Справа: № 826/9930/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
04 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
ТОВ «Лайфселл» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 100270004/2016/000033/2 від 06.06.2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2016/00046 від 06.06.2016 року.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 17 березня 2017 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, між ТОВ «Лайфселл» та Хуавей Інтернейшнл ПТІ ЛТД, Сінгапур (Постачальник) укладено Договір поставки № АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року.
З метою здійснення митного оформлення товару позивачем подано відповідачу електронну митну декларацію № 100270004/2016/305550 від 26.05.2016 року.
Відповідно до митної декларації митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору і становила 10 476 доларів США.
Для підтвердження митної вартості товару разом із ВМД позивачем надано наступні товаросупровідні документи: Договір поставки № АTM15FSU249/00F8041500000Е від 19.03.2015 року, Додаткову угоду № 3/1 від 15.02.2016 року до Договору; Додаткову угоду № 4 від 15.03.2016 року до Договору; Додаток № 1 Перелік цін до Договору; Додаток № 5 до Договору від 19.03.2015 року; Додаткову угоду № 2 від 02.02.2016 року; Інвойс НWESCBIA160405664093 від 05.04.2016 року; Специфікацію до Інвойсу; ТІR № АХ78731119 від 25.05.2016 року; СМR № 4093 від 18.05.2016 року; Пакувальний лист № 0008041500070NHC35Q від 08.04.2016 року; Договір на митно-брокерські послуги № АТМ 5USE1700 від 12/01/2015 року; Декларацію відповідності № 520/14 від 25.02.2014 року; Декларацію відповідності № 519/14 від 25.12.2014 року; Декларацію відповідності № б/н від 25.12.2014 року; Сертифікат про походження № 16С4403В5001/05294 від 07/05/2016 року; Висновок СБУ № 18/В-1348 від 12.05.2016 року.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією № 100270004/2016/305550 від 26.05.2016 року, відповідач, посилаючись на ст. 53 Митного кодексу України, дійшов висновку про те, що документи, подані для митного оформлення товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також, відповідач зазначив про наявність значної знижки, числове значення якої по кожній окремій позиції не встановлено. У зв'язку з чим, 26.05.2016 року відповідач для підтвердження складових митної вартості, на підставі ст. 53 Митного кодексу України, запропонував позивачу протягом 10 календарних днів надати такі документи:
документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких провадився розрахунок митної вартості;
якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товарів;
копію митної декларації країни відправлення;
каталоги прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;
виписку з бухгалтерської документації;
висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
На вимогу відповідача, позивачем 03.06.2016 року надані наступні документи: лист щодо переліку наданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості № 1995 від 26.05.2016 року; лист повідомлення щодо платіжних документів № 1994 від 26.05.2016 року; експортну декларацію країни відправлення від 18.05.2016 року; прайс-лист виробника б/н від 15.02.2016 року; лист інформаційний № 2155 від 03.06. 2016 року; лист-виписку з бухгалтерської документації № 1996 від 26.05.2016 року; лист КНДІСЕ № 9116-16 від 01.06.2016 року; лист КТПП № 708-2в/340 від 02.06.2016 року; експертний висновок ЧТПП № 0-349 від 06.06.2016 року; лист роз'яснення від виробника б/н від 15.02.2016 року; замовлення на постачання № 15/4530057470; додаткову угоду № 1 до замовлення на постачання № 15/4530057470.
Зазначеними документами позивач, у тому числі, пояснив відповідачу, в яких саме вже наданих документах містяться відомості про числові значення складових вартості товарів, відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари та звернув увагу відповідача на те, що знижки встановлені по кожній окремій позиції товару, що поставляється.
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від № 100270004/2016/000033/2 від 06.06.2016 року за митною декларацією № 100270004/2016/305550, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
За результатами визначення відповідачем митної вартості товару, митна вартість згідно рішення про коригування митної вартості, зросла до 113 239, 47 доларів США, що за офіційним курсом гривні на дату прийняття рішення становило 2 843 726, 19 гривень.
Також, відповідачем заповнено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2016/00046 від 06.06.2016 року за поданою митної декларацією № 100270004/2016/305550.
Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Статтею 57 глави 9 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу (частина 2).
За змістом частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
З матеріалів справи убачається, що оскаржуване рішення прийняте митницею, оскільки декларантом не надано в повному обсязі додаткові документи згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме не надані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (а саме формування розміру знижки); ліцензійний чи авторський договір покупця; в якості виписки з бухгалтерської документації, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару надано листи - роз'яснення від начальника відділу логістики та управління складами ТОВ «Лайфселл».
В той же час, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даними висновками митниці, з огляду на наступне.
Відповідно до умов вищезазначеного договору, зокрема, п. 1.1 Договору, Постачальник в порядку та на умовах Договору зобов'язувався поставити та передати у власність позивача, для використання в його господарській діяльності, Товари (обладнання), а Покупець (позивач) зобов'язувався прийняти та оплатити такі Товари (обладнання) відповідно до окремих Замовлень, за цінами, наведеними у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору.
Технічні специфікації передбачені Додатком № 4 до Договору (п. 1.2 Договору), перелік, комплектність, кількість, вартість, строки поставки Товару вказуються в окремих Замовленнях на постачання - документах, які підписуються Сторонами і є невід'ємною частиною Договору (п. 1.3 Договору).
Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DАР у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС, в редакції 2010 року (п. 2.1 Договору).
Додатковою угодою № 3/1 від 15.02.2016 року до Договору, сторони домовилися внести зміни до Договору, зокрема п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції: «Ціни визначені в Додатку № 1 «Прайс-лист» (Перелік цін) до цього Договору та виражені в доларах США. До цін, визначених в Додатку № 1 до Договору, може бути застосована знижка на Обладнання та Програмне забезпечення від 1 % до 99,99 % з проведенням оплати за Обладнання та Програмне забезпечення по цінах з урахуванням наданих знижок у розмірі від 1 % до 99.99 % відповідно.»; п. 3.2 Договору доповнено другим абзацом наступного змісту: «Сторони застосовують ціни, визначені в Додатку № 1 «Прайс-лист» до цього Договору із застосованими від 1 % до 99,99 % знижками на Обладнання та Програмне забезпечення, при проведенні оплати за Обладнання та Програмне забезпечення, яке буде поставлене.».
Додатковою угодою № 4 від 15.03.2016 року до Договору, Сторони домовилися, що у зв'язку із замовленнями Покупця (позивача) на більш ніж 30 мільйонів доларів США, Постачальник відповідно до п. 3.1 Договору, надає Покупцеві (позивачу) знижки стосовно цін та кількості товару, у розмірі визначеному у цій додатковій угоді. Сторони також домовилися внести зміни до Додатку 1 «Прайс-лист» до Договору та доповнити його: цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470 до Договору та цінами та обсягом, зазначеними у Додатковій угоді № 1 до Замовлення на постачання № 16/4530057467 до Договору.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Замовлення на постачання № 15/4530057470, яким Замовлення на постачання № 15/4530057470 було викладено у новій редакції, Покупець замовив у постачальника Товар на умовах 100 % постоплати, протягом 60 календарних днів з моменту митного оформлення Товару, на умовах поставки DАР (Київська обл., с. Мартусовка, вул. Моісєєва, 70).
В свою чергу, у інвойс НWESCBIA160405664093 від 05.04.2016 року щодо замовлення на постачання № 15/4530057470, Постачальник визначив найменування обладнання, що підлягає поставці і його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: (І) кількість; (ІІ) ціна; (ІІІ) знижка; та (ІV) ціна з урахуванням знижки.
Таким чином, враховуючи у сукупності великі об'єми закупівлі позивачем обладнання, і те, що сторони належним чином відобразили у договірних документах свої домовленості щодо знижки та підстави її отримання, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апелянта стосовно необґрунтованості значних знижок для позивача, такими, що не відповідають дійсності.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наданими до митного оформлення документами визначалися: предмет поставки, умови поставки, порядок розрахунків, ціни на товар, розмір знижки та умови її застосування та інші.
Такі документи як інвойс та додаткова угода № 4 від 15.03.2016 року до Договору, чітко визначали найменування обладнання, що підлягає поставці, його кількість та ціну; складові елементи такого обладнання із зазначенням, відносно кожного елемента складової: кількості товару, ціни, знижки, ціни з урахуванням знижки.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що надані позивачем документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності), а саме відсутні документи, що підтверджують умови оплати товару, є необґрунтованими.
Таким чином, документами, наданими позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.
Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ненаведення відповідачем у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів доказів того, що документи, які були подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши всі матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуванні рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев
Повний текст ухвали виготовлено 04.10.2017 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Мєзєнцев Є.І.