Провадження №2-а/760/1431/17
Справа №758/334/17
13 вересня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарях - Козак К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП роти № 7 батальйону № 3 Капша Іллі Володимировича, третя особа: Управління патрульної поліції м.Києва про оскарження рішення суб'єкту владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 03 січня 2017 р. серії АР N9295972. інспектора патрульної поліції м. Київ 7 роти 3-го батальйону старшим лейтенантом поліції Капша І.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., посилаючись на наступне.
Позивач вказав, що він рухався по вулиці Набережно Луговій у м. Києві у бік вулиці Оленівської,
після повороту на вулицю Оленівська був зупинений нарядом поліції. На його питання про причину зупинки, відповідач відповів, що він порушив ПДР, а саме: розмовляв по телефону під час руху, на клопотання позивача про перенесення розгляду справи, йому було відмовлено.
Позивач вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 03 січня 2017 р. серії АР №295972 винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне тправопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Зокрема, позивач посилався на те, що відповідач порушив вимоги статті 280 КУпАП.
Виходячи з вищенаведеного, позивач просить оскаржувану ним постанову скасувати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Подав заперечення на позов, в яких вказав, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Вказав, що встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, інспектором у відповідності до положень статті 276 КУпАП, розглянуто справу про адміністративне правопорушення за місцем його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, роз'яснено всі права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. На думку відповідача, розглядаючи дану справу, останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
В силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 222 КпАПУ органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Судом встановлено, що 03.01.2017 інспектором Управління патрульної поліції м. Київ ДПП 7 роти 3 батальйону старшим лейтенантом поліції Капшою І.В. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №295972 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України.
З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем VOLKSWAGEN CADDY н.з. НОМЕР_1 у м. Києві, на вул. Набережно-Лугова, 7, під час руху транспортним засобом користувався засобами зв'язку тримаючи їх у руці, а саме: розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п. 2.9 «Д» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно наданих позивачем пояснень у судовому засіданні, а також з наданих його пояснень до складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 заперечує свою вину у вчиненні даного правопорушення, наголошує на відсутності належних доказів у сторони відповідача, що під час руху він користування засобом зв'язку, у зв'язку з чим було порушено п. 2.9 «Д» ПДР.
Відповідно до ст. 280 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КпАПУ адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст. 283 КпАПУ постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Частиною 2 ст. 122 КпАПУ України передбачена відповідальність, зокрема за користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Положеннями КпАПУ визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Склад правопорушення повинен в собі містити: суб'єкт правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення, об'єкт правопорушення та об'єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не містить складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, об'єктивна сторона правопорушення не є встановленою.
Відповідно до ст.252 КпАПУ орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КпАПУ доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення та транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАПУ. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КпАПУ, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення, а також спростовують пояснення позивача, і які б дозволили вказати на достовірність порушенням позивачем Правил дорожнього руху України, відтак будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія.
Таким чином, судом не встановлено, яким чином давав оцінку та досліджував докази відповідач, на підставі яких даних дійшов до висновку при вчинення позивачем правопорушення та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненню за порушення Правил дорожнього руху. При цьому у відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Згідно дослідженого у судовому засіданні наданого відповідачем відеозапису, в останньому не зафіксовано вчинення ОСОБА_1 правопорушення, тому суд не приймає до уваги даний доказ.
Інших доказів, окрім постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні ст.251 КпАПУ, які свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність у його вчиненні, суду не надано.
Відповідно до ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення адміністративного правопорушення, в матеріалах справи такі підтвердження відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст.158, 159, 161, 163, 167 КАС України, на підставі ст.ст.122, 288-293 КпАПУ, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 03.01.2017 серії АР №295972, винесену інспектором Управління патрульної поліції м. Київ ДПП 7 роти 3 батальйону старшим лейтенантом поліції Капшою І.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя І.А. Усатова