Провадження № 2/325/431 /2017
Справа № 325/1284 /17
Іменем України
05 жовтня 2017 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С., розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що згідно укладеного між позивачем і відповідачем договору б/н від 13.07.2009 року відповідач отримав у позивача платіжну картку, відповідно до тарифів якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 2000,0 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків не виконав, внаслідок чого станом на 31.07.2017 року у нього утворилась заборгованість в сумі 73928,71 грн., яка складається з: 8491,21 грн. - заборгованість за кредитом; 58528,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3150,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи в сумі 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 3508,51 грн. - штраф (процентна складова). У зв'язку з цим, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в загальній сумі 73928,71 грн., а також покласти на відповідача судові витрати, а саме суму судового збору 1600,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, у поданій заяві звернувся до суду з проханням розглядати справу за відсутності представника позивача, на позовних вимогах наполягає, проти заочного вирішення справи позивач не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив про визнання позову в частині основної суми боргу, та невизнання в частині нарахування процентів і штрафів, через те, що вони є завищеними.
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
В розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення суду має бути справедливим.
Пунктом 6 ст. 3 ЦК України визначено, що основними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно зі статтею 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 10 ЦПК України).
Під час розгляду справи судом встановлено, що 13.07.2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір, шляхом ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг і підписанням відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, згідно якого відповідач отримав у позивача кредитну картку, відповідно до тарифів якої позивач надав відповідачу кредит в сумі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, обумовивши пунктами 3.2, 3.3 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.
Відповідно до п. 3.1 Умов і правил надання банківських послуг, банк відкриває клієнту карткові рахунки, видає клієнту картки, їх вид і строк дій визначений в заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.
Згідно з п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
З 01.09.2014 року банком збільшена відсоткова ставка по кредиту - 34,80 % річних, з 01.04.2015 року - 43,20 % річних.
Відповідно до Заяви-анкети та Умов і правил надання банківських послуг, щомісячна комісія за обслуговування кредиту не встановлювалась.
Відповідачем зобов'язання по сплаті кредиту не виконувались належним чином, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, який охоплює період з 13.07.2009 року по 31.07.2017 року, починаючи з грудня 2014 року у відповідача почала виникати безперервна прострочена заборгованість за кредитом, останній платіж здійснено 27.11.2014 року на суму 450 грн., і у зв'язку з цим банком нарахована позичальнику сума заборгованості станом на 31.07.2017 року в сумі 73928,71 грн., яка складається з: 8491,21 грн. - заборгованість за кредитом; 58528,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3150,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи в сумі 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 3508,51 грн. - штраф (процентна складова).
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.
Враховуючи те, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості, виходячи із зазначених банком вихідних даних.
Суд погоджується з нарахованою банком сумою процентів за користування кредитом за період до 31.12.2014 року в загальному розмірі 222 грн. 41 коп. (згідно розрахунку).
Однак, судом встановлено, що починаючи з 31.12.2014 року банком неправильно, в рахунок збільшення, розраховано суму відсотків за користування кредитом, а саме суми відсотків нараховано на вже раніше нараховані відсотки та санкції, і нараховані суми відсотків по поточній і простроченій заборгованості не відповідають вказаним в розрахунку сумам кредиту.
Так, згідно з п. 5.5 Умов і правил надання банківських послуг, відсотки за користування кредитом розраховуються виходячи з 360 днів на рік.
Пунктом 5.5.1 Умов та правил за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань, боржник сплачує проценти по підвищеній процентній ставці, або додаткову комісію, що визначається Тарифами.
Згідно з наданими Тарифами, розмір підвищеної процентної ставки або комісії у випадку прострочення сплати кредиту, банком не встановлювались.
У письмових поясненнях представника банку від 02.10.2017 року надана формула розрахунку відсотків за кредитом, яка застосовувалась банком, та зазначено, що з квітня 2014 року відповідно до наказу № СП-2014-6635230 від 02.04.2014 року, відсотки за користування простроченим кредитом нараховуються банком у подвійному розмірі на всю суму заборгованості, до якої згідно наданої формули (значення N) включається тіло кредиту, раніше нараховані відсотки та санкції.
В розумінні ст. 1056-1 ЦК України проценти за кредитним договором нараховуються за користування саме кредитом (кредитними коштами), а тому суд виходить з того, що базою для нарахування процентів є залишок суми основної (поточної та простроченої) заборгованості за кредитом, і проценти за користування кредитом не повинні нараховуватись на заборгованість із раніше нарахованих процентів та на штрафні санкції, що прямо заборонено ч. 2 ст. 550 ЦК України.
Також, суд не погоджується із нарахуванням відповідачу відсотків у подвійному розмірі, оскільки в наданих банком примірнику Умов та правил надання банківських послуг та Тарифах зазначені положення не передбачені, докази про ознайомлення відповідача з наказом № СП-2014-6635230 від 02.04.2014 року, яким вносились зміни до Умов і правил вже після укладення кредитного договору, банком не надані. Крім того, умови про застосування до відповідача подвійної відсоткової ставки не зазначені і в самому розрахунку заборгованості банку.
У пункті 11 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 14 роз'яснено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, зокрема, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Виходячи з диспозитивності цивільного судочинства (межі заявлених позовних вимог) та беручи до уваги визначені банком періоди та суми поточної і простроченої заборгованості, розмір відсоткової ставки та надану формулу розрахунку, розмір процентів за користування кредитом розраховується наступним чином:
1) за період з 31.12.2014 року по 31.03.2015 року (91 день):
8491,21 грн. х 34,8 % / 360 днів х 91 день = 746,94 грн.;
2) за період з 01.04.2015 року по 31.07.2017 року (853 днів):
8491,21 грн. х 43,2 % / 360 днів х 853 днів = 8691,6 грн.;
Всього сума відсотків за користування кредитом за весь період, що підлягає стягненню, складає 9660 грн. 95 коп. (222,41 + 746,94 + 8691,6 = 9660,95 грн.).
Сума нарахованої банком пені, яка передбачена Тарифами та Умовами і правилами, підлягає стягненню в повному обсязі в сумі 3150 грн. 00 коп.
Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу в розмірі 3758,51 грн. (250 грн. - фіксована частина та 3508,51 грн. - процентна складова), суд виходить з наступного.
Тарифами та пунктом 8.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено суму штрафу за порушення клієнтом строків платежів більш ніж на 120 днів по будь-якому з грошових зобов'язань в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.
Водночас, Тарифами та Умовами та правилами передбачено сплату позичальником пені за несвоєчасне погашення заборгованості.
Таким чином, сума штрафу та пені передбачені за однакове по суті порушення - несвоєчасну сплату обов'язкових платежів, і визначення підстав для сплати штрафу як порушення зобов'язань більше ніж на 120 днів, не змінює суті і характеру такого порушення.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.
У зв'язку зі стягненням на користь позивача суми пені, то стягнення суми штрафів, які нараховані також за прострочення виконання грошового зобов'язання, суперечить ст. 61 Конституції України, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в загальному розмірі 21302 грн. 16 коп. з яких: 8491,21 грн. - заборгованість за кредитом; 9660,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3150,00 грн. - заборгованість за пенею.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог суму судового збору в розмірі 464 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526-530, 610, 1054-1056-1 ЦК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 13.07.2009 року в розмірі 21302 (двадцять одна тисяча триста дві) грн. 16 коп., з яких: 8491,21 грн. - заборгованість за кредитом; 9660,95 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3150,00 грн. - заборгованість за пенею.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) суму судового збору в розмірі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Приазовський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали учать у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.В. Діденко