Справа № 2-4542/17
760/10058/17
21 вересня 2017 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді КІЗЮН Л.І.
при секретарі: Продан М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2 500 грн., щомісячно, посилаючись на те, що відповідач добровільно не надає коштів на утримання дитини.
Позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, з якої вбачається, що вона підтримує позов та просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи, а тому суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, заочно.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Згідно з вимогами статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,що підтверджується даними свідоцтва про народження (а.с. 5).
Дитина проживає разом з матір'ю, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4)інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судом встановлено, що позивач проживає з малолітньою дитиною окремо від відповідача, який є працездатним. Суду не надано належних та допустимих доказів наявності на утриманні у відповідача інших осіб.
Враховуючи викладене, відсутність даних про те, що відповідач має регулярний дохід, а також вік дитини та її потреби, те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, суд вважає за можливе з відповідача на користь позивача стягнути аліменти у розмірі 2500 грн., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Судовий збір, відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 61, 88, 214, 215, 224, 367 ЦПК України, ст.ст. 84, 180-184, 191 СК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 червня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.І. Кізюн