також міститься рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2009 р. по справі № 14/106 за заявою позивача від 23.09.2008 р. про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Арбітражного суду міста Києва від 21.04.2000 р. по справі № 14/106 за позовом Закритого акціонерного товариства «Київвтормет»(правонаступник Закрите акціонерне товариство «Укрвторчормет») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Металург»та Дочірнього підприємства «Металург»про виселення, відповідно до якого рішення Арбітражного суду міста Києва від 21.04.2000 р. по справі № 14/106 скасовано. Прийнято нове рішення. Вирішено в позові відмовити з підстав пропущення строків позовної давності для подання позову.
У відповідності до цього рішення Господарським судом міста Києва від 15.05.2009 р. по справі № 14/106 було видано наказ про поворот виконання рішення. На підставі цього наказу повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Металург»та Дочірньому підприємству «Металург»вбудоване нежитлове приміщення площею 91,3 кв. м у житловому будинку по вул. Горлівській, 77 у м. Києві.
Факт повернення позивачу вищезгаданого приміщення підтверджується Актом приймання-передачі нежилого приміщення від 18 червня 2009 року № 1, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв нежиле приміщення. Підставою для приймання-передачі майнового об'єкту і складання Акту є Договір № 4 від 27.10.1989 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2009 р. по справі № 14/16.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки 04.01.1993 р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі майна, то саме з 04.01.1993 р. позивач є власником нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 77.
Стаття 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як встановлено судом, позивач є власником нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 77, що підтверджується Договором купівлі-продажу № 4 від 27.10.1989 р., а також актом приймання-передачі даного нежилого приміщення. Доказів того, що відповідач якимось чином перешкоджає позивачу здійснювати своє право власності або його не визнає суду не надано. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що на сьогоднішній день спору між сторонами стосовно права користування спірним приміщенням немає. Відповідачем у добровільному порядку виконане рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2009 р. по справі № 14/106 щодо повернення позивачу спірного приміщення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене, у суду, у відповідності до ст.ст. 386, 392 ЦК України, відсутні підстави для визнання права власності на нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 77.
За таких обставин, позов визнається судом необґрунтованим, недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 334, 386, 392 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя О.М. Ярмак
Рішення підписане 03.12.2009 р.