Справа: № 757/10850/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Батрин О.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
04 жовтня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі Кривді В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України про стягнення одноразової грошової допомоги.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ГУ Національної поліції у м. Києві у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850. Зобов'язано ГУ Національної поліції у м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 8 червня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що після прийняття позивача на службу в поліцію на нього як на поліцейського розповсюджуються норми Закону України «Про Національну поліцію». В той же час стаття 97 Закону «Про Національну поліцію» не передбачає виплати одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із виконанням службових обов'язків в органах внутрішніх справ, а тому правові підстави для виплати одноразової допомоги позивачу відсутні.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.09.1994 по 06.11.2015 роки позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.
07.11.2015 року на підставі наказу № 5 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_2 прийнятий на службу в Головне управління Національної поліції в м. Києві та 15.01.2016 року звільнений зі служби в поліції згідно наказу № 19 о/с від 15.01.2016 року.
Згідно копії свідоцтва про хворобу від №4 від 05.01.2016, військово-лікарська комісія ТМО МВС України по м. Києву дійшла висновку про захворювання позивача, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно копії виписки з акту огляду МСЕК серії АВ № 0451670 та довідки до акту серії АГ №0002598, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС. Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 70 %.
26.10.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, додавши до заяви необхідні документи.
Листом від 14.11.2016 №Б-303.317/125/30/01-2016 ГУ НП у м. Києві відмовлено у виплаті такої допомоги з посиланням на те, що Закон України «Про національну поліцію» не передбачає одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності яких стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому вирішити питання про призначення позивачу цієї допомоги немає правових підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що реформування міліції в Національну поліцію та оновлення у зв'язку із цим законодавчої бази не може бути підставою для відмови у захисті законних прав та інтересів позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі:…200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи…в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Дійсно, з 07.11.2015 набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про міліцію».
Водночас, пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Згідно ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Положеннями Порядку № 850 та Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності виплачується за останнім місцем служби. Отже, заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.
Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції, не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
Така правова позиція підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2017 року по справі № К/800/19613/17.
Таким чином, враховуючи наведене вище, а також те, що позивач звернувся до ГУНП в м. Києві із заявою про виплату одноразової грошової допомоги в порядку, визначеному наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», - а тому відмова Головного управління Національної поліції в м. Києві є протиправною.
Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головного управління Національної поліції в м. Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, з огляду на наступне.
Так, відповіповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18.03.2014 по справі №21-11а14, прийнятій у подібних правовідносинах, у разі якщо звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідачем не розглянуто, та відповідного рішення не прийнято, - суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.
Тобто, належним захистом порушеного права позивача, у даному випадку, є зобов'язання відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу одноразової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травм отриманих під час виконання службових обов'язків, у відповідності до вимог Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 .
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.
Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в м. Києві нарахувати і виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності в 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення в цій частині.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в м. Києві - задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 08.06.2016 року- скасувати та прийняти нову про відмову у задоволені позову в цій частині і викласти в іншій редакції:
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в м. Києві розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травм отриманих під час виконання службових обов'язків, у відповідності до вимог Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
В решті постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кучма А.Ю.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Кучма А.Ю.
Карпушова О.В.