Ухвала від 04.10.2017 по справі 712/7624/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Мельник І.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 712/7624/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря: Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії позивача у розмірі 90 %, виходячи із суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 17.05.2017 р. № 18/127вих17;

- зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок його пенсії з 30.05.2016 р. у розмірі 90 %, виходячи із суми заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Черкаської області від 17.05.2017 р. № 18/127вих17, а саме 11530,28 грн., та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 30.05.2016 р. до моменту здійснення перерахунку.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, зазначена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач з 21.12.2010 р. перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 90 % від заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

17.05.2017 р. Прокуратурою Черкаської області позивачу було видано довідку № 18/127вих17 для перерахунку пенсії згідно з постановами КМУ від 31.05.2012 р. № 505 та від 09.12.2015 р. № 1013.

У зв'язку з цим 30.05.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку його пенсії.

Листом від 07.06.2017 р. № 268/ж-10 відповідач повідомив позивача про відмову в задоволенні його вимог з тих підстав, що станом на 01.06.2015 р. пенсії за Законом України «Про прокуратуру» не призначаються та не перераховуються відповідно до п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії внаслідок збільшення розміру заробітної плати працівника органів прокуратури, що працює на аналогічній посаді, без обмеження її граничного розміру.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XII, який був чинним на момент призначення позивачу пенсії та у відповідній редакції (далі - Закон № 1789-ХІІ), «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У ч. 1, 12, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакція, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії, визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно ч. ч. 13, 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, що набрала чинності на час звернення позивача за перерахунком пенсії, пенсії за вислугу років призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 911-VIII визначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.

Отже, статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, було регламентовано його право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а ст. 86 Закону № 1697-VII передбачено можливість здійснення перерахунку пенсії даної категорії осіб.

При цьому, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював чітку правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури.

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що їх служба пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей, а тому це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Крім того, слід враховувати, що призначення органами Пенсійного фонду України особі пенсії та проведення її перерахунку є різними формами реалізації права громадянина на пенсійне забезпечення, а тому при проведенні перерахунку пенсії особи застосуванню підлягає редакція статті Закону, яким визначався порядок та розмір відповідного пенсійного забезпечення такої особи саме на момент призначення їй пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13, а у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Виходячи з цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу призначена на підставі ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, яка у редакції, чинній станом на момент призначення йому пенсії, передбачала можливість перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Тож, оскільки на момент призначення позивачу пенсії законодавством було регламентовано його право на перерахунок у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, то позивач, звернувшись до відповідача з вимогою здійснити перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівника прокуратури на підставі відповідної довідки прокуратури Черкаської області від 17.05.2017 р., діяв на виконання вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи наведені правові норми та обставини цієї справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії в розмірі та порядку, визначеному в статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній на момент призначення йому пенсії.

Крім того, з вищенаведених правових норм також вбачається, що обмеження максимального розміру пенсій, встановлені Законом № 911-VIII, поширюються на пенсії, призначенні після набрання ним чинності. Тому, оскільки позивачу пенсія призначена до набрання чинності вказаним Законом, то її розмір не підлягає обмеженню на його підставі.

Твердження апелянта про те, що стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ в частині щодо можливості перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати втратила чинність, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки станом на момент призначення позивачу пенсії, стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» діяла в редакції, чинній до вступу в силу Закону від 08.07.2011р. № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким були внесені зміни, зокрема до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо порядку обчислення пенсії.

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що у постановах від 10 грудня 2013 року у справах № 21-348а13 та № 21-420а13 Верховний Суд України зазначив, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії.

Крім того, у рішеннях Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 КСУ наголосив на тому, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх необґрунтованими і безпідставними, а отже, апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надав суду належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів та не переконав судову колегію у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене та переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову та вважає, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2017 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 04 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.

Попередній документ
69331560
Наступний документ
69331562
Інформація про рішення:
№ рішення: 69331561
№ справи: 712/7624/17
Дата рішення: 04.10.2017
Дата публікації: 06.10.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл