Справа: № 826/2113/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
04 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі: Кривді В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року по справі за позовом Компанії STALMAG Sp. Z О.О. до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу № 23 від 13.01.2017 року в частині застосування до компанії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України, -
Компанія STALMAG Sp. Z О.О. звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа: Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу № 23 від 13.01.2017 року в частині застосування до компанії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом від № 23 від 13.01.2017 «Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності», до позивача застосовано спеціальну санкцію у вигляді запровадження індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.
Вказаний наказ прийнято відповідачем на підставі подання ДФС України від 05.10.2016 року № 17234/5/99-99-14-06-16 «Про застосування спеціальних санкцій», з якого вбачається, що ДФС України відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України на Національного банку України від 26.12.1995 року № 1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю» пропонує застосувати спеціальні санкції згідно із ст. 37 Закону України від 16.04.1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» до 96 українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими економічними операціями та 129 іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Підставою для застосування санкцій до Компанії STALMAG Sp. Z О.О. є перевищення ним вказаних у статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків зарахування виручки в операціях позивача з його контрагентами, а саме з ТОВ «Країна Ідей», ТОВ «Запоріжнафтопродукт», ТОВ «Брена» та ТОВ «Оніка Плюс».
Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем безпідставно застосовано до Компанії STALMAG Sp. Z О.О. санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України на підставі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оскільки вина позивача в перевищенні вказаних у статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків зарахування виручки в операціях позивача з його контрагентами відсутня.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:…застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.
Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства (ч. 2 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, серед інших, такі адміністративно-господарські санкції: припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом.
Отже, застосована до позивача спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, є адміністративно-господарською санкцією.
В свою чергу, відповідно до приписів ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Водночас, відповідно до вимог Постанов Правління Національного банку України від 03.03.2015 року № 160, від 03.06.2015 року № 354 та від 03.09.2015 року №581 було встановлено, що у період з 04.03.2015 року по 04.12.2015 року розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Отже, у період з 04.03.2015 року по 04.12.2015 року розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не могли перевищувати 90 календарних днів без отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Судом встановлено, що між позивачем та TOB «Країна Ідей» 10.07.2015 був укладений контракт №10071552KS, відповідно до якого STALMAG Sp. Z О.О. зобов'язується продати TOB «Країна Ідей» кокс доменний 28-90мм протягом серпня-вересня 2015 року. Згідно додаткової угоди до контракту від 21.07.2015 вбачається, що у випадку не постачання товару на суму отриманої попередньої оплати компанія STALMAG Sp. Z О.О. гарантує повернення даної суми TOB «Країна Ідей» не пізніше 80 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.
11.08.2015 була отримана попередня оплата в сумі 94 679 206,56 грн. (еквівалент 4 489 318,93 доларів США.).
Постачання по даному контракту не відбулися.
Між позивачем та TOB «Запоріжнафтопродукт» 24.06.2015 був укладений контракт №240615KS, відповідно до якого STALMAG Sp. Z О.О. зобов'язується продати TOB «Запоріжнафтопродукт» кокс доменний 28-90мм протягом серпня-вересня 2015 року. Згідно додаткової угоди до контракту від 15.07.2015 вбачається, що у випадку не постачання товару на суму отриманої попередньої оплати компанія STALMAG Sp. Z О.О. гарантує повернення даної суми TOB «Запоріжнафтопродукт» не пізніше 80 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.
10.07.2015 була отримана попередня оплата в сумі 170 000 000 грн. (еквівалент 7 737 204,13 доларів США.).
13.07.2015 була отримана попередня оплата в сумі 132 000 000 грн. (еквівалент 6 041 695,11 доларів США).
Оскільки, постачання по даному контракту не відбулися, 10.09.2015 позивачем частково повернуто попередню оплату в розмірі 249 130 106,00 грн. (еквівалент 11 359 022,12 доларів США).
Між позивачем та TOB «Брена» 10.07.2015 був укладений контракт №10071528KS, відповідно до якого STALMAG Sp. Z О.О. зобов'язується продати TOB «Брена» кокс доменний 28-90мм протягом серпня-вересня 2015 року. Згідно додаткової угоди до контакту від 21.07.2015 вбачається, що у випадку не постачання товару на суму отриманої попередньої оплати компанія STALMAG Sp. Z О.О. гарантує повернення даної суми TOB «Брена» не пізніше 80 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.
05.08.2015 була отримана попередня оплата в сумі 94 883 412,96 грн. (еквівалент 4 368 987,35 доларів США.).
Постачання по даному контракту не відбулися.
Також, між позивачем та TOB «Опіка Плюс» 20.05.2015 був укладений контракт №76/7, відповідно до якого STALMAG Sp. Z О.О. зобов'язується продати TOB «Оніка Плюс» вісокоуглеродистий ферохром згідно специфікації протягом 60 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Згідно додаткової угоди до контакту від 15.07.2015 вбачається, що у випадку не постачання товару на суму отриманої попередньої оплати компанія STALMAG Sp. Z О.О. гарантує повернення даної суми TOB «Оніка Плюс» не пізніше 80 календарних днів з дати отримання попередньої оплати.
01.07.2015 була отримана попередня оплата в сумі 100 000 000,00 грн. (еквівалент 4 758424,77 доларів США.).
06.07.2015 була отримана попередня оплата в сумі 41 550 000,00 грн. (еквівалент 1 977 478,26 доларів США.).
09.07.2015 була отримана попередня оплата в сумі 155 000 000,00 грн. (еквівалент 7 142 731,40 доларів США.).
Оскільки , постачання по даному контракту не відбулися, протягом 07.09.2015-09.09.2015 позивачем частково повернуто попередню оплату в розмірі 216 739 909,68 грн. (еквівалент 10 200 814,84 доларів США).
В подальшому, між позивачем та компанією MEXIROM VENTURES LIMITED, в межах 80-денного строку, передбаченого додатковими угодами до вищевказаних контрактів та за згодою TOB «Країна Ідей», TOB «Запоріжнафтопродукт», TOB «Брена», TOB «Опіка Плюс», уклали тристоронні договори про заміну боржника у зобов'язанні, відповідно до яких компанія STALMAG Sp. Z О.О. передає, а компанія MEXIROM VENTURES LIMITED (Кіпр) приймає на себе зобов'язання щодо сплати TOB «Країна Ідей», TOB «Запоріжнафтопродукт», TOB «Брена» та TOB «Опіка Плюс» заборгованості за контактами: №10071552KS від 10.07.2015, №240615KS від 24.06.2015, №10071528KS від 10.07.2015 та №76/7 від 20.05.2015.
Під час розгляду справи колегією суддів встановлено, що ні відповідачем ні третьою особою не заперечується наявність вищевказаних договорів про заміну боржника у зобов'язані. Крім того, в судовому порядку ці договори не оспорювались. Отже, колегія суддів не має компетенції ставити під сумнів їх достовірність.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про відсутність заборгованості у компанії STALMAG Sp. Z О.О. перед компаніями-резидентами України (ТОВ «Країна Ідей», ТОВ «Запоріжнафтопродукт», ТОВ «Брена» та ТОВ «Оніка Плюс»).
Твердження апелянта про те, що у відповідача не було передбачених законодавством підстав для незастосування до компанії STALMAG Sp. Z О.О. спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, так як подання ДФС від 05.10.2016 №17234/5/99-99-14-06-16 за формою та змістом відповідало ч. 3 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є помилковим, оскільки з урахуванням положень ст. 37 даного Закону та ст. 218 ГК України, підставою для застосування санкцій є саме правопорушення, а наявність відповідного подання є лише однією з умов застосування санкцій.
Така правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 12.04.2016 року (№ К/800/43747/15) та від 15.09.2016 року (№ К/800/38838/15).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність застосування відповідачем до позивача санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України на підставі ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оскільки вина позивача в перевищенні вказаних у статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків зарахування виручки в операціях Компанії STALMAG Sp. Z О.О. з його контрагентами відсутня.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2017 року.
Головуючий суддя: І.В. Саприкіна
Судді: О.В. Карпушова
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Кучма А.Ю.
Карпушова О.В.