ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/53013.11.09
За позовомДержавного підприємства «Центр державного земельного кадастру»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»
Проспонукання до виконання умов договору та зобов'язання вчинити певні дії
За зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»
ДоДержавного підприємства «Центр державного земельного кадастру»
Прозобов'язання надати відповідь на пропозицію щодо зміни ціни договору
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача за первісним (відповідача за зустрічним): Попов А.Г. -дов. № 302 від 22.08.2009 року;
від відповідача за первісним (позивача за зустрічним) : Коршун Т.О. -дов. № 20/02 від 20.02.2009 року;
Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард» про спонукання до виконання умов договору та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 25.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.09.2009 року.
В судовому засіданні 07.09.2009 року, представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання 07.09.2009 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з неявкою представників відповідача ухвалою суду від 07.09.2009 року розгляд справи відкладено на 25.09.2009 року.
25.09.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гепард»через канцелярію Господарського суду міста Києва подало зустрічну позовну заяву до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», в якій просило зобов'язати відповідача за зустрічним позовом надати відповідь на пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»щодо зміни ціни договору, яка була надіслана листами № 123 від 10.06.2009 року, № 147 від 24.06.2009 року, № 158 від 16.07.2009 року, № 171 від 05.08.2009 року та покласти на останнього судові витрати.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати по позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Згідно зі ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.
Розглянувши зустрічний позов, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
В судовому засіданні 25.09.2009 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 25.09.2009 року підтримав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Ухвалою від 25.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 19.10.2009 року.
19.10.2009 року представник позивача за зустрічним позовом подав доповнення до зустрічного позову, відповідно до якого просив зобов'язати відповідача за зустрічним позовом надати відповідь на пропозицію позивача за зустрічним позовом щодо зміни ціни договору, яка була надіслана листами № 123 від 10.06.2009 року, № 147 від 24.06.2009 року, № 158 від 16.07.2009 року, № 171 від 05.08.2009 року, № 217 від 29.09.2009 року та укласти додаткову угоду № 1 від 29.09.2009 року до договору поставки № 09/04 -09 від 09.04.2009 року, один примірник якої повернути позивачу за зустрічним позовом.
В судовому засіданні 19.10.2009 року на підставі частини 3 статті 77 Господарського кодексу України оголошено перерву до 13.11.2009 року.
Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав усні пояснення по суті спору. Крім того, в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом відхилене, як необгрунтоване.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав письмові пояснення по справі.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 13.11.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
09 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гепард»(далі -відповідач) та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру»(далі -позивач) було укладено договір постачання № 09/04 -09 (далі - Договір) відповідно до пункту 2.1 якого сторони погодили, що продавець протягом строку дії Договору зобов'язується за замовленням покупця, організовувати та забезпечувати безперебійну заправку не етильованим бензином 95 -А та дизельним пальним належної якості (далі - товар) в кількості та на умовах визначених цим Договором через мережу АЗС, а покупець зобов'язується приймати товар на АЗС та оплачувати його на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 2.2 Договору продавець зобов'язувався на вимогу покупця надавати останньому послуги з оформлення та видачі документальних довідок, щодо використання смарт -карток. Такі послуги надаються покупцю за умов надання ним ( його довіреною особою) в операційному центрі продавця (місто Київ, вул. В. Гетьмана, 30) будь -якої з переданих покупцю смарт -карток, або дані передаються по факсу за письмовим запитом чи в усній формі по телефону.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що загальна сума Договору становить 474 972, 60 грн., в т.ч. ПДВ -79 162,10 грн. та визначена в специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна за одиницю товару визначається у специфікації (Додаток № 1).
Згідно з пунктом 3.2 Договору ціна на товр встановлюється в національній валюті України на умовах протоколу розкриття тендерних позицій при здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти від 23.03.2009 року № 139.
У відповідності з пунктом 3.3 Договору кількість товару, що постачається відповідно до цього Договору становить А 95 -78970 літрів, ДП -6 500 літрів та може бути зменшена залежно від реального фінансування та потреби в закупівлі покупця, з відповідним зменшенням ціни Договору. Збільшення кількості товару у межах 20 % ціни цього Договору можливе одноразово протягом строку дії Договору, якщо до дати виконання цього Договору виникла не передбачена на дату набрання чинності Договором необхідність у додатковій кількості цього товару та за умови, що вартість зазначеної додаткової кількості товару є меншою ніж 100 000,00грн.
З пункту 5.1 Договору вбачається, що покупець здійснює оплату замовленої кількості товару продавцю на підставі виставленого продавцем рахунку -фактури згідно замовлення покупця в сумі, вказаній в рахунку -фактурі та в термін 3 (три) банківські дні з моменту отримання рахунку -фактури.
Відповідно до пункту 10.1 Договору істотні умови цього Договору не повинні змінюватися після його підписання, крім випадків та у порядку визначеному законодавством України. Зміни до Договору можуть вноситися шляхом укладення та підписання додаткової угоди до цього Договору.
Позивач за первісним позовом звернувся з позовом про спонукання відповідача виконати умови укладеного з ним Договору постачання № 09/04 -09 від 09.04.2009 року, а саме просив зобов'язати відповідача за первісним позовом виставити рахунок -фактуру на 66 614 літрів бензину по ціні 5,58 гривень за 1 літр на виконання п. 5.1 Договору постачання № 09/04 -09 від 09.04.2009 року та зобов'язати підготувати протягом одного дня для отримання позивачем 64 614 літрів бензину А -95 шляхом поповнення смарт - карток відповідно до наданого позивачем за первісним позовом замовлення на поставку товару.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач в порушення умов Договору відмовляється виставляти рахунок -фактуру на бензин та дизельне паливо за цінами вказаними в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору постачання № 09/04 -09 від 09.04.2009 року.
В свою чергу відповідач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом з вимогою надати відповідь на пропозицію позивача за зустрічним позовом щодо зміни ціни Договору, яка була надіслана листами № 123 від 10.06.2009 року, № 147 від 24.06.2009 року, № 158 від 16.07.2009 року, № 171 від 05.08.2009 року, № 217 від 29.09.2009 року та укладення додаткової угоди № 1 від 29.09.2009 року до договору поставки № 09/04 -09 від 09.04.2009 року, один примірник якої повернути позивачу за зустрічним позовом.
Розглянувши первісну та зустрічну позовні заяви, заслухавши доводи та пояснення сторін, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.
Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.
Згідно з частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зазначеними правовими нормами не передбаченого такого способу захисту права та інтересу, як зобов'язання відповідача виставити рахунок -фактуру на оплату пального, зобов'язання підготувати пальне протягом одного дня для його отримання позивачем шляхом поповнення смарт -карток відповідно до замовлення на поставку пального, зобов'язання надати відповідь на пропозицію щодо зміни ціни договору.
Суд зазначає, що предметом позову є матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову.
Предмет позову повинен кореспондуватись із способами захисту.
Заявлені сторонами один до одного вимоги, суперечать способам захисту, які визначені чинним законодавством, а невиконання дій які просять сторони через суд зобов'язати, можуть виступати лише однією з підстав для позову про захист порушеного права у передбачений законом спосіб.
Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може зобов'язати суб'єкта господарювання виставити рахунок -фактуру на оплату пального, підготувати пальне протягом одного дня для його отримання позивачем шляхом поповнення смарт -карток відповідно до замовлення на поставку пального, надати відповідь на пропозицію щодо зміни ціни договору, оскільки це є втручання в його господарську діяльність і як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Отже, позовні вимоги як зобов'язання відповідача виставити рахунок -фактуру на оплату пального, підготувати пальне протягом одного дня для його отримання позивачем шляхом поповнення смарт -карток відповідно до замовлення на поставку пального, надати відповідь на пропозицію щодо зміни ціни договору, суперечать способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки такі вимоги не призводять до поновлення порушеного права і не можуть бути самостійним предметом позову.
Викладена правова позиція знайшла своє відображення в постанові Верховного Суду України від 13.07.2004 № 10/732, у п. 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", у п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року" і п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".
Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про спонукання відповідача за зустрічним позовом до укладення Додаткової угоди № 1 від 29.09.2009 року до договору поставки № 09/04 -09 від 09.04.2009 року, слід зазначити наступне.
Положеннями частини 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Таким чином, з наведених статей та матеріалів справи вбачається, що спір про спонукання до укладення Додаткової угоди № 1 від 29.09.2009 року до договору поставки № 09/04 -09 від 09.04.2009 року не може розглядатися в судовому порядку, так як Договір до якого позивач за зустрічним позовом намагається внести зміни не заснований на державному замовленні, відсутня пряма вказівка на обов'язковість його укладення, а також сторони між собою не передбачили в Договорі такої можливості.
Крім того, частинами 1 та 2 пункту 84 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 17.10.2008 року № 921 передбачено, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків, зменшення сторонами ціни договору про закупівлю.
Зважаючи на встановлені факти, господарський суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги в частині спонукання до укладення Додаткової угоди № 1 від 29.09.2009 року до договору поставки № 09/04 -09 від 09.04.2009 року також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивачів за первісним та зустрічним позовами відповідно.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд, -
1. В задоволені первісного позову відмовити повністю.
2. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
03.12.2009 року