Справа: № 826/12924/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
28 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Петрика І.Й. та Файдюка В.В.,
за участю секретаря - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича про визнання протиправним рішення, зобов'язати вчинити дії,
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. (далі - Уповноважена особа) щодо не включення ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу включити ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянти вказують на те, що договір банківського рахунку фізичної особи від 17 серпня 2011 року є дійсним та обов'язковим до виконання.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд встановив, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Златобанк» був укладений договір банківського рахунку фізичної особи від 17 серпня 2011 року. Відповідно до вказаного договору позивачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_2.
Згідно з платіжним дорученням № 114836 від 05 грудня 2014 року на вказаний рахунок були зараховані грошові кошти в розмірі 200000 грн. з рахунку фізичної особи ОСОБА_5
Постановою Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 ПАТ «Златобанк» був віднесений до категорії неплатоспроможних». Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13 лютого 2015 року № 30 про запровадження з 14 лютого 2015 року в ПАТ «Златобанк» тимчасової адміністрації строком до 13 травня 2015 року та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк».
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 310 банківську ліцензію ПАТ «Златобанк» відкликано. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 травня 2015 року № 99 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк», а наказом від 13 травня 2015 року № 156 призначено Славінського В.І. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно.
З 20 травня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату коштів вкладникам ПАТ «Златобанк».
ОСОБА_2 не був включений до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Листом Уповноваженої особи від 02 червня 2015 року № 817 позивача повідомлено, що підставою для не включення його до реєстру вкладників стало рішення щодо тимчасового блокування коштів на його рахунку для проведення перевірки на предмет виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не погоджуючись із такими діями та рішенням Уповноваженої особи, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що на час вирішення справи права позивача не порушені, адже рішення щодо включення або не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - не приймалося.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладам визначені у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Положеннями ч. 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами визначений у ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У відповідності до ч. 2 ст. 27 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно з ч. 6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у наведеній редакції, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Наведені норми права вказують на те, що Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує:
- повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
З огляду на те, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 99 про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» було прийняте 13 травня 2015 року, копія постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 310 надійшла до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше 13 травня 2015 року.
Таким чином, Уповноважена особа зобов'язана була прийняти рішення щодо включення ОСОБА_2 до одного із зазначених переліків у строк не пізніше 18 травня 2015 року.
Як раніше зазначалося, з 20 травня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату вкладникам ПАТ «Златобанк» гарантованої суми коштів за вкладами.
За таких обставин колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що станом на 31 липня 2015 року (дата винесення оскаржуваної постанови) права позивача не були порушені.
Також необґрунтованими є доводи суду першої інстанції про те, що з огляду на не завершення перевірки правочинів, дії Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є правомірними.
Положеннями ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Отже, Уповноважена особа зобов'язана була забезпечити перевірку правочинів, у тому числі вчинених із ОСОБА_2, протягом тимчасової адміністрації, яка була введена на період з 14 лютого 2015 року до 13 травня 2015 року.
Крім того, суд першої інстанції не з'ясував чи приймалося рішення про віднесення договору банківського рахунку фізичної особи від 17 серпня 2011 року, укладеного із ОСОБА_2 до категорії нікчемних правочинів.
До апеляційної скарги відповідач приєднав копію наказу від 09 квітня 2015 року № 165/1, згідно з яким транзакції та правочини (договори) за участю ОСОБА_2 віднесені до нікчемних.
Як раніше зазначалося, договір банківського рахунку фізичної особи був укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Златобанк» 17 серпня 2011 року та передбачав відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2.
За змістом апеляційної скарги, Уповноважена особа дійшла до висновку про нікчемність не вказаного договору, а саме транзакції, здійсненої платіжним дорученням № 114836 від 05 грудня 2014 року про перерахування коштів у розмірі 200000 грн. з рахунку фізичної особи ОСОБА_5 на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2. Так, зазначений висновок відповідач обґрунтовує тим, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли із рахунку іншого вкладника - ОСОБА_5, сума коштів на рахунку якого перевищує 200000 грн. 00 коп. На думку Уповноваженої особи, транзакція з перерахування коштів на рахунок позивача була здійснена в інтересах ОСОБА_5, які полягали у дробленні власного вкладу і збільшенні суму коштів, яка може бути повернута за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також відповідач посилається на те, що транзакція була здійснена у період дії постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 777/БТ, якою заборонено здійснювати операції за чинними договорами, за результатами яких збільшується сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Перевіряючи правомірність дій Уповноваженої особи щодо віднесення до категорії нікчемних правочину - транзакції з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_5 на рахунок ОСОБА_2, колегія суддів дійшла до таких висновків.
У відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Зазначена норма права визначає коло правочинів, які Уповноважена особа зобов'язана перевірити на предмет наявності ознак нікчемності. Обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Перерахування коштів у сумі 200000 грн. 00 коп. з рахунку ОСОБА_5 на рахунок ОСОБА_2 відбулося відповідно до правочину, укладеного між зазначеними особами. Такий правочин спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків саме ОСОБА_5 і ОСОБА_2
Натомість, ПАТ «Златобанк» у даних правовідносинах виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів, не був учасником правочину та не набував за результатами його вчинення цивільних прав і обов'язків.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що операція з перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2 не належать до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет нікчемності.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що в Уповноваженої особи були відсутні підстави для перевірки та визнання нікчемним правочину з перерахування коштів у розмірі 200000 грн. 00 коп. на рахунок позивача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що в Уповноваженої особи не було підстав для не включення даних про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом.
Відтак, постанова суду від 31 липня 2015 року про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 є незаконною та підлягає скасуванню.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 просив суд зобов'язати Уповноважену особу включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами в ПАТ «Златобанк» та направити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На час звернення до суду з даним позовом обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідав вимогам ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14.
Разом з тим, на час вирішення даної справи судом апеляційної інстанції, положення п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ зазначеного Положення протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
За таких обставин колегія суддів вважає, що належним способом захисту права позивача є зобов'язання Уповноваженої особи включити інформацію про ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського рахунка фізичної особи від 17 серпня 2011 року та направити такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року - скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2015 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича щодо не включення ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича включити інформацію про ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню згідно з договором банківського рахунка фізичної особи від 17 серпня 2011 року та направити такий перелік до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді І.Й. Петрик
В.В. Файдюк
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Файдюк В.В.
Петрик І.Й.